КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № -22-а- 203/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Невгад Л.М.
Суддя доповідач Ситников О.Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2007 року. м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Ситникова О.Ф.,
Суддів: Бистрик Г.М., Малиніна В.В.,
при секретарі: Антошині А.В.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, треті особи - управління освіти і науки Білоцерківського міськвиконкому як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 про визнання нечинним рішення про встановлення опіки та піклування над неповнолітніми дітьми, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1- відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачка звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам процесуального та матеріального права, тому вона підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивачці.
Заперечення на апеляційну скаргу позивача до суду апеляційної інстанції від інших осіб не надійшло.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно встановив норми матеріального права якими регулюються правовідносини щодо встановлення опіки та піклування, а перевіряючи на законність оскаржуване рішення правильно визначив компетенцію відповідача у вказаних правовідносинах.
Досліджуючи обставини, що стали підставою для прийняття оскарженого рішення, суд першої інстанції встановив, що 13 червня 2006 року виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради було прийнято рішення № 282 р. про встановлення піклування над неповнолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, житлом та майном, де вони зареєстровані. За дітьми до досягнення повноліття закріплено житло АДРЕСА_1, ОСОБА_2 призначено піклувальником та опікуном над онуками, житлом та майном, де вони зареєстровані.
Як вбачається з даного рішення, діти мають статус дітей, позбавлених батьківського піклування і перебувають на первинному обліку у відділі з усиновлення та захисту прав дитини служби у справах неповнолітніх з 23.05.2006, оскільки батько дітей ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, а мати ОСОБА_1 перебуває на обліку у нарколога з приводу опійної наркоманії згідно довідки ПНД від 21.03.2006 р.
Підставою для прийняття вказаного рішення стали рекомендації опікунської ради (протокол № 5 від 24.05.2006) та заява ОСОБА_2.
Перевіряючи законність та підстави прийняття оскарженого рішення, суд першої інстанції посилався на певні докази, а саме, що позивачка на момент прийняття рішення перебувала на обліку у нарколога з приводу опійної наркоманії, старша донька ОСОБА_3 1990 р.н. з 9 річного віку проживала та перебувала на утриманні своєї бабусі ОСОБА_2., та, будучи допитана судом, виявила бажання перебувати під піклуванням ОСОБА_2. та не розлучати її з молодшої сестрою, показаннями свідка ОСОБА_6 та іншими доказами, які не спростовуються доводами апеляційної скарги ОСОБА_1
Інші доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення виконкому внаслідок не викликання позивачки на засідання виконкому та вирішення питання щодо надання опіки і піклування на її дітьми без її участі, спростовуються висновками суду.
Суд першої інстанції хоча і визнав, що такі дії є неправомірними, однак враховуючи, що рішення по суті є законним і таким, що відповідає інтересам та волевиявленню дітей, мають на меті збереження родинних зв'язків визначив ці порушення такими, що не впливають на законність оскарженого рішення виконкому.
З такими висновками суду необхідно погодитися, оскільки при вирішенні таких спорів суди повинні виходити не з формальних міркувань, а з фактичних інтересів дітей та умов їх нормального виховання (п.23 Постанови Пленуму Верховного суду № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» від 12.06.1998 року з послідуючими змінами).
Крім того, колегія суддів зазначає, що жодним з нормативних актів, які регулюють питання опіки та піклування, не передбачена обов'язкова участь батьків, які ухиляються від своїх обов'язків по вихованню, бути присутніми при вирішенні питання про призначення опікунства або піклування.
До того ж слід зазначити, що ч.3 та 4 ст. 60 ЦК України суду надано право самостійно встановлювати опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначати опікуна або піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2007 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: