КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №22-а-10392/07 Головуючий у 1-й інстанції: Бобров Ю.М.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Маслія В.І., при секретарі Ковальчук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Чернігівської області від 21 серпня 2007 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області про стягнення 11 080,30 грн. бюджетної заборгованості, -
в с т а н о в и л а:
У серпні 2007 року ВАТ «Ніжинський жиркомбінат» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач-1, Ніжинська ОДПІ ), Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області (далі - відповідачі-2, ГУ ДКУ у Чернігівській області), про стягнення 11 080,30 грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 21 серпня 2007 року позов ВАТ «Ніжинський жиркомбінат» задоволено повністю. Рішення вмотивовано обґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Ніжинська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з»ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.
У судовому засіданні представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта та позивача, розглянувши доводи скаржника та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено: що позивачем було подано до відповідача-1 податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2007 року, в якій заявлено до відшкодування з Державного бюджету ПДВ в сумі 98800,00 грн.; що відповідачем-1 була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок по податковій декларації за березень 2007 року, за результатами якої складено АКТ від 14.06.2007 року № 887/23-00373942. і якою встановлено отримання позивачем від СПД ОСОБА_1 льон в кількості 60,438 т, на загальну суму 66481,80 грн., в т.ч. ПДВ 11080,30 грн.; що СПД ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Білоцерківській ОДПІ, однак зустрічна перевірка з питань взаєморозрахунків його з позивачем виявилось неможливим в зв'язку зі смертю приватного підприємця.
З проведеного судом аналізу положень пунктів 1.3 та 1.8. ст. 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4, 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вбачається; що чинне податкове законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не передбачає фактичне надходження до бюджету відповідної суми такого податку як обов'язкову умову віднесення цієї суми до податкового кредиту платника податків та наступного її відшкодування з бюджету; що у разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті зазначеного податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для контрагента і що зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на таке відшкодування в разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови щодо його отримання і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
А відповідно до пункту 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість відшкодування ПДВ здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки його зроблено на підставі вірно встановлених фактичних обставин справи, ретельно досліджених наявних доказах та аналізу податкового законодавства, а доводи апеляційної інстанції не спростовують висновків суду, викладених в його рішенні
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205,206 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернігівської області від 21 серпня 2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий:
Судді: