ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року                                                 м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

судді – доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

        ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

та учасників провадження:

прокурора                 ОСОБА_5

захисників підозрюваного ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022262020000035 від 07.01.2022 року за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 січня 2022 року, -

У С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст судового рішення.

Цією ухвалою, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено. Застосовано до ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

ЄУНСС №725/63/22         Слідчий суддя в І інстанції: ОСОБА_11

Провадження №11-сс/822/17/22 Суддя - доповідач: ОСОБА_1

Категорія ст. 309 КПК України

       Строк дії ухвали визначено до 15 год. 35 хв. 04 березня 2022 року.

Доводи апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_9 ..

В своїй апеляційній скарзі, потерпілий ОСОБА_9 вважає, що ризики необхідні для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_10 в даному кримінальному провадженні відсутні. Так як, з підозрюваним він примирився, жодних вимог чи претензій до нього немає, він визнає факт вчиненого.

Більше того, жодної необхідності та потреби для застосування запобіжного заходу - тримання під вартою взагалі немає, адже від слідства ОСОБА_10 не переховується, при кожній потребі надає всю потрібну інформацію та не має на меті ухилятися від досудового.

Крім того, ОСОБА_10 має постійне місце проживання, навчання, характеризується позитивними відгуками серед друзів та за місцем навчанням, має на утриманні хвору матір.

Також, підозрюваний не намагається знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже визнає факт вчиненого, готовий до співпраці з органами досудового розслідування.

Вважає, що більш м`який запобіжний захід буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі підозрюваного та зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а тому просив застосувати до ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Апеляційну скаргу просив розглядати без його участі.

Позиції сторін.

Представник потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та захисник підозрюваного ОСОБА_10 - ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу потерпілого та просили її задовольнити з підстав наведених в ній, й обрати підозрюваному більш мякий запобіжний захід.

Прокурор просилв відмовити в задоволенні апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_7 та залишити ухвалу слідчого судді в силі.

Мотиви суду.

Встановивши суть ухвали та вимоги апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_7 , з`ясувавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 29 Конституції України та ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.

Так, згідно положень ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Встановлено, що 07.01.2022 року до ЄРДР внесені відомості за №12022262020000035 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

07.01.2022 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення.

За підозрою, ОСОБА_10 06 січня 2022 року близько 17 год. 00 хв. На майданчику для паркування ТРЦ «Майдан» за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 71, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_7 , умисно наніс потерпілому ножем,який мав при собі, декілька ударів по тулубу, заподіявши ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді відкритої рани задньої стінки грудної клітини, травматичного гемопневмотораксу, відкритої рани черевної стінки.

Вказані тілесні ушкодження, відповідно до п.п.1.5, 2.1.1., 2.1.2, 2.1.3 Наказу МОЗ №6 від 17.01.1995 «Про правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження.

Надані стороною обвинувачення докази, зокрема, протоколи огляду місця події, протокол допиту потерпілого, протоколи допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , протокол добровільної видачі та огляду, протокол огляду відео, на даний час дають достатні підстави вважати підозру обґрунтованою.

При цьому судова колегія враховує, що факти, які доводять підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При цьому колегія суддів вважає, що слідчий суддя, у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 193, 194 КПК України, дослідив та врахував усі обставини, із якими закон пов`язує вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Зокрема, було враховано, що ОСОБА_10 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, яке відповідно до ч.5 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. У випадку визнання його винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, яке є безальтернативним.

За змістом повідомлення про підозру, ОСОБА_10 , знаходячись на майданчику перед торговельним центром у час, коли у цьому закладі перебувала значна кількість відвідувачів, ножем наніс потерпілому декілька ударів по тілу, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження. Після спричинення тілесних ушкоджень залишив місце події та поїхав у невідомому напрямку.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_10 офіційно не працевлаштований, є громадянином іншої держави-республіки Азербайджан, проживає у м. Чернівці на підставі посвідки на постійне проживання.

Викладене у сукупності свідчить на користь існування ризику того, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, може залишити територію України і переховуватись від слідства та суду.

З урахуванням того, що даний злочин відноситься до категорії насильницьких злочинів, існує ризик, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою зміни ними показів.

При цьому судова колегія враховує, що відповідно до вимог ст. 23, 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він сприймав безпосередньо під час судового засіданням, тому посилання потерпілого ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі на те, що підозрюваний наразі визнає факт вчиненого, не спростовує існування такого ризику.

Як вбачається із клопотання, на даний час органом досудового розслідування не проведені всі необхідні слідчі дії та не виявлено предмет, яким потерпілому нанесені тілесні ушкодження, місцезнаходження якого може бути відоме підозрюваному, а тому він може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Викладені обставини давали слідчому достатні підстави для висновку про існування зазначених вище ризиків, яким більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти.

Посилання потерпілого в своїй апеляції на те, що ОСОБА_10 є особою молодого віку та має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується, а також, що йому відшкодована шкода, не є у даному випадку, достатньою підставою для застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, аніж фактично обраний, а можуть бути враховані під час розгляду провадження по суті.

Отже, ухвала слідчого судді є обгрунтованою та скасуванню не підлягає.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати її і постановити нову ухвалу.

У зв`язку з вище викладеним, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді та обрання більш м`якого забіжного заходу, як про те апелює потерпілий, зокрема і застосування до підозрюваного застави, т.я. відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, це є дискрецією суду.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, ч.3 ст. 407, 422, ч.4 ст. 424 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_9 – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 січня 2022 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3