Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

    07 лютого 2011 року                                                                                                      № 2-69/11

    Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

    головуючого судді Степаненка Ю.І.,

            за участю секретаря Левицької І.П.,

    представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2,    

    відповідача ОСОБА_3

    представника відповідача ПП «Євротранс-сервіс» Кагал О.В.,    

    третьої особи ОСОБА_5,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного підприємства «Євротранс-сервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «МіС», треті особи ОСОБА_5, закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, судових витрат, за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» до ОСОБА_3, приватного підприємства «Євротранс-сервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «МіС» про відшкодування збитків в порядку регресу,

                                         В С Т А Н О В И В:    

29 листопада 2010 року з позовом до суду звернулося Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус», як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, про стягнення з відповідачів ОСОБА_3, приватного підприємства «Євротранс-сервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «МіС» на підставі статті 1191 Цивільного кодексу України суми збитків в порядку регресу у розмірі 20 180 гривень, виплачених позивачу ОСОБА_1 у порядку страхового відшкодування та судових витрат.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 січня 2011 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 4820,76 гривень та 3 000 гривень моральної шкоди, судових витрат у сумі 677,90 гривень, а всього 8 498 (вісім тисяч чотириста дев'яносто вісім) гривень 66 копійок.        

У задоволенні позовних вимог третій особі з самостійними вимогами на предмет спору Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Статус» до приватного підприємства «Євротранссервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «МіС» про відшкодування збитків в порядку регресу  було відмовлено.

Однак, судом відносно позовної вимоги третьої особи до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та судових витрат, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

У відповідності з п.1 ч.1 статті 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Представник позивача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» Ленець П.Г. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ПП «Євротранс-сервіс», ТОВ «МіС» на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» збитки в порядку регресу у сумі 20 180 гривень та судові витрати 321,80 гривень.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що відповідач ОСОБА_3 на момент ДТП не була володільцем джерела підвищеної небезпеки та не займалася ніякою господарською діяльністю. ЇЇ автомобіль відповідно до договорів позички на той час перебував у володінні відповідачів ПП «Євротранс-сервіс» та ТОВ «МіС», які зобов'язалися використовувати транспортний засіб для перевезення пасажирів, а тому ОСОБА_3 не повинна нести юридичної відповідальності.

Вислухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» до ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Судом визнано відповідальною та покладено обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на відповідача ОСОБА_3 з підстав, викладених у рішенні Кременчуцького районного суду від 26 січня 2011 року.

Належний ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ – 21150, державний номерний знак НОМЕР_1, що отримав пошкодження 03 вересня 2007 року в результаті ДТП, був застрахований в Полтавській філії ЗАТ «СК «Статус» відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту НТ №422.21.07.19 від 07 червня 2007 року (а.с.49-51 т.2).

На підставі страхового акта від 22 лютого 2008 року, угоди про врегулювання збитків від 30 січня 2008 року та розпорядження № Г.2623-У/Р (а.с.43,44-45,46-47) ЗАТ «Страхова компанія «Статус», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» (а.с.94 т.2) перерахувала на рахунок ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 20 180 гривень за пошкоджений в ДТП автомобіль (а.с.85 т.2), що підтвердив у судовому засіданні ОСОБА_1

Згідно статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат  преходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Запис у журналі технічного стану транспортних засобів ТОВ «МіС» (а.с.238-240 т.1), у якому міститься інформація за 03 вересня 2007 року про водія ОСОБА_5, транспортний засіб 4783 у рядку 19 не свідчить, що автобус  YOUYІ ZGT 6710 експлуатувався саме цим підприємством.

    Згідно статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника – ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень),інші документи, передбачені законодавством України.

Таких доказів в обгрунтування заперечень проти позову відповідачем ОСОБА_3 та її представником в силу ч.3 статті 10, статті 60 ЦПК України суду не було надано. Зроблене відповідачем припущення, що її автомобіль відповідно до договорів позички на той час перебував у володінні відповідачів ПП «Євротранс-сервіс» та ТОВ «МіС», які зобов'язалися використовувати транспортний засіб для перевезення пасажирів, не може заслуговувати на увагу суду, оскільки воно спростоване іншими доказами у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Крім цього, відповідно до ч.3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 вересня 2010 року було установлено, що позивачеві ОСОБА_1 завдано шкоди внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки та ОСОБА_1 не винен у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. Вказана пригода сталася з вини водія, який був за кермом транспортного засобу, належного відповідачці ОСОБА_3, не маючи для цього законних підстав.

У відповідності зі статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За таких обставин суд стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» збитки в порядку регресу в сумі 20 180 гривень та відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати в сумі 321,80 гривень (а.с.41,42 т.2).

 Керуючись статтями 10,11,60,88,209,212,214,215,218,220 ЦПК України, статтями 15,16,993,1166,1172,1187,1188,1191 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування», суд

В И Р І Ш И В:              

Позов  Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» збитки в порядку регресу в сумі 20 180 гривень та судові витрати в сумі 321,80 гривень, а всього 20 501 (двадцять тисяч п'ятсот одну) гривень 80 копійок.

На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд.  

Суддя                 /підпис/                 Ю.І. Степаненко

Копія вірна:

Суддя                                     Ю.І. Степаненко