Справа №  1-273/11

                                                                     ВИРОК                                                 

                                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2011 рокум.  Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого  судді Дмитрук Н. Ю.

          при секретарі -                     Мельниченко Т.С.,

          за участю прокурора -         Куца ОГ.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві  справу по обвинуваченню :

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, незаміжньої,  непрацюючої, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої, яка зареєстрована  та проживає за   адресою: АДРЕСА_2.,   

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,  який зареєстрований  за адресою: АДРЕСА_3, та проживає за адресою АДРЕСА_2.,  

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.  185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

  ОСОБА_1 23.09.2010 року приблизно о 10:00 годині проходячи біля АДРЕСА_2, в м. Києві разом із своїм знайомим ОСОБА_2 отримавши від останнього інформацію про те що він під приводом помитися проникне до квартири АДРЕСА_1 в якій проживає його знайомий ОСОБА_3 та викраде шуби, які винесе з квартири в під’їзд будинку і які вона повинна забрати, вступивши в злочинну змову з ОСОБА_2

       Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_2 згідно відведеної йому ролі 23.09.2010 року приблизно о 10:20 годині з дозволу свого знайомого ОСОБА_3, проник до квартири АДРЕСА_1 з метою помитися, а ОСОБА_1 згідно відведеної ролі залишилась на вулиці чекаючи телефонного дзвінка від ОСОБА_2. Перебуваючи в приміщенні вищевказаної квартири ОСОБА_2 скориставшись, тим, що ОСОБА_3 вийшов з квартири та за його діями ніхто не спостерігає таємно викрав  із шафи чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме норкову шубу, вартістю 12000 гривень, дублянку вартістю, 5000 гривень та гроші в сумі 500 гривень. Після чого ОСОБА_2 вказане вище викрадене майно виніс з квартири та сховав на останньому поверсі  в під’їзді вказаного будинку, повідомивши про це по мобільному телефону ОСОБА_1 Остання згідно відведеної їй ролі прибувши в під’їзд АДРЕСА_1, в м. Києві забравши викрадене майно, залишила місце вчинення злочину, завдавши  потерпілій ОСОБА_4 шкоду на загальну суму 17500 гривень.

Допитані в судовому засіданні підсудні  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, свою вину у вчиненому визнали повністю, підтвердивши суду вищезазначені обставини.  Щиро розкаялися у вчиненому, просили суд не карати їх суворо.

За згодою учасників процесу, відповідно до ч. 3 ст. 299 КК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході дізнання по справі, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудні та інші сторони, і які ніким не оспорювались.

Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудних, і надійшов до висновку, що їх дії  кваліфіковано правильно за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб поєднане з проникненням у житло.

При обранні міри покарання підсудним суд враховує наступні обставини справи:

-          ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину: злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії тяжких злочинів;

-          особи винних: ОСОБА_1, яка за місцем останньої роботи характеризується задовільно, в силу ст. 89 КК України  не судима та ОСОБА_2, який за місцем навчання характеризуються задовільно,  раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,  обоє на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають.

-           Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання винних, суд визнає їх щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

         -     Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудних, судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення винних можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити їм покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України пов’язане з позбавленням волі, але із застосуванням правил ст. 75 КК України –звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на них обов’язків, передбачених ст. 76 КК України –не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання –3 (три)  роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2  (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 обов’язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.  

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання – 3 (три)  роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2  від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов’язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.  

Речові докази :  а саме: два чохли до верхнього одягу, норкова шуба, та  дублянка передані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_4   /а.с. 37/  - залишити їй ж за належністю.

          Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2  до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

          Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд  м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя   Н. Ю. Дмитрук