Справа № 2-995/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

     24 січня 2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                                         Сеніна В.Ю.

при секретарі                                                            Кравченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події, в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

в квітні 2010 року ПАТ "ПРОСТО-страхування" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

Свої вимоги мотивує тим, що 15.08.2007 на вул. Хрещатик в м. Києві сталася дорожньо-транспортна подія за участю автомобілів "ВАЗ", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, та "Міцубісі", д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2007 винним у ДТП було визнано ОСОБА_1 Оскільки власником автомобіля "Міцубісі", д.н.з. НОМЕР_1, –ОСОБА_3 зазначений транспортний засіб було застраховано у позивача, він звернувся до останнього із заявою про виплату страхового відшкодування. 12 жовтня 2007 року за видатковим касовим ордером №15389 позивач сплатив ТОВ "Ніко-України" страхове відшкодування за ремонт пошкодженого автомобіля в розмірі 8119,03 грн.

В добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати збитки, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 8119,03 грн. страхового відшкодування та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача –Карпов С.Б. позов підтримав та просив його задовольнити за вищезазначених підстав.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив застосувати позовну давність та відмовити у позові.     

  Заслухавши представника позивача, відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 15.08.2007 на вул. Хрещатик в м. Києві сталася дорожньо-транспортна подія за участю автомобілів "ВАЗ", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, та "Міцубісі", д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2007 винним у ДТП було визнано ОСОБА_1

Оскільки власником автомобіля "Міцубісі", д.н.з. НОМЕР_1, –ОСОБА_3 зазначений транспортний засіб було застраховано у позивача (договір добровільного страхування транспортних засобів серії АТК № 119429 від 07.05.2007), він звернувся до останнього із заявою про виплату страхового відшкодування.

12 жовтня 2007 року на підставі заяви ОСОБА_3 (а.с.29), даних звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 2599 від 10.09.2007 (а.с.13-16), розрахунку страхового відшкодування від 10.10.2007 № 8680 (а.с.30), страхового акту № 8847/АТ від 11.10.2007 (а.с.31), розпорядження № 9240 від 01.10.2007 (а.с.32), рахунку-фактури від 10.09.2007 № 3857-290807/1 (а.с.24), позивачем було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніко-Україна" страхове відшкодування за ремонт пошкодженого автомобіля "Міцубісі" в розмірі 8119,03 грн. за платіжним дорученням № 15389 (а.с.33).

Відповідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, загальний розмір здійснених позивачем витрат становить 8119,03 грн.

За таких обставин, суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Щодо позовної давності, на застосуванні якої наполягав відповідач, суд зазначає наступне.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно із ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.  

Відповідно до даних платіжного доручення (а.с.33), страхове відшкодування за ремонт автомобіля "Міцубісі" було виплачено ТОВ "Ніко-Україна" 12.10.2007 та наступного дня, відповідно до ст. 253 ЦК України, до позивача (страховика) перейшло право страхувальника щодо звернення до особи, відповідальної за завдані збитки, як це передбачено ст. 993 ЦК України.   

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з поштового штемпелю на конверті, в якому було надіслано до суду позовну заяву з додатками, позивач звернувся до суду з позовом 12 жовтня 2010 року, а отже, строк позовної давності пропущено не було.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 81,19 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" 8119 (вісім тисяч сто дев'ятнадцять) гривень 03 коп. на відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 81 грн. 19 коп. судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя