Справа №939/1430/21   Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/525/2022                            Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 січня 2022 року                                                                      м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі:   ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 19.11.2021 року щодо ОСОБА_7 пропродовження строку тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 19.01.2022 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно ухвали суду, в провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

Прокурор, згідно вимог ст. 331 КПК України, звернулася до суду першої інстанції з клопотанням про необхідність продовження запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою. 

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.11.2021 року ОСОБА_11 та ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19.01.2022 року, з визначенням застави, в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 гривень кожному, та відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_12 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020110120000842 від 01.12.2020 року

Своє рішення суд мотивував тим, що прокурором було доведено те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати.

Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить ухвалу в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, зокрема цілодобовий домашній арешт.

В обґрунтуванні вказує, що висновок суду про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, також жодних документів, з яких можливо зробити висновок про обґрунтованість пред`явленого прокурором обвинувачення до матеріалів судової справи долучено не було, пред`явлене обвинувачення ОСОБА_7 є неконкретним та надуманим, що не дає можливості у належний спосіб здійснювати останньому своє право на захист.

Апелянт вважає клопотання прокурора таким, що порушує вимоги кримінального процесуального закону, зокрема розділ ІІ КПК України, оскільки як вбачається з матеріалів справи, прокурор до суду звернувся не з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, а про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, також до клопотання прокурором не було додано документів, які підтверджували б наведені у клопотанні обставини, що не відповідає вимогам ст.184 КПК України і не дозволило суду об`єктивно його розглянути та прийняти законне та справедливе рішення, одночасно клопотання містило посилання на докази, а саме на протоколи допитів потерпілих, свідків, протоколи процесуальних дій, обшуку, заяви про вчинення кримінального правопорушення та інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності, та апелянт під час судового засідання просив суд викликати до суду потерпілих, свідків зазначених у клопотанні прокурора та дослідити матеріали кримінального провадження на які він послався в клопотанні, однак суд залишив його поза увагою.

Крім того, захисник та обвинувачений не висловлювались по суті заявленого клопотання про застосування запобіжного заходу, що є явним істотним порушенням права на захист, також, в судовому засіданні не були присутні захисники обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , участь яких з огляду на положення ст.52 КПК України є обов`язковою.

Зазначає, що ОСОБА_7 на протязі часу з липня 2021 року  по теперішній час знаходиться в умовах позбавлення волі, а справа  щодо нього, перебуває протягом цього часу на стадії підготовчого судового засідання, що є  порушенням будь-яких можливих розумних строків.

Звертає увагу, що судом зроблено висновок про те, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених  ст..257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та мотивувальній частині ухвали суду.

Жодних документів, з яких можливо зробити висновок про обґрунтованість пред`явленого прокурором  ОСОБА_7 обвинувачення до матеріалів судової справи не долучено та в розпорядженні суду відсутні. Судом зроблено висновок про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які свідчать про те, що обвинувачений буде ухилятись від явки до суду, перешкоджати суду та впливати на учасників судового розгляду, однак зазначений висновок апелянт вважає таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки прокурором не надано в розпорядження суду жодних матеріалів, які б свідчили про їх існування.

В доповненні до апеляційної скарги, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_6 зазначає, що судом при винесенні ухвали істотно порушено вимоги ст.197 КПК України, оскільки строк дії ухвали визначено 62 дні, в той час як законодавцем визначено в межах 60 днів.

Щодо інших обвинувачених судове рішення не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді, захисника обвинуваченого, котрий просив задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст.422-1 КПК України, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання  про розгляд апеляційної скарги  за участю сторін.

Як вбачається  з матеріалів кримінального провадження, від прокурора та обвинуваченого будь-яких клопотань про розгляд апеляційної скарги за їх участю не надходило, тому колегія суддів вважає за можливе розгляд апеляційної скарги провести у їх відсутність.

Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , як того вимагає закон, суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує прокурор, підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про наявність  існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу та при продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 не зменшились.

Також, в сукупності із вищевикладеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону суд врахував дані, які характеризують особу обвинуваченого, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 401,404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_6 , з доповненнями, залишити без задоволення, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 19.11.2021 року щодо ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 19.01.2022 року, з визначенням застави, в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 гривень кожному,  – без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: