19.01.2022                                                        

Справа № 331/2385/14-к

                                                       Провадження № 1-кп/331/8/2022

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя у залі суду кримінальне провадження №12013080020001966 від 23.07.2013 року з обвинувальним актом у відношенні обвинуваченого

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Григорівки, Запорізького району Запорізької області, українця, громадянина України, із вищою освітою, розлученого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,офіційно не працевлаштованого,який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.358  КК України,

за участю:

прокурора                                         ОСОБА_7

представників потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9

захисника                                         ОСОБА_10

обвинуваченого                                 ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

       У період з 23 травня 2013 року до 09 липня 2013 року, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, при невстановлених обставинах, отримав інформацію щодо смерті ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та за яким було зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_3 , а також інформацію про те, що спадкоємці померлого – донька ОСОБА_12 перебуває за межами України, після чого у нього виник умисел на придбання права на вказану квартиру шахрайським шляхом з метою власного збагачення.

       З метою реалізації свого злочинного умислу при невстановлених обставинах ОСОБА_3 отримав правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_3 , а також ключі від цієї ж квартири.В цей же період часу, з цією ж метою, ОСОБА_3 звернувся до свого знайомого ОСОБА_13 , якого шляхом обману, не повідомивши про смерть власника квартири ОСОБА_11 , та за грошову винагороду,умовив виступити від імені раніше незнайомого йому померлого ОСОБА_11 представником в уповноважених органах при продажі його квартири, та умовив передати йому копію свого паспорту громадянина України.

       Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, достовірно знаючи, що власник квартири ОСОБА_11 помер, отримав при невстановлених обставинах посвідчену 09.07.2013 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_14 довіреність, серія ВТІ № 326996, зі змісту якої ОСОБА_13 був уповноважений від імені померлого ОСОБА_11 продати належну йому квартиру АДРЕСА_3 .

       В цей же період часу, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, знайшов покупця на вищезазначену квартиру, а саме: ОСОБА_15 , якого 11.07.2013 приблизно о 12 годині, знаходячись біля офісу приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_16 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , познайомив з ОСОБА_13 .

       Далі, у той же день 11.07.2013 ОСОБА_13 , діючи під контролем та за вказівкою ОСОБА_3 , прибув до приміщення офісу приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_16 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де у подальшому нотаріусом було посвідчено договір купівлі – продажу квартири, згідно якого ОСОБА_13 , діючи від імені ОСОБА_11 продав квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_15 ..

       Таким чином, у період з 23 травня 2013 року до 11 липня 2013 року, ОСОБА_3 та не встановлені особи, діючи умисно та за попередньою змовою між собою,шляхом обману, з корисливих мотивів, придбали право власності на нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_3 вартістю 320000 гривень, що у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що є великим розміром, чим спричинили спадкоємиці померлого власника квартири - ОСОБА_12 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

       Крім того, в ході вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, у період з 09 липня 2013 року до 10 липня 2013 року, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_11 помер, отримав при невстановлених обставинах, з метою подальшого використання, завідомо підроблений документ, а саме: посвідчену 09.07.2013 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_14 довіреність серія ВТІ № 326996 від імені ОСОБА_11 , який уповноважував ОСОБА_13 продати його квартиру АДРЕСА_3 .

        У період з 10 липня 2013 року до 11 липня 2013 року,  ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, знаходячись біля офісу приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_16 , розташованого за адресою:  АДРЕСА_4 , надав ОСОБА_17  підроблену довіреність, яка у подальшому з відома та за вказівкою  ОСОБА_3  була використана 11.07.2013 шляхом її надання покупцем ОСОБА_15 нотаріусу ОСОБА_16 при посвідченні нею договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 .

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою провину у вчиненні інкримінованих йому злочинах не визнав та пояснив, що у травні 2013 року до нього звернувся його старий знайомий ОСОБА_18 , якому раніше він допомагав з оформленням землі. ОСОБА_19 повідомив йому про те, що в нього наявна квартира, яку потрібно продати, та попросив допомогти з цим, на що він погодився. Одразу після цього він звернувся до інших ріелторів, щоб швидше продати нерухоме майно, однак великого попиту на купівлю квартири не було. Через незначний проміжок часу до нього звернувся ОСОБА_20 з пропозицією на огляд квартири. Він з ОСОБА_21 та його дружиною прийняли дану пропозицію та одразу пішли оглядати квартиру. В квартирі він побачив завішені дзеркала, відсутність меблів, однак припустив, що це померла мати ОСОБА_22 , зазначена квартира була у нежитловому стані. Огнянови вказували, що квартира належить їм, однак ОСОБА_23 не влаштувала ціна квартири. Через деякий час ОСОБА_22 зменшили суму квартири, після чого вони домовились з ОСОБА_24 про остаточну ціну та укладання угоди з приводу купівлі-продажу квартири. Зазначає, що ОСОБА_22 дали йому ключі від квартири, однак документи на квартиру не надали, він бачив лише технічний паспорт. Напередодні укладання угоди ОСОБА_22 повідомили, що ОСОБА_13 буде представником за довіреністю. При укладанні угоди були присутні: ОСОБА_22 , ОСОБА_13 та покупці квартири. Нотаріус вимагав, щоб вони зробили оцінку квартири. Через те, що в нього був знайомий оцінювач, він зробив довідку про оцінку квартири протягом години часу за сто гривень. Після чого він повернувся до нотаріуса та надав дану довідку. Нотаріус повідомив їм, що угода буде укладена через один день. Родина Нужних знала, що укладання угоди буде відбуватись за довіреністю від імені ОСОБА_11 , який уповноважував ОСОБА_13 на продаж його квартири АДРЕСА_3 , однак даний факт не став для них перешкодою в купівлі квартири. Він не планував бути присутнім при укладенні угоди, однак ОСОБА_20 попросив його приїхати. Далі у нотаріуса відбулася зазначена угода на суму 30 тисяч доларів, ОСОБА_22 віддали ключі від квартири, ОСОБА_25 віддав гроші ОСОБА_13 та після цього вони розійшлись. Вказує на те, що саме він до приміщення нотаріусу не заходив взагалі. Через три-чотири години до нього приїхав ОСОБА_26 та заплатив йому п`ятсот доларів за його послуги. Через чотири тижні йому зателефонував ОСОБА_27 та повідомив, що в нього проблеми з квартирою та вони хочуть її продати, на що він тільки надав номер телефону нотаріуса. Через місяць його викликали до поліції для надання пояснень. Вказує на те, що він тільки перевірив весь пакет документів, які були надані нотаріусу, однак при укладенні угоди він участі не приймав, не підписував ніяких документів, гроші за квартиру не отримував, а лише тільки «звів» продавця та покупців квартири. Довіреність серії ВТІ № 326996, від імені ОСОБА_11 , який уповноважував ОСОБА_13 на продаж його квартири АДРЕСА_3 він бачив, проте обставин оформлення цієї довіреності не знає. На його думку в даному кримінальному правопорушенні винуваті сестра та брат Огнянови. Пояснює, що оскільки його дружина працювала та мала ПП «Топограф» та ПП «Кабанець», а він був у відпустці по догляду за дитиною, тому хотів матеріально допомогти дружині, через що й надавав послуги ріелтора та за весь час оформив близько п`ятдесяти угод. Гроші отримував лише за виконання функцій ріелтора, ніяких шахрайських дій із квартирами він не робив. Вказує на те, що свідки по справі говорять неправду про те, що його не знають. Наголошує на тому що ОСОБА_13 надавав у суді неправдиві покази, грошей від нього він не отримував та не може сказати, куди ці гроші поділись, оскільки бачив тільки те, що зазначені гроші покупці передали ОСОБА_13 . В суді апеляційної інстанції він визнав лише факт своєї участі в укладанні угоди, а не визнання провини у вчиненому злочині. Дійсно, після скасування вироку суду у нотаріуса він написав заяву про визнання своєї провини, але вказані дії ним були вчинені через побоювання повторного обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ініціативою потерпілих.Цивільний позов не визнав в повному обсязі та просив визнати його невинуватим у вчиненні цього правопорушення.

Не дивлячись на невизнання своєї провини, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинах підтверджується наступними доказами.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 пояснила, що вона мешкає в ОСОБА_28 з 2000 року. У 2013 році від співробітників батька на електрону пошту вона отримала лист про те, що її батько помер. Одразу подзвонила матері та дізналась від неї, що квартира батька продається. Однак, зазначає, що вона є єдиною спадкоємицею після смерті свого батька, оскільки батьки розлучились, а інших дітей у нього не було. Вказує на те, що в зазначеній квартирі завжди жили її бабуся та батько, однак бабуся також померла за пів року до смерті батька. Після отримання інформації про продаж квартири, вона зверталась до посольства України в Китаї для оформлення документів на прийняття спадщини. На сьогодні після цивільних процесів у судах, їй була повернута квартира, тому на сьогодні матеріальних претензій до обвинуваченого не має.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснила, що була дружиною ОСОБА_11 , із яким розлучилась. Приблизно 17-18 червня 2013 року їй подзвонила донька та повідомила про те, що ОСОБА_11 помер. Вона одразу пішла в квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 та від сусідів дізналась проте, що ОСОБА_11 помер приблизно місяць потому та на його похороні були присутні його племінники ОСОБА_22 . Також сусіди повідомили їй проте, що квартира виставлена на продаж та приходив ріелтор та цікавився зазначеною квартирою. Вона була впевнена, що окрім доньки у ОСОБА_11 інших спадкоємців не було. В кінці червня 2013 року вона направилась до нотаріуса. Нотаріус вказала їй на те, що квартира вже продана по довіреності. Після чого вона одразу звернулась до поліції з заявою про шахрайство. Вказує на те, що ОСОБА_3 вона ніколи не бачила, однак зазначає, що він дуже схожий на її колишнього чоловіка ОСОБА_11 . Нотаріус ОСОБА_14 повідомила їй, що на оформлення довіреності, яка уповноважувала ОСОБА_13 на продаж квартири АДРЕСА_3 , приходив сам ОСОБА_11 з оригіналом паспорту, однак це неможливо, тому що ОСОБА_11 на час оформлення довіреності вже помер, на підтвердження чого є свідоцтво про його смерть, після того як вона зазначила про це нотаріусу, ОСОБА_14 одразу анулювала довіреність.

Потерпілий ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 був знайомим його брата. В червні 2013 року йому подзвонив брат ОСОБА_20 та повідомив про те, що його знайомий продає квартиру та дав йому номер телефону для зв`язку з останнім. Після чого він одразу домовився про зустріч із ОСОБА_3 . Далі вони разом пішли оглядати квартиру, яку особисто ОСОБА_3 відкрив ключами. Квартира йому сподобалась та він готовий був її придбати, однак ОСОБА_3 зазначив, що квартира не його, а ОСОБА_11 , а він лише займається оформленням документів та повідомив, що квартира коштує 35 тисяч доларів. Через три тижні йому знову зателефонував брат – ОСОБА_20 та повідомив, що ОСОБА_3 знизив ціну на квартиру до 30 тисяч доларів. Після чого вони знайшли випадкового нотаріуса для оформлення угоди. При укладанні угоди з`ясувалось, що всі документи оформлені на ОСОБА_11 , однак ОСОБА_3 запевняв, що все добре та всі документи в порядку. Відсутність ОСОБА_11 пояснював тим, що він знаходиться в Києві та не може приїхати через зайнятість на роботі, тому угоду будуть проводити за довіреністю. Він бачив у Кабанця копію паспорту ОСОБА_11 . Нотаріус зазначив, що для оформлення угоди бракує довідки із житлово-експлуатаційної контори та довідки про оцінку квартири, однак ОСОБА_3 пообіцяв зробити ці документи у найкоротший термін, та вони домовились про укладання угоди на наступний день. На наступний день ОСОБА_13 , ОСОБА_3 та ще двоє людей ( хлопець та дівчина), приїхали на одному авто та підійшли до нього. До нотаріуса зайшов він та ОСОБА_13 , вони одразу склали договір, він передав грошові кошти ОСОБА_13 , після чого ОСОБА_13 перерахував гроші, а ОСОБА_3 передав йому ключі від квартири. Про те, що господар квартири помер, він дізнався від слідчого.Чи мав ОСОБА_3 будь-яку вигоду від продажу квартири, він сказати не може, однак він дуже довіряв ОСОБА_3 , який постійно запевняв, що із документами на квартиру усе добре. Надалі через борг у сімнадцять тисяч доларів, він продав зазначену квартиру знайомому, однак після довготривалих судових процесів квартиру забрали та передали її у користування законним спадкоємцям. Тому на сьогодні він позбавлений і права власності на квартиру і грошових коштів за неї, тому просив стягнути із ОСОБА_3 завдану йому шкоду.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що знайомий з ОСОБА_3 з 2008 року, оскільки їх діти разом ходили до модельного агентства. На початку літа 2013 року ОСОБА_3 в розмові зазначив, що збирається продавати квартиру в районі вулиці Анголенка, його зацікавила дана інформація та він одразу сказав про це своєму брату ОСОБА_15 та надав контакти ОСОБА_3 для того, щоб призначити зустріч та подивитись квартиру. Брат оглянув квартиру та хотів її купити, однак ОСОБА_3 готовий був продати квартиру за 35 тисяч доларів. Брат подзвонив йому та попросив, щоб він домовився з ОСОБА_3 про зниження ціни на 5 тисяч доларів. Через незначний час ОСОБА_3 погодився на їх умову. Однак при оформленні угоди з`ясувалось, що квартира продається за довіреністю, проте ОСОБА_3 нас запевняв в тому, що всі документи в порядку та ніяких проблем в подальшому не виникне, а господар квартири ОСОБА_11 на роботі в Києві та не може приїхати. На оформлення угоди про купівлю-продаж квартири приїхав ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та хлопець із дівчиною, яких він не знав. До нотаріусу зайшли його брат ОСОБА_15 та чоловік в піджаку. В цей час він з ОСОБА_3 стояв на вулиці. Чоловік вийшов з грошима та одразу віддав їх ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_3 передав ключи від квартири його брату ОСОБА_15 . Вказує на те, що всі документи нотаріусу привозив саме ОСОБА_3 . Через деякий час йому зателефонував брат та повідомив проте, що в нього виникли проблеми з квартирою, після чого він зрозумів, що вони потрапили до афери, в якій головним був ОСОБА_3 .

Згідно звукозапису судового засідання, яке було проведено минулим складом судом, під час якого було допитано у якості свідка ОСОБА_13 , який пояснив суду, що у липні 2013 року ОСОБА_3 запропонував йому виступити представником за довіреністю під час оформлення купівлі-продажу квартири та заробити грошей. Оскільки у той час йому були необхідні грошові кошти на лікування, він погодився та передав ОСОБА_3 копію свого паспорта для оформлення довіреності. ОСОБА_3 казав, що сам не може бути представником з особистих причин, а йому як інваліду буде легше оформити усі документи.При цьому зазначив, що власник квартири перебуває у м. Київ та хворіє, тому сам не може бути присутнім під час укладання угоди. Через декілька днів ОСОБА_3 йому зателефонував та наказав прийти до нотаріуса, офіс якого знаходився на площі Профспілок. Коли він приїхав разом зі своїм товаришем ОСОБА_30 , який виконував роль водія, біля офісу вже були ОСОБА_3 та інші чоловіки, як він зрозумів – покупці квартири. Він та покупець зайшли до офісу нотаріуса, у неї вже була довіреність на його ім`я, після чого підписали усі документи, він отримав від покупця грошові кошти у пакеті та за вказівкою ОСОБА_3 передав пакет із грошима йому. Далі ОСОБА_3 , сидячі у машині, відрахував йому за послуги 2000 доларів США, після чого той вийшов з машини, а він із другом поїхали у справах. Окремо зазначив, що він особисто не ходив до нотаріуса для оформлення довіреності.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 його знайомий, в день оформлення угоди він в дворі дому на вулиці Профсоюзів чекав ОСОБА_13 , який був зайнятий в нотаріальній конторі, що він там робив не знає. Далі ОСОБА_13 та ОСОБА_3 сіли в автомобіль, ОСОБА_13 віддав ОСОБА_3 пакет, після чого ОСОБА_3 пішов, що було в пакеті він сказати не може, через те, що у нього було дуже погане самопочуття, ОСОБА_13 повинен був його відвести до лікарні. З їх розмов він здогадувався, що в цей продавалась квартира, однак деталей він не знає.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_31 пояснила, що являлась двоюрідною племінницею ОСОБА_11 . У травні 2013 року їй подзвонили з поліції та повідомили про смерть ОСОБА_11 , оскільки її мама є інвалідом та не могла займатись похованням дядька, тому вона з сестрою ОСОБА_32 поїхала на квартиру до ОСОБА_11 . В квартирі вже були люди, вона одразу взяла паспорт ОСОБА_11 та подзвонила в агентство, щоб організувати похорон, куди і віддала потім паспорт ОСОБА_11 . Ключи від квартири одразу забрала поліція. Вказує на те, що про документи на квартиру нічого не пам`ятає. Зазначає, що знала проте, що у ОСОБА_11 була рідна донька, тому питанням прийняття спадщини вона не займалась.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_11 був її дядею. Вони з сестрою ОСОБА_31 знаходились вдома, їм подзвонила мати та повідомила про смерть ОСОБА_11 , після чого вони одразу поїхали в його квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , там вони побачили співробітників поліції та почали займатися організацією похорону. Інших родичів не знайшли. Працівники поліції опечатали квартиру та забрали ключі, натомість віддали їм паспорт ОСОБА_11 , однак вони одразу його відвезли до відповідних установ для організації поховання, однак куди саме не пам`ятає. Зазначає, що знала проте, що у ОСОБА_11 була рідна донька, яку вона ніколи не бачила, однак сестра передавала довідку про смерть ОСОБА_11 саме його доньці. Вказує на те, що питанням спадщини вона не займалась, ОСОБА_3 не знає.

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні пояснив, що організацією похорону ОСОБА_11 займалась його дружина ОСОБА_31 , більше по справі йому нічого невідомо.

Під час допиту у якості свідка ОСОБА_34 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в ритуальній службі «Адажио», яка знаходиться по вулиці Космічна, 31 в м. Запоріжжя. На початку травня 2013 року їй подзвонила ОСОБА_35 та попросила допомогти їй із організацією похорону її дядька ОСОБА_11 , на що вона погодилась та домовилась про зустріч із ОСОБА_36 . Далі ОСОБА_36 віддала їй паспорт ОСОБА_11 . Зазначає, що тіло померлого вона не бачила, оскільки воно заходилось у моргу. Організація похорон відбувалась три дні. Паспорт ОСОБА_11 до моргу привезла ОСОБА_36 , після чого вони поїхали до районного органу державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_11 , саме вона пішла до РАЦСу через те, що у них був договір на отримання свідоцтва про смерть. Після чого вони поїхали на завод, в якому працював ОСОБА_11 , для того щоб підприємство фінансово допомогло з похованням. Зазначає, що паспорт ОСОБА_37 вона не дивилась. Після похорону всі документи вона віддала родичам померлого.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_38 пояснила, що працювала на посаді заступника начальника Державної міграційної служби, зазначає, що вони у 2013 отримали паспорт ОСОБА_11 із органу державної реєстрації актів цивільного стану, пізніше зазначений паспорт був вилучений працівниками поліції. Паспорта в службу завжди приходять в установлений законом строк. Нічого підозрілого в даному паспорті вона не помітила.

Свідок ОСОБА_39 в судовому засіданні зазначила, що в 2012-2013 році вона працювала в житлово-експлуатаційній конторі, ОСОБА_11 був жильцем дому, який вони обслуговували. Пам`ятає, що у той період їй телефонував слідчий та попросив вийти на робоче місце, де повідомив про смерть ОСОБА_11 та зазначив, що наразі наявна кримінальна справа з приводу шахрайства з його квартирою. Вона згадала, що до вищевказаної події в контору приходила дівчина та зазначала, що їй потрібна довідка, оскільки вона буде спадкоємицею квартири. Видана довідка була підписана від імені ОСОБА_40 .

Свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні пояснив, що він працює слідчим в районному відділі поліції, в 2013 році він був черговим слідчим та отримав виклик за фактом виявлення трупу. Прибувши на місце події в квартирі на кухні він разом з працівниками поліції виявив труп ОСОБА_11 . Також в квартирі знаходились ще чотири людини, які представились його знайомими. В квартирі померлого знайшли його паспорт, документи на квартиру та ключі від квартири. Він забрав паспорт та дві зв`язки ключів від квартири та упакував їх до спец. пакету після чого закрив квартиру та опечатав її. Наступного дня в районний відділ поліції до нього прийшла жінка та почала задавати питання про квартиру, однак він її відправив до начальника слідчого відділу, оскільки не володів даною інформацією та не був слідчим по цій справі, що це була за жінка пояснити не може. Також зазначає, що ОСОБА_3 не знає.

Свідок ОСОБА_42 в судовому засіданні пояснив, що він працює ріелтором, приблизно в 2012-2013 році ОСОБА_3 повідомив йому проте, що його знайома недорого продає квартиру, він як ріелтор заніс цю квартиру до бази. Декілька разів до нього звертались потенційні покупці на квартиру. Після чого він дзвонив ОСОБА_3 , вони зустрічались, ОСОБА_3 відкривав квартиру та організовував її огляд. Квартира знаходилась на другому чи третьому поверсі, це була двокімнатна квартира з радянським ремонтом. Коли вони знаходились в квартирі, господарів ніколи не було, також не було і слідів того, що в квартирі хтось мешкає. Пізніше йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що питання про продаж квартири знято, однак причину цього не вказав. За документами він цю квартири не перевіряв, оскільки не продав її покупцям.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона працює нотаріусом з 2007 року без помічників за адресою: АДРЕСА_6 , не пам`ятає як відбувалася процедура оформлення довіреності в 2013 році. Зазвичай вона дуже ретельно звіряє документи, вказує на те, що якщо вона оформила зазначену угоду, то довіреність не викликала у неї жодних сумнівів. ОСОБА_3 вона не знає взагалі та ніколи його не бачила. За проханням ніколи нічого не робить.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що не пам`ятає обставин посвідчення договору, також не пам`ятає ОСОБА_3 . Зазначає, що агентів вона не обслуговує. Завжди в своїй роботі перевіряє бланк довіреності та переглядає наявні відомості в реєстрі. Більше по справі додати нічого не може.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_43 пояснила, що вона знайома з ОСОБА_21 , оскільки він жив в її кварталі, а вона працювала квартальною. У певний період у них в селищі була масова приватизація та з`явилась фірма, яка допомагала оформлювати право власності, однак невдовзі вона закрилась. Як виявилось згодом цю фірму викупив ОСОБА_3 зі своєю дружиною та вони допомагали узаконювати будови на земельних ділянках для того, щоб приватизувати землю. Куц Віру знає, вона є сестрою або дружиною ОСОБА_22 , вона записана в домову книгу.

       Крім того, провина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується письмовими доказами:

-заявою потерпілої ОСОБА_12 , яка просила притягнути до відповідальності невідомих осіб, які вчинили шахрайські дії із квартирою, спадкоємицею якої вона є ( т.4 а.с. 226-231)

-копією свідоцтва про смерть ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ( т.4 а.с 233)

-копією довіреності від 09 липня 2013 року, виданої від імені ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_13 , якою останній уповноважений представляти його інтереси , а саме: продати квартиру АДРЕСА_3 ( т.4 а.с. 232)

-копією договору-замовлення на організацію та проведення поховання ОСОБА_11 .. Замовником зазначена ОСОБА_44 ( т.4 а.с. 235)

-копією витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 24.07.2013, з якого вбачається, що 24.07.2013 нотаріусом ОСОБА_14 була припинена дія виданої нею раніше довіреності від імені ОСОБА_11 ( т.4 а.с. 236)

-копією паспорта громадянина України ОСОБА_11 ( т.4 а.с. 237-239)

-протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 04.10.2013, згідно якого з Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції були вилучені списки паспортів померлих громадян у період з 20.05.2013 до 26.05.2013, а також оригінал паспорту ОСОБА_11 , який був погашений ( т.4 а.с. 240-247)

-протоколом огляду від 30.10.2013, під час якого було оглянуто оригінал паспорту на ім`я ОСОБА_11 , який має два наскрізних отвори та штамп із написом: «Власник помер ІНФОРМАЦІЯ_5 з-а про смерть № 2909 25.05.13» ( т.5 а.с. 1)

-висновком експерта № 151 від 22.11.2013, згідно якого копії паспорту НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_11 , вилучені у приватного нотаріуса Запорізької нотаріального округу ОСОБА_14 та у реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції могли бути виготовлені з вилученого у Жовтневому районному відділі у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області паспорт НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_11 ( т. 5 а.с.2-11)

-протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 14.10.2013, згідно якого слідчим була вилучена інформація про зв`язок абонента № НОМЕР_2 ( т.5 а.с. 44-49)

-протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 16.10.2013, згідно якого слідчим була вилучена інформація про зв`язок абонента № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ( т.5 а.с. 50-55)

-протоколом огляду від 22.11.2013, під час якого були досліджені СД диски із інформацією щодо з`єднань абонентів, зокрема, встановлено спілкування ОСОБА_3 із приватним нотаріусом ОСОБА_45 у період 08.07.2013 та 09.07.2013 тобто за день та у день посвідчення довіреності приватним нотаріусом ОСОБА_14 , а також спілкування між приватними нотаріусами ОСОБА_45 та ОСОБА_14 у той самий період. Крім того, зафіксовано спілкування ОСОБА_3 зі свідками ОСОБА_32 , ОСОБА_31 , ОСОБА_26 , ОСОБА_17 та ОСОБА_15 ( т. 5 а.с. 56-59)

-протоколом додаткового огляду від 24.02.2014, під час якого були досліджені СД диски із інформацією щодо з`єднань абонентів, зокрема, встановлено спілкування ОСОБА_3 11.07.2013 тобто у день укладання договору купівлі-продажу квартири, яка належала померлому ОСОБА_11 зі свідками ОСОБА_32 , ОСОБА_31 , ОСОБА_26 , ОСОБА_17 та ОСОБА_15 ( т. 5 а.с. 60-63)

-протоколом обшуку від 04.12.2013, який проводився у офісному приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_14 , під час якого було вилучено особисті блокноти та два документи, роздруковані з ноутбуку ОСОБА_14 ( довіреність від імені ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_13 від 09.07.2013 та від 19.07.2013 щодо двох різних об`єктів нерухомого майна)( т.5 а.с. 64-74)

-протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 06.09.2013, під час якого була вилучена копія реєстраційної справи № 102068423101 на квартиру, розташовану за адресою:

АДРЕСА_5 , з якої вбачається, що 11.07.2013 приватним нотаріусом ОСОБА_16 була проведена реєстрації права власності на вказану квартиру за ОСОБА_11 , у той же день 11.07.2013 після укладення договору купівлі-продажу приватним нотаріусом ОСОБА_16 була проведена реєстрація права власності на квартиру за ОСОБА_15 , у подальшому 31.07.2013 приватним нотаріусом ОСОБА_45 була проведена державна реєстрація права власності на вказану квартиру за ОСОБА_46 , а також 31.07.2013 внесено відомості про реєстрацію обтяження нерухомого майна - іпотека (т. 5 а.с. 75-176)

-копією форми № 1 щодо видачі паспорту громадянина України ОСОБА_11 ( т.5 а.с. 177-178)

-відповіддю приватного нотаріуса ОСОБА_47 щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_11 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі заяви ОСОБА_12 , доньки спадкодавця ( т.5 а.с. 184-187)

-відповіддю на запит слідчого щодо отримання у Жовтневому районному відділі у м. Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області копії паспорту на ім`я ОСОБА_11 із двома наскрізними отворами та штампом із поміткою про смерть особи ( т. 5 а.с. 188-198)

-відповіддю нотаріуса ОСОБА_14 про те, що 09.07.2013 до неї звернулась особа, яка надала оригінал паспорту на ім`я ОСОБА_11 , ксерокопію технічного паспорту на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , та ксерокопію паспорта на ім`я ОСОБА_13 , після чого нею була посвідчена відповідна довіреність ( т.5 а.с. 199)

-відповіддю ЗДР «Радіоприлад» щодо реєстрації місця проживання осіб за адресою: АДРЕСА_5 , згідно якої за вказаною адресою ніхто зареєстрований не був ( т. 5 а.с. 212- 221)

-протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 06.09.2013, під час якого у приватного нотаріуса ОСОБА_14 були вилучені документи, пов`язані із посвідченням довіреності 09.07.2013 від імені ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_13 ( т. 5 а.с. 241-249)

-протоколом огляду від 24.02.2014, під час якого були оглянуті вилучені у приватного нотаріуса ОСОБА_14 документи ( т.6 а.с. 1)

-протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 04.10.2013, під час якого у приватного нотаріуса ОСОБА_16 були вилучені документи, пов`язані із оформленням договору купівлі продажу квартири за адресою: АДРЕСА_5 (т. 6 а.с. 4-66)

-протоколом обшуку від 23.10.2013 за місцем проживання ОСОБА_44 , під час якого було вилучено два мобільні телефони та документи щодо смерті та поховання ОСОБА_11 , а також заява ОСОБА_44 щодо прийняття спадщини після смерті її дядька ОСОБА_11 та протоколом огляду вилучених документів ( т. 6 а.с. 77-88)

-протоколом обшуку від 23.10.2013 за місцем проживання ОСОБА_3 , під час якого були вилучені мобільні телефони та дві ксерокопії свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_11 , а також інші документи щодо права власності та користування на різні земельні ділянки, які належать іншим особам та протоколом огляду від 25.10.2013 ( т. 6 а.с. 89-106)

-висновком експерта № 153-КТ від 27.11.2013, згідно якого на дослідження направлялись два портативні комп`ютери, у яких серед інформаційного наповнення текстових файлів, які містять слова « ОСОБА_11 », « ОСОБА_13 », « АДРЕСА_5 » не виявлено (т.6 а.с. 107-118)

-протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 17.12.2019, під час якого були вилучені копії цивільної справи ЄУН 331/8606/14-ц за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_15 про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом, за наслідками розгляду якої 18.03.2016 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було постановлено рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_5 від 11 липня 2013, укладеного між ОСОБА_13 від імені ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського округу ОСОБА_16 за реєстром № 1782, постановлено витребувати вказану квартиру із володіння ОСОБА_46 та визнано право власності за ОСОБА_12 , яке набрало чинності 08.06.2016( т. 6 а.с. 135-250, т. 7 а.с. 1-250, т. 8 а.с 1-219).

За клопотанням прокурора у зв`язку із неможливістю забезпечити безпосередній допит свідка ОСОБА_13 через його смерть ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується актовим записом про смерть № 873 від 31.01.2017, судом було відтворено звукозапис судового засідання Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2015, під час якого ОСОБА_13 надавав пояснення щодо обставин його участі під час укладання договору купівлі-продажу від 11.07.2013, однак суд вважає неможливим визнати допустимим вказаний доказ, оскільки у даному випадку було порушено принцип безпосередньості дослідження доказів, а право сторін на перехресний допит особи, яка дає пояснення, також не було забезпечено.

Як встановлено у судовому засіданні, 27.05.2015 ОСОБА_13 надавав пояснення Жовтневому районному суду м. Запоріжжя, маючи статус відповідача у цивільній справі,тому не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих пояснень. До того ж, ані обвинувачений ОСОБА_3 , ані його захисник не були присутні під час допиту цієї особи, тобто не мали можливості ставити йому запитання. За таких обставин, з урахуванням встановлених судом порушень вимог діючого кримінального-процесуального законодавства, суд відхиляє вказаний доказ як недопустимий.

Також прокурором було надано суду протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22.10.2013, під час якого у нотаріуса ОСОБА_14 були вилучені документи, які стали підставою для посвідчення нею довіреності від імені ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_13 19.07.2013 щодо продажі квартири АДРЕСА_7 ( т. 5 а.с. 14-40) та протоколом огляду вилучений документів від 24.02.2014 ( т.5 а.с. 41), однак суд не бере вказані докази до уваги, оскільки вони не стосуються предмету розгляду даного кримінального провадження, а могли підтверджувати факт вчинення іншого злочину щодо іншого об`єкту нерухомого майна, яке на сьогодні не ставиться у провину ОСОБА_3 , тому є неналежними доказами по справі.

       У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_48 , свою провину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень не визнав та зазначив, що він лише виконував ріелторські послуги та підшукав покупця на квартиру за проханням ОСОБА_22 . На підтвердження власної версії надав суду наступні докази.

Свідок ОСОБА_49 в судовому засіданні пояснила, що вона являється матір`ю ОСОБА_3 , зазначає що ОСОБА_3 займався консалтинговими послугами. Одного разу син запропонував їй розглянути варіант продажу її квартири та покупки іншої квартири, яку йому запропонував якийсь ОСОБА_19 , з яким він був в добрих відносинах, яка знаходиться по АДРЕСА_8 для перепродажу, щоб купити кращу та зробити в ній ремонт, однак вона відмовилась, оскільки проконсультувалась з ріелтором та дізналась, що квартира розташована в поганому районі та не буде вигідною для продажу.

Свідок захисту ОСОБА_50 в судовому засіданні пояснила, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_3 , в 2013 році вони розлучились. Зазначає, що вона була директором ПП «Топограф» та ПП «Кабанець», підприємства займались землевпорядними роботами. ОСОБА_3 працював на підприємствах в якості помічника по юридичним послугам та займався збором документів для клієнтів. Проте, що ОСОБА_3 займається ріелторськими послугами їй нічого невідомо, також зазначає, що про квартиру, яка розташована по АДРЕСА_8 вона нічого не знає.

       Перевіряючи версію сторони захисту, суд зауважує, що і потерпілий ОСОБА_15 , і свідок ОСОБА_17 зазначали, що саме ОСОБА_3 відкривав ключами для огляду квартиру, при цьому власника квартири на той період у квартирі не було. У подальшому ОСОБА_3 повідомив, що власник квартири перебуває у м. Київ та продаж буде здійснюватися за довіреністю. Зазначені свідки вказали, що грошові кошти, які вони передали представнику за довіреністю за покупку квартири, той передав саме ОСОБА_3 біля нотаріальної контори.

       Також судом були допитані свідки ОСОБА_32 , ОСОБА_31 , ОСОБА_51 , які зазначили, що займались лише питанням поховання померлого дядька ОСОБА_11 , жодних дій щодо оформлення права на спадщину після його смерті, або продажу належної йому квартири, вони не вчиняли, оскільки знали, що у нього є рідна донька.

       Більш того, з звукозапису допиту свідка ОСОБА_13 вбачається, що саме ОСОБА_3 запропонував йому виступити представником по довіреності при продажі квартири та він передав ОСОБА_3 копію свого паспорту для її оформлення. Про те, що власник квартири помер, він не знав, знайомий із ним не був взагалі. Після оформлення угоди він передав грошові кошти, які перебували у пакеті, саме ОСОБА_3 , який відрахував з них 2000 доларів США та передав йому як плату за надані послуги. Пояснення цього свідка щодо факту перебування у нотаріальні конторі та передання пакету ОСОБА_3 підтвердив і свідок ОСОБА_30 , який був допитаний у судовому засіданні безпосередньо.

       У судовому засіданні стороною захисту було заявлено клопотання про визнання звукозапису допиту свідка ОСОБА_13 минулим складом суду недопустимим доказом через порушення права сторони захисту на його перехресний допит та порушення принципу безпосередності дослідження доказів судом.

       Оцінюючи доводи сторони захисту, суд спирається на постанову Верховного суду від 19.11.2019т у справі № 750/5745/15-к, згідно якої суд дійшов наступних висновків: суд при розгляді справи повинен забезпечити право сторін на допит особи, яка дає показання, важливі для вирішення справи, і не вправі, використовувати позасудові свідчення такої особи. Що стосується судових свідчень особи під час минулого розгляду, то навіть на умови наявності таких свідчень, сторона має право вимагати допиту такої особи під час нового судового розгляду, і в такому випадку суд має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення такого права. У той же час, якщо попри всі необхідні заходи забезпечити явку такої особи виявилось неможливим, сторона на доведення своєї позиції може наддати суду показання особи, які та давала під час минулого судового розгляду, і сам факт відсутності такої особи під час нового розгляду не може бути підставою для визнання таких її показань недопустимими доказами. Водночас, дослідивши ці показання, суд повинен дати їм оцінку з погляду допустимості, належності і достовірності, враховуючи, у тому числі, наскільки були забезпечені права сторони під час допиту особи у минулому розгляді. Факт неможливості допиту цієї особи під час нового судового розгляду має враховуватися судом при оцінці достовірності цього доказу у сукупності з іншими доказами по справі.

       Так, як встановлено у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , тому провести його допит під час нового судового розгляду неможливо з об`єктивних причин. При цьому, його пояснення мають ключове значення для правильного вирішення справи, оскільки він є єдиним свідком, який особисто спілкувався із тією особою, яка запропонувала йому були представником по довіреності від імені ОСОБА_11 , оскільки сам власник квартири не міг доручити йому представляти його інтереси, оскільки на момент оформлення довіреності помер. При цьому, пояснення свідка ОСОБА_13 частково підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_30 , а також свідок ОСОБА_17 та потерпілий ОСОБА_15 . Також суд зазначає, що під час його допиту у минулому судовому засіданні були дотримані усі вимоги щодо допиту свідка у суді, свідок був приведений до присяги, вільно надавав пояснення, відповідав на запитання, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, яка на той час була представлена і особисто обвинуваченим, і професійним адвокатом.

       Також суд відкидає доводи обвинуваченого про те, що він не брав жодної участі в оформленні довіреності від імені ОСОБА_11 , оскільки свідок ОСОБА_13 пояснив, що саме ОСОБА_3 запропонував йому виступити довіреною особою від імені власника квартири, саме йому він передав копію свого паспорту для оформлення довіреності. Крім того, з протоколу огляду від 22.11.2013 вбачається, що ОСОБА_3 вів спілкування із приватним нотаріусом ОСОБА_45 у період 08.07.2013 та 09.07.2013 тобто за день та у день посвідчення довіреності приватним нотаріусом ОСОБА_14 , яка, як пояснив обвинувачений у судовому засіданні, є його знайомою. У той же день за одну годину до оформлення довіреності зафіксовано спілкування між приватними нотаріусами ОСОБА_45 та ОСОБА_14 , що непрямо свідчить про участь ОСОБА_3 за допомогою його знайомого нотаріуса ОСОБА_45 в отриманні завідомо підробленого документа – довіреності від імені померлої особи з метою подальшого використання цього документа.

       При цьому пояснення свідка ОСОБА_14 про те, що під час оформлення довіреності вона перевірила оригінал паспорту ОСОБА_11 , який їй надала особа, яка особисто до неї звернулась 09.07.2013, суд вважає неправдивими, оскільки її пояснення спростовуються відомостями з Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції про те, що оригінал паспорту ОСОБА_11 на той час був погашений та зберігався у їх установі, а власник паспорту – помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

       Таким чином, аналіз досліджених під час судового розгляду доказів у їх сукупності дають підстави стверджувати, що саме ОСОБА_3 , після отримання інформації про смерть ОСОБА_11 та наявність у нього права власності на квартиру, вчинив умисні дії, спрямовані на придбання права на неї за відсутності спадкоємця ОСОБА_12 , підшукав для реалізації свого плану ОСОБА_13 , якому не повідомив про смерть власника квартири, ввівши його тим самим в оману, оформив довіреність на його ім`я у нотаріуса ОСОБА_14 , обставини оформлення довіреності достовірно встановити не виявилось можливим, підшукав покупців на квартиру- ОСОБА_15 , контролював хід укладання угоди купівлі-продажу ( був присутній біля офісу нотаріуса), отримав грошові кошти від її продажу, при цьому був єдиною особою, яка знала про смерть власника квартири, але не повідомила про це ані ОСОБА_13 , ані покупця ОСОБА_15 , ані нотаріуса ОСОБА_14 .

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3   необхідно кваліфікувати :

- за ч.3 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайства), вчинене у великих розмірах;

- за ч.4 ст. 358 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до ст. 65 КК України суд приймає до уваги конкретні обставини, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризуючих його обставин, характер, ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу винного.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжке кримінальне правопорушення та кримінальний проступок, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався має постійне місце проживання, на сьогодні працює не офіційно та має дохід, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі вищевикладеного, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а також тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення,  суд приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. В той же час, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання із випробуванням із застосуванням ст. 75 та 76 КК України.

Крім того, визначаючи покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, суд враховує вимоги ст.. 49 КК України, згідно якої особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ятьроків - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцятьроків - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Так, відповідно до ст.. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України, відноситься до кримінальних проступків, за який передбачено покарання у вигляді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арешт на строк до шести місяців, обмеження волі на строк до двох років. Вказане правопорушення було винено ОСОБА_3 у період з 09 липня 2013 року до 11 липня 2013 року, станом на сьогодні з моменту вчинення кримінального правопорушення пройшло більше трьох років, що свідчить про те, що строки давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності сплили. Відповідно до ч.5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбаченихстаттею 49 цього Кодексу.

       Таким чином, аналізуючи наведене, беручи до уваги, що провина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку знайшла свого підтвердження під час судового засіданні, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення у вигляді арешту, однак у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання, призначеного йому судом за ч.4 ст. 358 КК України, на підставі ст.. 49 КК України.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_3 суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 127-129 КПК України, суд, постановляючи обвинувальний вирок залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє позов повністю, частково, відмовляє в його задоволенні чи залишає без розгляду, роз`яснюючи цивільному позивачеві право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Під час судового розгляду представник потерпілої ОСОБА_8 зазначила про те, що у порядку цивільного судочинства позовні вимоги ОСОБА_12 були задоволені, 18.03.2016 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було постановлено рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_5 від 11 липня 2013, укладеного між ОСОБА_13 від імені ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського округу ОСОБА_16 за реєстром № 1782, постановлено витребувати вказану квартиру із володіння ОСОБА_46 та визнано право власності за ОСОБА_12 , яке набрало чинності 08.06.2016. Станом на сьогодні судове рішення виконано у повному обсязі, квартира фактично повернута ОСОБА_12 , тому жодних матеріальних претензій до ОСОБА_3 вони не мають.

За таких обставин, беручи до уваги позицію потерпілої, суд приходить до висновку про необхідність залишити її цивільний позов без розгляду.

Під час судового розгляду ОСОБА_15 було заявлено про завдання йому шкоди внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 , оскільки саме ним були сплачені грошові кошти за квартиру, які привласнив собі ОСОБА_3 , не маючи на це жодного права. У подальшому, після судових процесів, квартира яку він придбав, була повернута законному власнику – спадкоємиці ОСОБА_12 . Таким чином, станом на сьогодні внаслідок шахрайських дій ОСОБА_3 він позбавлений і права власності на квартиру, і власних грошових коштів, якими заволодів ОСОБА_3 , обманувши його під час укладання договору купівлі-продажу. Тому пред`явив цивільний позов про стягнення із ОСОБА_3 на його користь матеріальної шкоди від злочину у розмірі 30000 доларів США.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_15 до ОСОБА_3 суд бере до уваги, що відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зі змісту обвинувачення, яке було пред`явлено ОСОБА_3 прокурором, та визнано судом доведеним, «у період з 10 липня 2013 року до 11 липня 2013 року ОСОБА_3 та не встановлені особи, діючи умисно та за попередньою змовою між собою,шляхом обману, з корисливих мотивів, придбали право власності на нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_3 вартістю 320000 гривень, що у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що є великим розміром, чим спричинили спадкоємиці померлого власника квартири - ОСОБА_12 матеріальну шкоду на вищевказану суму».

В той же час, з матеріалів кримінального провадження видається очевидним, що у подальшому ОСОБА_3 заволодів грошовими коштами у сумі 30000 доларів США, які були сплачені покупцем ОСОБА_15 за придбання квартири, у зв`язку із чим судом було визнано ОСОБА_15 , потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Однак, відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крімвипадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи . З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Під час судового розгляду, не дивлячись на наявність доказів ймовірного вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення в частині заволодіння майном ОСОБА_15 у вигляді грошових коштів від придбання квартири, прокурор не скористався своїм правом на висунення додаткового обвинувачення ОСОБА_3 , при цьому суд позбавлений права вийти за межі висунутого обвинувачення у бік погіршення становища обвинуваченого.

Таким чином, враховуючи наведене, беручи до уваги, що заволодіння майном ОСОБА_15 не було поставлено у провину ОСОБА_3 стороною обвинувачення, а суд здійснює розгляд справи у межах пред`явленого обвинувачення, суд приходить до висновку, що підстав вважати, що матеріальна шкода, завдана ОСОБА_15 саме злочинними діями ОСОБА_3 , немає, оскільки перевірка цих обставин не входило до меж судового розгляду. За таких обставин відсутні і підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_15 .

Також суд відкидає як необгрунтовані посилання представника потерпілого ОСОБА_15 - ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_3 написав нотаріальну заяву про визнання своєї провини у заподіянні шкоди ОСОБА_15 та взяв на себе зобов`язання відшкодувати відповідну шкоду, тому наявні підстави для суду для стягнення матеріальної шкоди, оскільки у судовому засіданні ОСОБА_3 заперечив добровільність написання ним відповідної заяви та зазначив, що підписав її лише під умовою звільнення з-під варти, де на той час він і перебував.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову ОСОБА_15 до ОСОБА_3 .

Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню судові витрати.

Оскільки судом постановлено відмовити у задоволенні цивільного позову, підстав для подальшого застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно, немає, тому вони підлягають скасуванню.

       На підставі викладеного, керуючись ст.100, 393 - 395 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358 та ч. 3 ст. 190 КК України.

        Призначити ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі.

       На підставі ч 5 ст. 72 КК України зарахувати до строку призначеного ОСОБА_3 покарання період перебування його під вартою у ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» з 13.10.2015 до 26.02.2016 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

Нагляд за ОСОБА_3 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченого.

Призначити ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, у вигляді шести місяців арешту.

На підставі ч.5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання за ч.4 ст. 358 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

       Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання залишити без змін до набрання вироком суду чинності.

       Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 1223,6 грн

       Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди від злочину залишити без розгляду.

       У задоволенні цивільного позову ОСОБА_15 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди від злочину відмовити.

Речові докази:

-копію паспорту на ім`я ОСОБА_11 , документи щодо посвідчення довіреності від імені ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_13 на 21 аркуші, документи на 95 аркушах з приводу посвідчення довіреності від імені ОСОБА_11 , оригінали документів, вилучені у нотаріуса ОСОБА_14 з приводу посвідчення довіреності від 19.07.2013, оригінали документів, вилучені у нотаріуса ОСОБА_14 з приводу посвідчення довіреності від 09.07.2013 – зберігати у матеріалах кримінального провадження суду.

Скасувати арешт з земельної ділянки кадастровий номер № 2323955400:09:001:0029, площею 0.1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_9 , зареєстрований 07.10.2011, накладний на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2014 року.

Скасувати арешт з земельної ділянки кадастровий номер № 2322182401:07:001:0368, площею 0.2500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_10 , накладний на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2014 року.

       Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 діб з моменту його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційноїскарги,  якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати у Жовтневому районному суді м. Запоріжжя копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

       Суддя:                                                                                                ОСОБА_1