Провадження 2/235/90/22

Справа №235/6362/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року                                                                        м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Сідак-Жарова Н.О., до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

       До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Сідак-Жарова Н.О., з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позовні вимоги обґрунтовані тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьку помер батько позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Після його смерті залишилась спадщина у вигляді: квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №2-3357, виданого 12.12.1991р. Шостою Донецькою державною нотаріальною конторою; квартири АДРЕСА_2 , що належала померлому на підставі договору купівлі-продажу, реєстровий №1-4544, посвідченого 12.08.1992р. Шостою Донецькою державною нотаріальною конторою; недоотриманої пенсії, яку померлий отримував, перебуваючи на обліку в Великоновосілківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області; грошових вкладів в банківських установах.

У встановлений законом строк позивачка не змогла звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, оскільки мала труднощі в отриманні документів, що необхідні для звернення до нотаріуса.

Оскільки спадкодавець помер на тимчасово окупованій території України та, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», місто Донецьк включене в Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. У зв`язку з цим, також існували і існують певні обмеження щодо встановленого порядку перетину лінії розмежування із тимчасово окупованими територіями України, які значно утруднили можливість позивачки здійснити в`їзд до міста Донецька.

Крім того, у зв`язку із невизнанням Українською державою документів, що видаються на тимчасово окупованій території України, встановлено окремий порядок щодо встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, який потребує певних зусиль та організації громадянином поїздки на тимчасово окуповану територію України з подальшим зверненням до суду на території України з метою отримання відповідного судового рішення.

Позивачка має посвідку на проживання у Литві з 13.04.2019р., що підтверджується візою у закордонному паспорті та копіями посвідок на тимчасове проживання.

З 24.07.2020р. по 24.06.2021р. позивачка знаходилась у місті Каунас, за місцем свого проживання.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом 8АК8- СоУ-2» від 11 березня 2020 року № 211 на всій території України установлено карантин, який в подальшому було неодноразово продовжено відповідними рішеннями Уряду України.

У зв`язку з цим, перетин лінії розмежування не є вільним, а здійснюється в спеціальному порядку.

Після пом`якшення карантинних заходів, в тому числі і на території Литви, та відновлення авіа сполучення, позивач змогла прибути до України 24.06.2021р. з метою оформлення спадщини після смерті батька.

14.07.2021р. позивачка звернулась до приватного нотаріуса Волноваського районного нотаріального округу Донецької області Гукова О.В., який Постановою №376/02-31 від 14.07.2021р. відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 через пропуск позивачкою строку прийняття спадщини.

Повторне свідоцтво про смерть батька позивачка отримала 15.07.2021р.

Зі слів нотаріуса позивачці відомо, що за заявою відповідача нотаріусом відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_3 .

Крім того, нотаріус повідомив, що існує заповіт на ім`я відповідача від померлого ОСОБА_3 .

Про наявність заповідачу позивачці стало відомо з матеріалів цивільної справи за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту смерті ОСОБА_3 .

На думку позивачки, обставини стосовно місця смерті спадкодавця, певних обмежень щодо перетинання лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, встановлення окремого порядку отримання документів про смерть на тимчасово окупованій території України, причини пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини є такими, що реально позбавили позивачку можливості у встановлений законом строк вирішити питання щодо спадкування після померлого батька та завадили вчинити відповідні дії через існування об`єктивних обставин, через що позивачка не мала можливості вчасно звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому встановлений законом строк прийняття спадщини пропущено позивачкою з поважних причин.

Позивачка просить суд визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк.

Ухвалою суду від 21.10.2021 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, розпочате підготовче провадження.

Ухвалою суду від 17.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 03.09.2021 року витребувані з Міністерства соціальної політики відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб стосовно відповідача ОСОБА_2 , адреса реєстрації якої: АДРЕСА_3 . 13.10.2021 року до суду надійшла інформація про те, що станом на 05.10.2021 року інформація про ОСОБА_2 в ЄІБД ВПО відсутня.

Відповідача, про день та час судового розгляду, було повідомлено шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади.

