Справа № 2-52/2011 р.

                                                    РІШЕННЯ

                       ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

04  лютого 2011 року                                Богородчанський районний суд Івано-Франківської  області

у складі:                        головуючої –судді                Круль І.В.

                                                      секретаря                Карабінович О.С.                                       

                 з участю позивача  -відповідача                ОСОБА_1                     

          представника позивача- відповідача               ОСОБА_2

                                   відповідача-позивача               ОСОБА_3

                                                    відповідача               ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Богородчани справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1  визнання особи такою, що втратила право на проживання в  житловому приміщенні,-

                                               в с т а н о в и в:

           ОСОБА_1 звернувся  з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, а ОСОБА_3 звернувся з  зустрічним позовом до ОСОБА_1  про визнання особи такою, що втратила право на проживання в  житловому приміщенні.

       ОСОБА_1 позовні вимоги мотивує тим, що з червня 2010 року відповідачі чинять перешкоду в користуванні житлом, в АДРЕСА_1 Богородчанського району Івано-Франківської області, де він проживав, як член сім»ї, чоловік ОСОБА_4, дочки ОСОБА_3, власника будинка. А  ОСОБА_3 позовні вимоги мотивує тим, що 10 листопада 2009 року сім»я дочки розпалась, відповідач забрав свої речі, пішов проживати до матері.

        Позивач-відповідач ОСОБА_1 позов підтримав, заперечивши відносно зустрічного позову, просить постановити рішення, яким вселити його в житловий АДРЕСА_1 Богородчанського району Івано-Франківської області, де він проживав, зобовязавши відповідачів не перешкоджати користуватися житловим приміщенням, відмовивши у визнанні його таким, що втратив право на проживання.

      Відповідач-позивач ОСОБА_3 позов не визнав, підтримавши свою зустрічну позовну заяву, просить відмовити у вселенні позивача - відповідача, в його власний будинок, та визнати його таким, що втратив право на проживання.

        Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала, не бажає, щоб відповідача, її чоловіка,  вселили в будинок батька, де вони раніше проживали разом.

        Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням підлягає задоволенню, а в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1  про визнання особи такою, що втратила право на проживання в  житловому приміщенні, слід відмовити.

     Відповідно ст.405 ЦК України, члени сім»ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону, а втрачають це право  у разі відсутності, без поважних причин, понад рік, якщо інше не встановлено по  домовленості.

Як встановлено в судовому засіданні   14 лютого 2009 року  ОСОБА_1            одружився з ОСОБА_4, зареєструвався та проживав з дружиною та малолітньою дочкою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, у виділеній кімнаті будинку № 46 «А», що по вул Котляревського в селищі Солотвин Богородчанського району, батьком дружини ОСОБА_3. З червня 2010 року відповідачі чинять  перешкоду в користуванні житловим приміщенням позивачу.

      Із зібраних в судовому засіданні доказів, показань свідків: ОСОБА_6           ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_1  проживав та був зареєстрований в спірному будинку разом із сім»єю до червня 2010 року. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чинять перешкоду в користуванні житлом, про що самі відповідачі підтверджують.

      Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9.,  ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, що до відсутності ОСОБА_1 без поважних причин з 10 листопада 2009 року. Їх покази  дані в судовому засіданні       не послідовні та суперечливі. Суд, також критично оцінює представлені     ОСОБА_3 акти про відсутність позивача-відповідача в спірному будинку, складені бувшим секретарем цієї ж селищної ради ОСОБА_11, співпрацівницею дочки відповідача., землевпорядчика Солотвинської селищної ради. Свідки зазаначені в вищевказаних  актах не могли  конкретно ствердити про відсутність речей ОСОБА_1, який працює каротажником у ВАТ «Карпатське УГР», вахтовим методом , та його постійну відсутність у спірному житлі.

         При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням є підставними та підлягають задоволенню, а в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1  про визнання особи такою, що втратила право на проживання в  житловому приміщенні слід відмовити за безпідставністю..

На підставі ст.405 ЦК України, керуючись ст.ст.209, 212, 214-215, ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

          Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням задоволити.

     Вселити ОСОБА_1 в житловий АДРЕСА_1 Богородчанського району Івано-Франківської області, що належить ОСОБА_3.

      Зобовязати ОСОБА_3, ОСОБА_4  не перешкоджати користуватися житловим приміщенням в житловий АДРЕСА_1 Богородчанського району.

         В  позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1  про визнання особи такою, що втратила право на проживання в  житловому приміщенні відмовити за беспідставністю.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня  його оголошення.

Головуюча