Справа № 761/43572/21

Провадження № 1-кс/761/23823/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бузова Бучанського району Київської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні №12021100000000598, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні

№ 12021100000000598, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100000000598, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 2007 по 2008, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено усну цивільно-правову угоду. Зміст угоди становила позика на загальну суму 30 000 доларів США, які ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 для їх подальшого інвестування останньою з метою отримання прибутку. Відповідно до домовленостей між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 остання мала повернути кошти після отримання прибутку від інвестування. Однак інвестовані кошти втрачені, у зв`язку із чим ОСОБА_7 кошти у розмірі 30 000 доларів США ОСОБА_6 станом на 2021 не повернуті.

Враховуючи зазначені обставини, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше жовтня 2020 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у ОСОБА_4 сина ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, знищення його майна відносно ОСОБА_8 сина ОСОБА_7 , а саме 30 000 доларів США, які являлись предметом цивільно-правової угоди між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . При цьому, ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_8 сторонами зазначеної цивільно-правової угоди не являлись, даними коштами не володіли.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що реалізуючи свій злочинний намір та розробивши план вимагання від потерпілого ОСОБА_8 грошових коштів у якості неіснуючого боргу, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше жовтня 2020 року, ОСОБА_4 залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_9 та повідомивши останньому деталі розробленого ним злочинного плану, отримав згоду останнього на вчинення злочину. Отримані від ОСОБА_8 кошти у сумі 30 000 доларів США ОСОБА_4 та ОСОБА_9 домовились розподілити порівну, тобто по 15 000 доларів США.

Згідно розробленого ОСОБА_4 злочинного плану ОСОБА_9 повинен прибути з ним до місця здійснення ОСОБА_8 підприємницької діяльності та з погрозою застосування щодо останнього насильства, а у разі необхідності із застосуванням такого насильства, вимагати від ОСОБА_8 повернути ОСОБА_4 грошові кошти у якості неіснуючого боргу в сумі 30 000 доларів США.

В подальшому, ОСОБА_9 з метою реалізації розробленого ОСОБА_4 злочинного плану та незаконного отримання грошових коштів від ОСОБА_8 , на початку жовтня 2020 року, приблизно о 11:30 год. (більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, за попередньою змовою, ОСОБА_9 , використовуючи автомобіль марки "BMW 520D", державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить останньому та ОСОБА_4 , використовуючи автомобіль марки "Mercedes-Benz", державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить останньому, прибули до прилеглої території нежитлового приміщення, що перероблене під майстерню та розташоване по АДРЕСА_2 , у якому ОСОБА_8 здійснює підприємницьку діяльність.

Реалізуючи злочинний план, розроблений ОСОБА_4 , що спрямований на вимагання за попередньою змовою групою осіб грошових коштів у ОСОБА_8 з погрозою застосування насильства над потерпілим, знищення його майна, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , у вищевказані дату, час та місці, підійшли до ОСОБА_8 , де повідомили йому про наявність неіснуючого боргу перед ОСОБА_4 у розмірі 30 000 доларів США.

В ході розмови ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб та продовжуючи виконувати розроблений ОСОБА_4 злочинний план, у вищевказані дату, час та місці, почали вимагати від ОСОБА_8 повернути ОСОБА_4 неіснуючий борг – кошти в сумі 30 000 доларів США, а також погрожували застосуванням насильства, знищенням майна потерпілого у разі відмови останнього від повернення ОСОБА_4 грошових коштів у якості сплати неіснуючого боргу.

Висловивши вимоги передачі майна та погрози застосування насильства, знищення майна, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 повернулись до вищезазначених автомобілів і залишили територію вказаної майстерні.

Продовжуючи реалізовувати розроблений ОСОБА_4 злочинний план, 30.06.2021, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , який за невстановлених слідством обставин вступив із ОСОБА_9 у злочинну змову згідно до розробленого ОСОБА_4 злочинного плану по вимаганню за попередньою змовою групою осіб грошових коштів у ОСОБА_8 , під погрозою застосування та із застосуванням насильства щодо останнього, використовуючи автомобіль марки "BMW 520D", державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 приблизно о 17:30 год. прибули до прилеглої території нежитлового приміщення, що перероблене під майстерню та розташоване по АДРЕСА_2 , в якому ОСОБА_8 здійснює підприємницьку діяльність.

30.06.2021 приблизно о 17 год. 30 хв., реалізуючи злочинний план, розроблений ОСОБА_4 , що спрямований на вимагання за попередньою змовою групою осіб грошових коштів у ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підійшли до ОСОБА_8 та почали наносити удари у площину голови та тулубу ОСОБА_8 кулаками рук та ногами, чим спричинили останньому легкі тілесні ушкодження.

Після чого, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , продовжуючи виконувати розроблений ОСОБА_4 злочинний план, діючи за попередньою змовою групою осіб, застосувавши насильство до потерпілого ОСОБА_8 та погрожуючи його застосуванням у разі невиконання їх вимог, знищення його майна, почали вимагати від останнього передачі ОСОБА_4 майна у вигляді неіснуючого боргу – коштів в сумі 30 000 доларів США.

ОСОБА_8 , будучи наляканим та побоюючись за своє життя та здоров`я, припускаючи можливість застосування щодо нього ще більшого насильства, оскільки сприймав дані погрози як реальні, був вимушений погодитись на висунуті незаконні вимоги ОСОБА_9 щодо передачі ОСОБА_4 грошових коштів у якості сплати неіснуючого боргу, повідомивши про своє рішення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які діяли з ним за попередньою змовою.

Висловивши вимоги передачі майна з погрозами застосування насильства та знищення майна, заподіявши тілесні ушкодження ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повернулись до автомобіля марки "BMW 520D", державний номерний знак НОМЕР_1 , після чого залишили територію вказаної майстерні.

В подальшому, 08.09.2021 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_8 , усвідомлюючи реальність погроз застосування насильства та заподіяння йому тілесних ушкоджень, за допомогою мобільного зв`язку повідомив ОСОБА_4 про можливість передачі останньому грошових коштів в сумі 10 000 доларів США у якості сплати частини неіснуючого боргу в розмірі 30 000 доларів США, після чого останній призначив ОСОБА_8 зустріч цього ж дня о 16 год. 00 хв. в районі будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Так, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, направленого на вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, знищення його майна, за попередньою змовою групою осіб (вимагання), ОСОБА_4 , бажаючи незаконно отримати частину грошових коштів у якості повернення ОСОБА_8 неіснуючого боргу, використовуючи автомобіль марки "Hyundai Sonata", державний номерний знак НОМЕР_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, прибув у вищезазначений час за вказаною адресою, де мав зустрітись з останнім.

Знаходячись в автомобілі "Hyundai Sonata", державний номерний знак НОМЕР_3 , що був припаркований на ділянці місцевості в районі будинку за адресою: м. Київ, проспект Академіка Корольова, 24-А, ОСОБА_4 , помітивши ОСОБА_8 , запросив його до салону вказаного автомобіля, після чого останній сів на переднє пасажирське сидіння.

Так, перебуваючи в салоні вказаного транспортного засобу, а саме автомобіля марки "Hyundai Sonata", державний номерний знак НОМЕР_3 , що знаходився на ділянці місцевості поруч з будинком за вищевказаною адресою, 08.09.2021, близько 16 год. 15 хв., ОСОБА_8 , побоюючись за своє здоров`я і реально сприймаючи погрози застосування насильства щодо себе, передав ОСОБА_4 імітаційні засоби у вигляді предметів, схожих на грошові кошти у сумі 10 000 доларів США, у якості сплати частини неіснуючого боргу в розмірі 30 000 доларів США.

З метою доведення до кінця свого злочинного умислу, направленого на вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, знищення його майна, за попередньою змовою групою осіб (вимагання), та вважаючи, що передані ОСОБА_8 імітаційні засоби є грошовими коштами в сумі 10 000 доларів США, ОСОБА_4 поклав їх до підлокітника між передніми сидіннями вищезазначеного автомобіля, після чого затриманий працівниками правоохоронних органів.

08.09.2021 о 16 год. 20 хв. затримано підозрюваного ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України.

09.09.2021 повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

10.09.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту до 08.11.2021 включно.

04.11.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено строк дії ухвали у вигляді домашнього арешту у нічний час доби до 09.12.2021.

Крім того, в обґрунтування свого клопотання прокурором зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, у зв`язку з чим є всі підстави вважати, що на даний час продовжують існувати ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про те, що інший більш м`який запобіжний захід, ніж домашній арешт в нічний час доби не достатній для запобігання вищевказаним ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_4 спливає 09.12.2021, а 29.11.2021 учасникам кримінального провадженні повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, а відтак закінчити ознайомлення та скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, надати їх копію підозрюваним та їх захисникам, звернутись до суду із обвинувальним актом в строк до 09.12.2021 неможливо.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Заслухавши доводи прокурора, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування та продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення(рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні

№ 12021100000000598, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

09.09.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Так, слідчий суддя відзначає, що на день розгляду клопотання обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, достатньою мірою підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими прокурором до клопотання.

Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення встановлена і слідчими суддями в ухвалах Шевченківського районного суду міста Києва від 10.09.2021, 04.11.2021 при застосуванні та продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність продовження строку застосування домашнього арешту в нічний час доби, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а застосування запобіжного заходу – бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Так, аналізуючи зазначені прокурором ризики, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність, з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , який офіційно не працевлаштований, не одружений, а відтак може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, враховуючи конкретні обставини справи, характер інкримінованого правопорушення, кількість співучасників, роль, яку за твердженням органу досудового розслідування виконував підозрюваний, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризиків того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Водночас, слідчий суддя вважає не доведеним ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено і на даній стадії триває виконання вимог ст. 290 КПК України.

Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , а також те, що він на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного відповідно до положень ст. 12 КК України до категорії тяжких злочинів, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, слідчий суддя не знаходить підстав для скасування чи обрання іншого, більш м`якого, запобіжного заходу.

При продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби слідчим суддею також було враховано вік підозрюваного та стан його здоров`я, його майновий та сімейний стан, репутацію, відсутність судимостей, а також інші обставини, що характеризують його особу та спосіб життя.

Положеннями ч. ч. 1 та 2 ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При цьому, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності збереження застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки в рамках кримінального провадження на даний час триває ознайомлення учасників кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент вирішення слідчими суддями питання про застосування та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, не зменшилися та продовжують існувати.

Враховуючи викладене, а також те, що органом досудового розслідування доведено причетність ОСОБА_4 до події інкримінованого правопорушення та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також ті обставини, що більш м`який запобіжний захід, який би міг бути застосований до підозрюваного ОСОБА_4 , не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для продовження строку застосування запобіжного у вигляді домашнього арешту в нічний час доби до 04.02.2022 включно, з покладенням на нього визначених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, з метою уникнення можливості вчинення дій, визначених ст. 177 КПК України.

Також слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися у житлі, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків, використовувати електронні засоби контролю.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 194, 196, 309, 532 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021100000000598, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України – задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 23 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступної доби.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваного ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити до 04.02.2022 включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1