Відповідач ОСОБА_2 на електрону адресу суду направила заяву в якій зазначила, що заперечує проти позовних вимог. Зазначає, що позивач не приймала участі у житті померлого, зв`язок з батьком не підтримувався, окрім коротких зустрічей чи дзвінків не частіше одного разу на рік. Про смерть батька позивач дізналась від сусідки по телефону через 9 місяців після його смерті. ОСОБА_3 написав заповіт на ім`я відповідача на все своє майно у м. Донецьку та у смт Велика Новосілка, де він був зареєстрований як ВПО та іноді знаходився. ОСОБА_3 стояв на обліку у психоневрологічному диспансері з 1994 року (травма голови на виробництві), дієздатності позбавлений не був. Відповідач ОСОБА_2 приймала активну участь у житті ОСОБА_3 з 2011 року, вирішувала побутові та адміністративні питання. Певний час жили під одним дахом, вели спільний побут. ОСОБА_3 став для відповідача рідною людиною. Два місяці хворів, перестав виходити на вулицю, став лежачим хворим. Відповідач була поруч вдень та вночі, доглядала його, виконувала рекомендації лікарів. Хворів і помер ОСОБА_3 у себе вдома за місцем реєстрації. Усім сусідам було відомо про його смерть. Щодо заповіту ОСОБА_3 вирішував це питання самостійно, написавши заповіт на все майно на ім`я відповідача. В заяві, яка надійшла на електрону адресу суду 17.01.2022 року, відповідач також посилається на те, що саме вона тривалий час опікувалась померлим, доглядала його.

Позивач та представник позивача до судового засідання не з`явились. Через «Електронний суд» від представника позивача надходили заяви про розгляд справи без участі позивача та без її участі, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у заяві-поясненні зазначила, що за станом здоров`я не може бути присутньою особисто на засіданні.

Враховуючи викладене, а також те, що сторони висловили свої позиції у поданих суду заявах, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Донецьк, у свідоцтві про народження батьками зазначені: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_5 (а.с.17). Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 30.05.2018 року, ОСОБА_4 07.07.2001 року уклала шлюб з ОСОБА_6 , прізвище після державної реєстрації шлюбу – ОСОБА_7 (а.с.18).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьк у віці 78 років (а.с.20).

Приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу Донецької області на виконання ухвали суду від 21.10.2021 року надано інформацію про те, що 26 лютого 2021 року заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживав на день смерті за адресою: АДРЕСА_4 . З заявою про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 25 лютого 2020 Великоновосілківською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 219, звернулась ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом не видавалося. З заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом звернулася донька померлого ОСОБА_1 , якій було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки сплинув шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Постановою приватного нотаріусу від 14.07.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно – після смерті її батька ОСОБА_3 . Причиною відмови стало те, що на теперішній час сплинув шестимісячний строк для прийняття спадщини, а ОСОБА_1 так і не подала заяву для прийняття спадщини та не може підтвердити факт проживання разом із ОСОБА_3 .

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 16.11.2021 року 25.02.2020 року посвідчено заповіт від ОСОБА_3 (а.с. 53, 54, 55, 56).

25 лютого 2020 року державним нотаріусом посвідчено заповіт від імені ОСОБА_3 , яким він все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідав ОСОБА_2 (а.с.65).

Відповідно до довідки від 30.01. 2020 року, яка видана міським психоневрологічним диспансером м. Донецька, ОСОБА_3 перебував під наглядом у диспансері, дієздатність не обмежена (а.с.64).

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що  спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою та третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно частини першої статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298 св 18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

       Обґрунтовуючи підстави позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивачка посилалась на те, що перешкодами стало те, що позивач перебувала в іншій державі, батько помер у м. Донецьк, окремий порядок отримання документів про смерть на тимчасово окупованій території.

Необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 635/4551/18, від 27 травня 2020 року у справі № 336/1127/17, від 30 червня 2020 року у справі № 431/5782/17, від 13 грудня 2018 року у справі № 703/1560/17, від 25 квітня 2018 року у справі № 344/6096/16-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Також факт проживання позивачки в іншій державі не свідчить про наявність у неї об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки не позбавляло її можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою (повідомленням, телеграмою) - у порядку, передбаченому п.2.1, п.3.5 глави 10 Видача свідоцтв про право на спадщину Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Мін`юсту України від 22 лютого 2012 року №296/5.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16.

       Таким чином, суд не може погодитися з тим, що позивачка з об`єктивних причин в шестимісячний строк не подала заяву про прийняття спадщини після смерті батька. Зазначені позивачкою обставини для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали їй у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у порядку, визначеному статтею 1270 ЦК України.

       Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач обізнана про наявність заповіту, але позовної вимоги щодо недійсності заповіту позивачем не заявлено.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачкою при зверненні до суду судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

       В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Сідак-Жарова Н.О., до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду або через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_5 . РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_8 . АДРЕСА_6 . Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 5338 від 30.01.2019р.

Відповідач: ОСОБА_2 . АДРЕСА_3 . РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 17.01.2022 року.

Суддя