2-533/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" лютого 2011 р.                                         Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді                                        Шеремета Г. І.

при секретарі –Литвинов Є.О.

за участю позивача

представника позивача

відповідачки

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу  за позовом   ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи Акціонерного товариства АТ “Львівська товарно-фондова біржа про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та визнання єдиним власником квартири, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся  з позовом до відповідача, третьої особи, просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 28.11.1997 року відповідно до якої через АТ “Львівська товарно-фондова біржа була  придбана спірна квартира покупцями якої був він ( позивач) та його дружина ОСОБА_4 ( нині покійна).

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав та пояснив, що спірна квартира мала бути придбана лише для нього, гроші на придбання квартири його дружині ОСОБА_4 дав його племінник ОСОБА_5 в повному об”ємі. Перебуваючи на той час у місцях позбавлення волі, через установу ВЛ 315/30 25.11.1997 року дав доручення своїй дружині ОСОБА_6 на придбання квартири на його ім”я, право власності на квартиру не реєстрував, лише після смерті дружини вирішив провести реєстрацію квартири в БТІ. Після ознайомлення з текстом виявив, що договір купівлі-продажу був оформлений  на двох ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Вважає, що при укладені договору купівлі-продажу була допущена помилка , оскільки в дорученні на її придбання було вказано, що довіряв придбати таку на його ім”я.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її дочка ОСОБА_4 , яка перебувала в шлюбі з позивачем з 7 квітня 1986 року. Після її смерті залишилась спірна квартира по АДРЕСА_1 . Як саме і де була придбана ця квартира їй відомо не було , однак знає що така придбана за спільні кошти ОСОБА_2 та ОСОБА_4,  ОСОБА_4 постійно проживала у спірній квартирі і нею користувалася. Також пояснила, що ОСОБА_2 ніколи не мав претензій до ОСОБА_4 з приводу її права власності на цю квартиру, знає що таке право ніколи не заперечував. ОСОБА_4 приводила цю квартиру до порядку, робила її ремонт, в той час як позивач тривалий час знаходився в місцях позбавлення волі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що являється племінником ОСОБА_2 , під час перебування останнього в місцях позбавлення волі ним та його матір”ю була продана квартира АДРЕСА_2, за кошти від продажу якої була придбана спірна квартира на яку він особисто давав кошти ОСОБА_4 Також пояснив, що був присутній при укладені договору купівлі-продажу, знайомився із змістом договору, бачив що така придбана на ім”я ОСОБА_2 та ОСОБА_4, однак ненадав цьому значення, однак твердить що така була придбана лише за кошти ОСОБА_2

          Заслухавши пояснення сторін, свідка, оцінивши представлені суду письмові докази, суд вважає, що позов є безпідставним.

Відповідно до правовідносин, які склались між сторонами, суд вважає що слід застосовувати норми Цивільного кодексу 1963 року.

          Відповідно до договору купівлі-продажу №1/352 від 28.11.1997 року ( укладеного на той час у відповідності до вимог закону) у АТ “Львівська товарно-фондова біржа” спірну квартиру АДРЕСА_1 придбали ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ( а.с.10) ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 7 квітня 1986 року до моменту смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року ( а.с.6)

          Як зазначив у позовній заяві та в судовому засіданні позивач, вважає що договір укладений під впливом помилки, оскільки перебуваючи в місцях позбавлення волі 25.11.1997 року дав доручення своїй дружині ОСОБА_4 придбати квартиру на його ім”я в м. Львові. Помилкою вважає те, що така придбана і на ім”я ОСОБА_4

          В підтвердження про те, що допущена помилка покликався на пояснення свідка ОСОБА_5 , які вище судом наведені, а також на розписку на а.с.5 отриману ОСОБА_5 про отримання продавцем спірної квартири від нього 5600 дол. США.

          Інших доказів про допущення помилки при укладенні договору купівлі-продажу спірної квартири суду ненадав.

          Виходячи з наявних доказів, суд вважає, що ОСОБА_4 виконано умови довіреності від 25.11.1997 року ( а.с.4), і придбано квартиру на ім”я ОСОБА_2, оскільки застережень в даному дорученні щодо єдиності власника ОСОБА_2 не зазначено, тому суд вважає, що жодної помилки в даному випадку недопущено.

          Суд критично ставиться до тверджень позивача , як на доказ про допущену помилку, на покази свідка ОСОБА_5, оскільки , як пояснив останній він був ознайомлений з договором, читав що власниками квартири після купівлі стають ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Про будь-яку помилку в частині покупця ОСОБА_4 на час укладення угоди не зазначав, ОСОБА_2 про таку помилку не повідомляв, сам позивач до моменту смерті дружини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року не звертався, з позовом звернувся лише в березні 2010 року.

          З наведеного суд робить висновок про те, що позивач ОСОБА_2 визнавав право спільної сумісної власності  ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, а тому  вважає, що такий позов пред”явлено з метою усунення спадкоємців ОСОБА_4 від права успадкування.

          Керуючись ст. ст.3, 4-6, 57,60, 209, 294 ЦПК України; ст.ст.2,6, 56  ЦК України 1963 року,  суд

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення підлягає оскарженню в порядок та строки передбачені ст..294 ЦПК України.

Суддя:                                                                  Шеремета Г. І.