2-980/11                                                         

                                                          РІШЕННЯ

                                                   Іменем      України

03 лютого  2011 року  Голосіївський районний    суд м. Києва

в складі  головуючого судді                       Чередніченко Н.П.,

з участю секретаря                                              Чигир Т.Ф.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Художник”, про відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття квартири, -

                                              встановив :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири мотивуючи свої вимоги тим, що 16 вересня 2010 року їх квартиру АДРЕСА_2, що знаходиться за адресою: 03150, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок АДРЕСА_1, що знаходиться за адресою: 03150, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок № 124, та розташована поверхом вище над квартирою позивачів, власником якої  є ОСОБА_3, а мешканцем квартири (постійно проживає) –ОСОБА_4 Зазначене залиття квартири АДРЕСА_2 сталося внаслідок халатного відношення до сантехнічного обладнання мешканців квартири АДРЕСА_1. Внаслідок залиття квартири позивачам спричинено матеріальну шкоду в розмірі 93 333,80 грн. та моральну в розмірі 15 000,00 грн. Крім того, позивачі просять стягнути солідарно з відповідачів на їх користь витати на проведення товарознавчої експертизи рухомого майна у розмірі 1 804,32 грн. та витрати на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 1 378,80 грн., а також понесені судові витрати у зв’язку із зверненням до суду.

У судовому засіданні представник позивачів заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі за вищевикладеними обставинами , та просить позов задовольнити.

Представник відповідачів проти заявленого позову заперечує. Вину відповідачі не визнають проте, факт залиття квартири не заперечують. Представником відповідачів, у судовому засіданні, зазначено, що відповідачами було здійснено розрахунок з іншими власниками квартир, що постраждали від затоплення.

Третя особа  голова правління Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Художник” ОСОБА_5пояснила ,що  16.09.2010 р. о 03 годині 30 хвилин їй стало відомо від мешканців квартир № 20, 28, 36, 44, 76 та безпосередньо квартири АДРЕСА_2 про їх затоплення саме з квартири АДРЕСА_1 в місті Києві.

Вислухавши пояснення сторін . дослідивши матеріали спраи судом встановлено наступне .

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 16.09.2010 р. відбулося залиття квартири АДРЕСА_2, що знаходиться за адресою:  місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок № 124, яка належить позивачам по справі на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу від 13.01.1997 р., що оформлений на Українській біржі Десятинна та зареєстрований Київською міською державною адміністрацією в Київському міському бюро технічної інвентаризації від 15.01.1997 р. та свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом від 07.08.2001 р., що зареєстрований під номером АЕВ № 589018.

В квартирі АДРЕСА_2 що знаходиться в будинку № 124, по вулиці Червоноармійська, в місті Києві постійно проживала ОСОБА_1. Вказане залиття відбулося з вини відповідача.

У відповідності до Статуту Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Художник” вбачається ,що до повноважень Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Художник” не входить утримання сантехнічного обладнання в квартирах будинку № 124, по вулиці Червоноармійська, в місті Києві.

Факт залиття не оспорюється представником відповідачів та підтверджується матеріалами справи, зокрема актом комісії Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Художник” від 16.09.2010 р. яким встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_2 мало місце 16.09.2010 р. і сталось з вини власника та мешканця квартири АДРЕСА_1, що знаходиться поверхом вище, над квартирою позивачів, з причин неналежного стану сантехнічного обладнання в квартирі АДРЕСА_1. Крім того, актом від 16.09.2010 р. встановлено, що внаслідок залиття квартири АДРЕСА_2 було пошкоджено (завдано збитків) стінам, стелі, та підлозі,  пошкоджено дверні блоки, окремі речі (меблі, одяг), а також визначено, що дане залиття сталося через неналежний стан сантехнічного обладнання за яким мали слідкувати власник та мешканець квартири АДРЕСА_1 в місті Києві.

У відповідності до висновку № 7779/10-16 експертного товарознавчого дослідження від 30.09.2010 р. встановлено, що загальний розмір матеріального збитку, нанесений власнику майна, а саме позивачу 1 внаслідок залиття, за цінами, що діють на момент проведення дослідження складає 65 191,16 грн.

Судом опитано судового експерта ОСОБА_6 щодо проведення останньою експертного товарознавчого дослідження. ОСОБА_6 зазначено, що експертне товарознавче дослідження проведено на підставі заяви ОСОБА_1 Судовим експертом повідомлено, що огляд речей відбувався в присутності Відповідача-1,2.

Відповідно до висновку № 7806/10-15 будівельно-технічного дослідження від 06.10.2010 р. встановлено, що вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати в приміщеннях квартири АДРЕСА_2 в місті Києві по відношенню до опоряджувальних покриттів та реконструктивних елементів, що пошкодженні внаслідок залиття становить 24 958,80 грн.

Судом опитано судового експерта ОСОБА_7 щодо проведення останнім експертного будівельно-технічного дослідження. ОСОБА_8 зазначено, що експертне товарознавче дослідження проведено на підставі заяви ОСОБА_1 Судовим експертом повідомлено, що огляд пошкодженого майна відбувався в присутності Відповідача-1,2.

Також судом допитано свідка  ОСОБА_9 - сантехніка будинку № 124, по вулиці Червоноармійська, в місті Києві, який підтвердив факт прориву сантехнічного обладнання, через неякісний шланг, що було встановлено на сантехнічному обладнанні в квартирі АДРЕСА_4. Крім того, свідком  зазначено, що відповідачі не зверталися до нього з проханням здійснити заміну сантехнічного обладнання (в тому числі шланга), в порядку чергового огляду він жодного разу не зміг оглянути сантехнічне обладнання, що знаходиться в квартирі АДРЕСА_4 на предмет його справності та необхідності заміни, так як відповідачі жодного разу не відчинили двері сантехніку.

Таким чином, судом встановлено, що залиття квартири позивачів відбулося з вини відповідачів, які в силу закону мають нести майнову відповідальність за заподіяну шкоду.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивачів про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 90 149,96 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що дійсно з вини відповідачів позивачам спричинено матеріальну шкоду, яка підлягає стягненню з відповідачів в розмірі 90 149,96 грн.

У відповідності до вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна особі або майну громадянина підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 р. № 4 із наступними змінами, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачі по справі відчули негативні емоції, моральні переживання та дискомфорт пов`язані із залиттям їх квартири. Тривалий час позивачі по справі позбавлені можливості нормального проживання у квартирі, вимушені витрачати свій особистий час для вирішення питань, пов`язаних із захистом своїх прав, що порушило їх звичайний спосіб життя.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що внаслідок залиття їх квартири, з вини відповідачів по справі, позивачу заподіяно моральну шкоду, яка має бути відшкодована відповідачами по справі.

Разом з тим, при визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує і принцип розумності та справедливості, і приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення моральної шкоди.

Враховуючи тривалість страждань позивачів, їх зусилля для відновлення квартири, дискомфорт та переживання, які зазнали позивачі внаслідок порушення їх прав та законних інтересів, тому суд вважає, що вимоги позивачів в частині відшкодування їм моральної шкоди підлягають задоволенню в розмірі 4 000,00 грн.

Крім того підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачів витрати в розмірі 1 378,80 грн. понесені позивачами за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Також, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача 1 витрати у розмірі 1 804,32 грн. понесені позивачем 1 на проведення товарознавчої експертизи рухомого майна.

У відповідності з вимогами ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачів на користь позивачів слід стягнути судовий збір  в розмірі 1684 грн. та у відповідності до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Керуючись ст. ст.212-215 Цивільного процесуального кодексу України, -

вирішив  :

          Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Художник” про відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття квартири –задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за збиток нанесений речам, спричинений залиттям квартири у розмірі 65 191,16 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за збиток нанесений нерухомому майну, спричинений залиттям квартири у розмірі 24958,80 гривень.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати на проведення будівельно –технічного дослідження у розмірі 1 378,80 грн.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення товарознавчої експертизи рухомого майна у розмірі 1 804,32 грн.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 4 000,00 грн.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачений судовий збір  у розмірі 1684 грн. суму витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі  120 грн.

Рішення може бити оскаржено до Апеляційного суду міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя                                                                       Н.П. Чередніченко