Справа №  1-64/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28.01.2011 р.

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого        судді Дмитрука Н. Ю.

         при секретарі                              Мельниченко Т.С.,

          з участю прокурора                  Куц О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, а саме: за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 09.10.2009 року за ст. 185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1, 09.05.2010 року приблизно о 14.50 годині, знаходячись в дворі будинку № 5/7 по вул. Васильківській в м. Києві, помітив у наглядно знайомого ОСОБА_2, мобільний телефон «Нокія 5610 Експрес Мьюзік», вирішив повторно шахрайським шляхом ним заволодіти. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, під приводом нібито здійснення телефонного дзвінка своєму знайомому, попрохав у ОСОБА_2, мобільний телефон «Нокія 5610 Експрес Мьюзік», що належить ОСОБА_3, і знаходився у ОСОБА_2 в тимчасовому зберіганні, на що останній погодився та передав його ОСОБА_1 Після чого ОСОБА_1, повторно шляхом обману заволодівши чужим майном, яке належить ОСОБА_3, а саме мобільним телефоном «Нокія 5610 Експрес Мьюзік», вартістю 700 гривень, з СІМ-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 15 гривень та додатковою карткою пам'яті на 2 Гб., вартістю 75 гривень, залишив двір вище вказаного будинку, не повернувши власнику мобільного телефону, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_4, шкоди на загальну суму 790 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, ствердивши суду вищезазначені обставини. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо.

За згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази потерпілого, свідків та інших доказів, що були зібрані в ході дізнання по справі, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші сторони, і які ніким не оспорювались.

Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, і надійшов до висновку, про те, що його дії за ст. 190 ч. 2 КК України було кваліфіковано правильно, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою - шахрайство, вчинене повторно.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:

-          ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину;

-               особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має не зняту і не погашену судимість.

           Обставинами, що пом’якшують покарання винного згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому та добровільне відшкодування завданого збитку.

          Обставин, що обтяжують його покарання у відповідності зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що  перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, йому має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а саме - в межах санкції ст. 190 ч.2  КК України, у виді штрафу, передбаченого санкцією даної статті, але із застосуванням правил ст. 72 ч. 3 КК України –основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.          

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання –штраф в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Відповідно до ст. 72 ч. 3 КК України основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Вирок Голосіївського районного суду м . Києва від Києва від 09.10.2009 року за ст. 185 ч.1 КК України -  виконувати самостійно.

Речові докази по справі:

-          мобільний телефон «Нокія 5610 Експрес Мьюзік»ІМЕІ № 354850026743211, що переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3 залишити їй же, - за належністю.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою у Київському СІЗО №13 на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, негайно звільнивши засудженого з-під варти в залі суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд  м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя   Н. Ю. Дмитрук