19.01.2022

                                                          Справа № 642/45/22

Провадження № 1кп/642/363/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12020220000001603 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Н. Миколаївка Шевченківського району Харківської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

26.12.2020 р. приблизно о 10 год. 55 хв., ОСОБА_5 , керував технічно справним автомобілем «DAF XF430» д.н.з. НОМЕР_1 , на якому рухався по вул. Велика Панасівська зі сторони вул. Євгена Котляра в напрямку Новоіванівського моста в м. Харкові та на перехресті здійснював маневр направо на Новоіванівський міст та рухався в напрямку вул. Клочківської на швидкості 5 км/год.

Під час руху по вказаній вулиці на зелене світло світлофора в районі перехрестя вул. Велика Панасівська з Новоіванівським мостом, водій ОСОБА_5 , діючи необережно, перед початком маневру вправо, не переконався в безпеці свого маневру, та під`їжджаючи до регульованого пішохідного переходу, на якому в той час перебував пішохід, не зменшив швидкість, не зупинився та не дав дорогу пішоходу, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.1, 16.2 Правил дорожнього руху України, згідно якого: п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п.16.2 «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, якір ухаються прямо в попутному напрямку» та скоїв наїзд на невстановленого пішохода, який перетинав проїжджу частину Новоіванівського моста по регульованому переходу на зелене світло світлофора з права на ліво по ходу руху автомобіля «DAF XF430» д.н.з. НОМЕР_1 .

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події невідомий чоловік, віком близько 60-70 років, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12 год. 40 хв. помер в КНП «МКЛШНМД» ім. проф. О.І. Мєщанінова. Згідно висновку судово-медичної експертизи №12-17/490-А/20 від 19.02.2021 причиною смерті невідомого чоловіка явилася важка сукупна травма із ушкодженням внутрішніх органів та перелом кісток скелету, яка ускладнилася некомпенсованим безповоротнім травматичним шоком та гострим розладом кровообігу.

Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «DAF XF430» д.н.з. НОМЕР_1 , діючи необережно, внаслідок неуважності та безпечності, повертаючи праворуч на регульованому перехресті, не переконався в безпеці свого маневру, не зупинив керований ним автомобіль, маючи таку можливість, для того, щоб забезпечити безпеку пішоходу, який перетинав проїжджу частину на зелене світло світлофора по пішохідному переходу з права на ліво відносно руху автомобіля та скоїв наїзд на останнього, чим спричинив смерть потерпілому – особу, якого під час досудового розслідування не встановлено.

Дії водія ОСОБА_5 згідно висновку комплексної судової автотехнічної фототехнічної експертизи №КСЕ-19/121-21/2392 від 17.02.2021 перебувають у причинному зв`язку з подією та наслідками, що наступили.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у Справа № 439/397/17, поняття "потерпілий" у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий - це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння). Поняття "потерпілий" у кримінальному праві не має законодавчої дефініції. Натомість, поняття "потерпілий" визначено кримінально-процесуальним законодавством. Так, ч. 1 ст. 55 КПК встановлено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Поняття "потерпілий" у кримінально-правовому значенні є первинним щодо його розуміння в кримінальному процесі, оскільки в кримінальному праві потерпілий з`являється об`єктивно, в результаті вчинення проти нього кримінального правопорушення.

Процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява ним не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого.

У ч. 2 ст. 55 КПК визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження: права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

На відміну від цього у кримінально-правовому розумінні особа стає потерпілою вже з момент вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

Отже, потерпілий в кримінально-правовому розумінні як жертва посягання з`являється вже з моменту вчинення цього посягання, незалежно від того, чи закріплений (юридично легалізований) такий статус процесуально.

Враховуючи вищевикладене, суд розглядає справу у відсутність потерпілого, якого в ході досудового слідства не представилось можливим встановити.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, підтвердивши вищевикладене, про обставини здійснення злочину дав пояснення, як зазначено в описовій частині вироку, вказавши, що 26.12.2020р. біля 11 год. він здійснював поворот з направо на Новоіванівській міст в напрямку вул. Клочківської та на врегульованому пішохідному переході пропустив пішоходів які переходили на зелений сигнал світлофора та почав рух також на зелений сигнал світлофора, не побачив пішохода та здійснив наїзд. Коли він вийшов із машини, то невідомий йому чоловік повідомив, що викликав швидку допомогу. Так, швидка допомога приїхала швидко, забрала потерпілого. Після цього, він викликав поліцію. Вину визнав повністю. Щиро покаявся.

       Суд враховує, що показання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідають фактичним обставинам справи, ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за пропозицією прокурора та згодою обвинуваченого та його захисника, дослідження доказів, вирішує за недоцільне, а вину обвинуваченого у вчиненні злочину, вважає повністю доведеною.        

       Таким чином, суд вважає, що винність обвинуваченого доказано повністю та кваліфікує його дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого за ч.2 ст. 286 КК України.

       Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого в силу ст. 66 КК України, є щире каяття у скоєному злочині, активне сприяння у розкритті злочину.

       Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого в силу ст. 67 КК України, не встановлено.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину який згідно із ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченого до скоєного, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується виключно позитивно, є пенсіонером, піклується про доньку, яка хворіє на тяжку хворобу.

Як передбачено ч. 2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

              Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують його.

              З врахуванням роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого  ОСОБА_5 , його вік, визнання обвинуваченим своєї вини, суд вважає, можливим призначити покарання  в межах санкції статті із застосуванням положень ст. ст. 75,76 КК України.

       Витрати на проведення експертиз у справі, відповідно до частини 2 статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід щодо обвинуваченого, не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд, -

ухвалив:

        ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 Кримінального кодексу України, призначивши покарання у виді 3(трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

              В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

              На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з"являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

                Стягнути з ОСОБА_5 в доход держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 7192 (сім тисяч сто дев`яносто дві) гривні.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.12.2021р.

                Вирок може бути оскаржено в Харківський апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим з моменту вручення йому копії вироку. Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано не доцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Головуючий: