2-1706/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

            28.01.2011  року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді                                                Шевченко  Т.М.

з участю секретаря                                              Загорулько Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 26.09.1998 р. У сторін у справі є неповнолітній син –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

         Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що сімейне життя склалося невдало у зв’язку з несумісністю характерів сторін. Зазначені обставини призвели до негативного ставлення сторін одне до одного, тому сторони втратили почуття кохання та поваги одне до одного. Сторони по справі не підтримують сімейно-шлюбні стосунки більше 6-ти місяців, ведуть окреме господарство, мають окремий бюджет, до примирення не прагнуть.

          В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд розірвати шлюб, укладений між сторонами у справі.

          Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнала позовні вимоги та не заперечувала проти їх задоволення.

          Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, а також з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також враховуючи інші обставини життя подружжя суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

            Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

             В судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами склалися негативні стосунки, оскільки сторони між  собою не знаходять порозуміння, внаслідок чого між подружжям не підтримуються сімейно-шлюбні стосунки, вони мають окремий бюджет, не ведуть спільного господарства, практично їх сім’я повністю розпалася і її збереження суперечило б інтересам сторін та їх неповнолітнього сина, оскільки відносини між подружжям погіршуються.

          Зважаючи на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

           Керуючись ст. ст. 110, 112 та 116 СК України, ст. ст. 10, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

           Позов задовольнити.

           Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26 вересня 1998 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києві з Державним Центром розвитку сім»ї, актовий запис № 1476, розірвати.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   Суддя: