2-1795/11

         РІШЕННЯ

      Іменем  України

 21.01.2011 р. Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого –судді           Плахотнюк  К.Г.

при секретарі           Федоровій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, третя особа  АТ “Просто страхування” про відшкодування  шкоди, завданої  внаслідок  дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

20 вересня 2010 року  ОСОБА_1  звернулася  в суд з позовом до ОСОБА_2 про шкоди, завданої внаслідок  дорожньо-транспортної пригоди.

          В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що  12.05.2010 року з вини  ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна  пригода внаслідок якої було пошкоджено належний їй на праві власності автомобіль НОМЕР_1. На виконання умов  договору обов”язкового страхування  цивільно-правової відповідальності, укладеного ОСОБА_2 з   АТ “Просто страхування”, останнім  було виплачено їй страхове відшкодування у розмірі  1067, 04 грн.. Згідно рахунку-фактури  №ММС0009703 від 10.08.2010  року  з надання послуг щодо технічного обслуговування та ремонту автомобіля НОМЕР_1, вартість ремонтних робіт становить 3 750, 00 грн.. За результатами  оцінки вартості  нанесеного їй матеріального збитку, складено звіт №28\08\10 від 25.08.2010 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку з урахуванням фізичног: 3 743,92 грн.  вартість  відновлювального ремонту, необхідного для усунення завданих  механічних пошкоджень;  3 743, 92 грн. величина втрати товарної вартості.  З урахуванням виплаченого страхового відшкодування АТ “Просто страхування в розмірі  1067, 04 грн., просила стягнути з відповідача на  її користь різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що становить  6 842, 90 грн., також просила стягнути  з відповідача понесені нею витрати на оплату судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

За клопотання відповідача  ОСОБА_2, ухвалою суду від 25.10.2010 року до  участі у справі в якості третьої особи залучено АТ “Просто страхування”.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали  заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просили стягнути з відповідача ОСОБА_2 на   користь ОСОБА_1  6 842, 90 грн. матеріальних збитків,   понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 68, 43 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи  в розмірі 120, 00 грн..ОСОБА_2 заявлений позов не визнав.  Відповідач не заперечував, що саме з його вини сталася дорожньо-транспортна пригода  внаслідок якої пошкоджено, належний на праві власності позивачу автомобіль. Однак вважає, що завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу шкода, відшкодована  АТ “Просто страхування” в розмірі  1067, 04 грн., який не заперечувався позивачем. Участі у проведенні повторного автотоварознавчого дослідження він не приймав, а тому не погоджується з висновком експерта, що вартість  матеріального збитку  з урахуванням фізичного зносу  та втрати товарної вартості становить  7 487, 84 грн.. Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився повторно, про дату, час та місце судового засідання повідомлено АТ “Просто страхування” належним чином. З огляду на викладене, врахувавши думку учасників  представника третьої особи АТ “Просто-страхування”.

Заслухавши позивача та її представника, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що  ОСОБА_1  є власником  автомобіля НОМЕР_1, 2008 року випуску, що перебуває в експлкатації  з 19.01.2009 року та на гарантійному об слуговуванні ТОВ “Саміт Моторз Україна” (а.с.8,9-11).

12 травня 2010 року по вул. Червоноармійській в м. Києві сталася дорожньо-транспортна  пригода за участю належного ОСОБА_1 на праві власності автомобіля  НОМЕР_1, під її ж керуванням  та автомобілем-  НОМЕР_2, під керуванням  ОСОБА_2 в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.  

          Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2,  який керуючи автомобілем НОМЕР_2 не дотримався вимог  п.п. 10.9  «Правил дорожнього руху України, що стало причиною  зіткнення з автомобілем НОМЕР_1  під керуванням  ОСОБА_1, його також визнано винним у її вчиненні постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2010 року (а.с. 13).     

Внаслідок цієї ж дорожньо-транспортної пригоди  було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, належний на праві власності позивачу ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі що набрав законної  сили, або  постанова суду у справі про адміністративне  правопорушення  обов”язкові  для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки  дій особи, стосовно якої ухвалено  вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені  вони цією особою.

З огляду на викладене, вирішуючи заявлені позивачем у справі позовні вимоги, суд приймає до уваги  постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26.05.2010 року, якою визнано винним ОСОБА_2  у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася  12.05.2010 року, оскільки остання має силу закону, нею ж встановлено час та місце дій  внаслідок  яких було пошкоджено автомобілі сторін у справі, а також особу, що їх вчинила.

За правилами ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо)  володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

10.02.2010 року   ОСОБА_2 уклав договір №ВС6667288 обов”язкового страхування  цивільно-правової відповідальності   з  АТ “Просто-страхування”, яким забезпечено транспортний засіб –автомобіль “ВАЗ- 21063” д.н.з. НОМЕР_2, строком на один рік, а саме до 09.02.2011 року (а.с. 14).

На виконання умов зазначеного вище договору  обов”язкового страхування  цивільно-правової відповідальності АТ “Просто-страхування” було визнано дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 12.05.2010 року за участі сторін у справі страховим випадком  та виплачено  ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі  1067, 04 грн., розмір якого було визначено  за даними висновку №11404\3438 з оцінки транспортного засобу Lexus IS 250 д.н.з. НОМЕР_1 від 20.05.2010 року (а.с.93-105,15).

За даними висновку  №28\08\10  про оцінку  вартості  матеріального збитку нанесеного власнику  пошкодженого  транспортного  засобу від 25.08.2010 року –вартість  відновлювального ремонту транспортного засобу Lexus IS 250 д.н.з. НОМЕР_1, належного на праві власності ОСОБА_1 становить  3 743,92 грн.,  величина втрати товарної  вартості  цього ж транспортного засобу становить також 3 743,92 грн.. Вартість матеріального збитку транспортного зазобу  з урахуванням фізичного зносу та  втрати товарної вартості  становить 7 487, 84 грн. (а.с.21-34).

Згідно рахунку-фактури  №ММС0009703 від 10.08.2010  року  з надання послуг щодо технічного обслуговування та ремонту автомобіля НОМЕР_1, вартість ремонтних робіт становить 3 750, 00 грн. (а.с.16,17,18).

Обсяг ремонтних робіт, необхідних для усунення пошкоджень належного на праві власності позивачу автомобіля НОМЕР_1 зазначений у висновку №11404\3438 з оцінки транспортного засобу Lexus IS 250 д.н.з. НОМЕР_1 від 20.05.2010 року, складеним ФОП ОСОБА_4 на замовлення  АТ “Просто-страхування” узгоджується з обсягом цих же робіт, які зазначені у  висновку  №28\08\10  про оцінку  вартості  матеріального збитку нанесеного власнику  пошкодженого  транспортного  засобу Lexus IS 250 д.н.з. НОМЕР_1 від 25.08.2010 року, складеним  ФОП ОСОБА_5 на замовлення  ОСОБА_1

Відповідно до роз”яснень, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 27.03.1992 р. №6 “Про практику розгляду судами цивільних срав за позовами про відшкодування шкоди”, при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно  до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на відшкодування шкоди, завданої власнику автомобіля НОМЕР_1 за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце  12.05.2010 року стягненню підлягає вартість відновлювального ремонту  пошкодженого транспортного засобу, що була  оплачена позивачем у розмірі  3 750, 00 грн. виконавцю цих робіт  ТОВ “Саміт Моторз Україна” (а.с.16,17).

За правилами ст. 1194 ЦК України, на користь позивача необхідно стягнути шкоду в розмірі вартості відновлювального ремонту  за мінусом  виплаченого страхового відшкодування АТ “Простострахування”, на виконання  умов договору  обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного  АТ “Просто-страхування”  з відповідачем  ОСОБА_2 у розмірі 1067,04 грн., що складає 2 676, 88 грн..

Судові витрати понесені позивачем у частині оплати послуг експерта в розмірі 400, 00 грн., оплати послуг зв”язку в розмірі  22,10 грн., а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 51,00 грн.  необхідно покласти на відповідача  за правилами ст. 88 ЦПК України.

          На підставі викладеного, керуючись  Постановою Пленуму Верховного Суду  України  від 27.03.1992 р. №6 “Про практику розгляду судами цивільних срав за позовами про відшкодування шкоди”, ст.ст. 1187,1194 ЦК України, ст.ст. 10,11,33,60,88,208,213,218 ЦПК України, суд –

вирішив:

позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2, третя особа  АТ “Просто страхування” про відшкодування  шкоди, завданої  внаслідок  дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження –м. Київ)  на користь ОСОБА_1 на відшкодування  матеріальної шкоди 2 676, 88  грн., витрати  на оплату послуг експерта  в розмірі 400, 00 грн., витрати послуг зв”язку 22,10 грн.,  судові витрати по сплаті судового збору  в розмірі 51,00 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи  в розмірі 120, 00 грн., всього  3 269 (три тисячі двісті шістдесят дев”ять) грн.  98 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Суддя: