БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.01.2022

       Справа № 497/2410/2021

       Провадження № 2-о/497/17/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 січня 2022 року                                                                         м. Болград

       Болградський  районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Висоцького С.О.,

за участю секретаря – Войтової С.І.,

за участю: заявника ОСОБА_1

представника заінтересованої особи - Каламанова В.С.,

       розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за заявою  ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Болградський районний відділ Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2021 року заявник звернувся до суду та просить встановити юридичний факт, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав в Україні станом на 24 серпня 1991 року.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Нові Трояни Болградського району Одеської області, 11.03.1984 року отримав паспорт громадянина СРСР. В травні 1989 року виїхав до ОСОБА_2 , а у квітні 1991 року повернувся назад. В жовтні 1991 року виїхав до міста Амурськ, де 03.03.1992 року одружився, через деякий час з дружиною повернувся до села Нові Трояни та нікуди вже не виїзжав по теперішній час. В 2011 році загубив паспорт, але отримати новий не може, оскільки у 1991 році не був зареєстрований в Нових Троянах. Також заявник зазначає, що не набував громадянства Російської Федерації, а міграційна служба усно повідомила, що для отримання паспорту громадянина України необхідно встановити в судовому порядку факт постійного проживання в Україні станом на 24 серпня 1991 року.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення відповідно викладених ним у заяві.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні не заперечував проти задоволення вимог заявника, які визнав в повному обсязі та надав суду додаткові докази..

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім тих, які передбачені ч. 1ст.315 ЦПК України, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як вбачається з положення абз. 3 п. 18 вказаної Постанови рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є, зокрема усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, а також особи, які проживали в Україні і не були громадянами інших держав станом на 24 серпня 1991 року або прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року, що має підтверджуватись документами про прописку.

Зокрема, за ч.ч.1, 7 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» на набуття громадянства України за територіальним походженням має право особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України. Для набуття громадянства за територіальним походженням не є обов`язковою умова про не перебування особи в іноземному громадянстві. Його може набути й іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство. Датою набуття громадянства України у передбачених цією статтею випадках є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Відповідно до п. 25 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України і виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006зі змінами, для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша ст. 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» п. 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

На підставі п.п. 7-9 Порядку встановити належність до громадянства України може особа, яка перебувала у громадянстві колишнього СРСР та не мала прописки, але фактично постійно проживала на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення, оскільки дає можливість оформити паспорт громадянина України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Нові Трояни Болградського району Одеської області, про що свідчить Свідоцтво про народження від 20.04.1967 року. 11.03.1984 року отримав паспорт громадянина СРСР серії НОМЕР_1 , що вбачається з Заяви про видачу паспорта від 06.03.1984 року, яка також містить фотокартку ОСОБА_1 .

В селі Нові Трояни Болградського району одеської області заявник, згідно виписки з будинкової книги, був зареєстрований в АДРЕСА_1 , до квітня 194 року, з 17.07.1987 по 10.09.1987 року, з 14.12.1988 по 19.05.1989р., вибув у м. Владивосток.

03.03.1992 року ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_3 , про що свідчить Свідоцтво про укладання шлюбу від 03.03.1992 року, видане відділом РАГС м. Амурськ Хабаровського краю Російської Федерації. Відповідно довідки від 16.06.206 року, виданої Генеральним консульством Російської Федерації в м. Одесі, ОСОБА_1 не набував громадянства Російської Федерації.

16.12.2011 року заявник звернувся до Болградського РВ ГУМВД в Одеській області в зв`язку із втратою паспорта громадянина України з проханням видати новий, також до міграційної служби із заявою про видачу паспорта. Однак, міграційною службою в усній формі було відмовлено у видачі паспорта громадянина, оскільки не підтверджено факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, що визнано також представником заінтересованої особи в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги те, що встановлення факту постійного проживання на території України має для заявника юридичне значення та необхідне для отримання паспорту громадянина України, враховуючі наявність доказів на підтвердження постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, а також встановленого факту народження заявника на території України, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.4, 10, 76-83, 95, 258-259, 265, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Болградський районний відділ Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав в Україні станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 17.01.2022 року.

Суддя                                                 Висоцький С.О.