УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-20492/11 Головуючий в суді першої
Категорія № 53(1) інстанції – Хардіна О.П.
Доповідач – Савіна Г.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2011 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Савіної Г.О.,
суддів – Турік В.П., Братіщевої Л.А.,
при секретарі – Герасимчук Г.І.,
за участю – позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2010 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі – ВАТ «ЦГЗК») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 14 червня 2005 року була звільнена з роботи у зв’язку з виходом на пенсію і відповідач не виплатив їй одноразову допомогу через наявний спір про розмір належної суми виплати у день звільнення. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 листопада 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2007 року, стягнуто з відповідача одноразову допомогу в розмірі 2800 грн. Оскільки вказану суму отримала лише 18 лютого 2010 року в касі підприємства, просила суд стягнути з відповідача середній заробіток за 1176 днів з розрахунку розміру середньоденного заробітку 70 грн. в сумі 82320 грн., а також 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди, спричиненої діями відповідача.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2010 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні її позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на її думку, суд не звернув уваги на несвоєчасну виплату відповідачем одноразової допомоги, дійшов помилкового висновку щодо відсутності вини підприємства в порушенні строків її виплати, а також, залишив поза увагою, що належну їй допомогу вона отримала тільки після звернення із заявою до громадської приймальні кандидата в президенти України.
В своїх запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ВАТ «ЦГЗК» просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивача звільнено з роботи згідно наказу № 9 к-580 від 14 червня 2005 року на підставі ст. 38 КЗпП України у зв’язку з виходом на пенсію за віком.
При звільненні відповідачем не було виплачено позивачу одноразову допомогу, оскільки між сторонами існував спір щодо розміру вихідної допомоги, який було вирішено у судовому порядку за позовом ОСОБА_2
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 листопада 2006 року з ВАТ «ЦГЗК» на користь позивача стягнуто одноразову допомогу при виході на пенсію за віком у розмірі 2800 грн. У позові в частині відшкодування моральної шкоди відмовлено. Дане рішення ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2007 року залишено без змін.
Постановою державного виконавця від 14 червня 2007 року було відкрито виконавче провадження по справі та запропоновано відповідачу добровільно виконати рішення.
21 червня 2007 року державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС Криворізького МУЮ винесено постанову про зупинення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа по справі у зв’язку з порушенням ухвалою господарського суду від 26 жовтня 2006 року провадження у справі про банкрутство ВАТ «ЦГЗК».
Постановою державного виконавця від 22 лютого 2010 року за заявою позивача було поновлено виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 2-3077 від 27 листопада 2006 року та в цей же день виконавче провадження закрито у зв’язку з виплатою ВАТ «ЦГЗК» 18 лютого 2010 року ОСОБА_2 2800 грн. вихідної допомоги.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні в сумі 82320 грн., суд обґрунтовано виходив із положень ст. 117 КЗпП України, згідно яких у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, в даному випадку суд, який розглянув спір.
Як убачається із рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «ЦГЗК» про стягнення одноразової допомоги у зв’язку з виходом на пенсію та відшкодування моральної шкоди, позивач не ставила питання при зверненні до суду з зазначеним позовом про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності вини відповідача в порушенні строків виплати одноразової допомоги, присудженої за рішенням суду, оскільки рішення суду першої інстанції набрало законної сили 15 травня 2007 року, після відкриття виконавчого провадження по справі 14 червня 2007 року, через сім днів (21 червня 2007 року) дане виконавче провадження було державним виконавцем зупинено, а поновлено та закрито по заяві позивача 22 лютого 2010 року у зв’язку з виплатою відповідачем позивачу присудженої суми одноразової допомоги.
Доводи позивача про те, що вина відповідача полягає в тому, що він незаконно не виплачував їй одноразову допомогу на протязі кількох років у зв’язку з фіктивним банкрутством безпідставні, спростовуються ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2006 року, від 20 січня 2009 року, від 30 грудня 2009 року про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «ЦГЗК» та про поновлення провадження у справі про банкрутство (а.с. 28-31); постановою державного виконавця від 21 червня 2007 року про зупинення виконавчого провадження (а.с. 118), яка позивачем не оскаржувалася, в той час як відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції – залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Г.О.Савіна
Судді: В.П.Турік
Л.А.Братіщева