ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2022 року                                                м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні за участю  прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,представника потерпілого ОСОБА_7  -адвоката  ОСОБА_8 апеляційні скарги захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 січня 2022 року у кримінальному провадженні №12022262020000035, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 січня 2022 року задоволено клопотання слідчого,яке погоджене з прокурором та відносно підозрюваного ОСОБА_10 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 15 год. 35 хв. 04 березня 2022 року в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.

На таке судове рішення захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , кожен окремо,подали апеляційні скарги із проханням ухвалу слідчого судді скасувати та обрати ОСОБА_10 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

У апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 стверджує, що матеріали справи не містять достатньо доказів, які могли б свідчити про обґрунтованість підозри, а отже підстав для застосування найсуворішого запобіжного заходу немає.

Вважає, що клопотання слідчого є необґрунтованим, оскільки наведені в ньому ризики не підтверджуються належними та достатніми доказами.

Зазначає, що саме потерпілий перший наніс ОСОБА_10 удар в обличчя, а підозрюваний оборонявся, та з метою свого захисту, наніс удар у відповідь.

Провадження №11-сс/822/9/22         Головуючий у І інстанції: ОСОБА_11

Категорія: ст.422 КПК України         Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .

Вказує на те, що в повідомленні про підозру та у поданому клопотанні відсутні відомості про результати судово-медичної експертизи, або будь-які медичні документи в обгрунтуванняна ступеню тяжкості завданих потерпілому ушкоджень.

Звертає увагу, що ОСОБА_10 є особою молодого віку, раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю навчання у двох навчальних закладах, по місцю проживання та проходження навчальної практики.

Також просить звернути увагу,що ОСОБА_10 має міцні соціальні зв`язки, проживає з батьками та доглядає за матір`ю-інвалідом

Вказує,що підозрюваний має постійну неофіційну зайнятість, яка полягає у допомозі батькові, який є фізичною особою підприємцем.

На підставі цього вважає, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, у повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування .

Захисник ОСОБА_6 у апеляційній скарзі стверджує, що ризики, необхідні для тримання підозрюваного під вартою, в даному кримінальному провадженні відсутні.

Вказує, що ОСОБА_10 не переховувався від слідства, при кожній потребі надає потрібну інформацію та не має на меті ухилятися від досудового розслідування.

Зазначає, що підозрюваний має постійне місце проживання та навчання, характеризується тільки позитивними відгуками та має на утриманні хвору матір.

Вважає, що прокурором не конкретизовано, на яких саме свідків і якими чином підозрюваний може здійснити вплив.

Посилається на те, що ризик про можливість вчинення підозрюваним іншого злочину є тільки припущенням сторони обвинувачення, оскільки ОСОБА_10 немає системності у вчиненні кримінальних правопорушень.

Твердить, що ОСОБА_10 не намагався знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин справи.

Звертає увагу суду на те, що ініціатором конфлікту був саме потерпілий.

Вважає, що тримання під вартою підозрюваного є необґрунтованим, а тому до нього може бути застосований більш м`який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційні скарги, таку ж позицію представника потерпілого -адвоката  ОСОБА_8 ,  доводи прокурора про відсутність підстав для скасування судового рішення, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно положень ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Встановлено, що 07.01.2022 року до ЄРДР внесені відомості за №12022262020000035 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

07.01.2022 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення.

За підозрою, ОСОБА_10 06 січня 2022 року близько 17 год. 00 хв.на майданчику для паркування ТРЦ «Майдан» за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 71, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_12 ,умисно наніс потерпілому ножем,який мав при собі, декілька ударів по тулубу,заподіявши ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді відкритої рани задньої стінки грудної клітини, травматичного гемопневмотораксу,відкритої рани черевної стінки.

Вказані тілесні ушкодження, відповідно до п. п. 1.5, 2.1.1., 2.1.2, 2.1.3 Наказу МОЗ №6 від 17.01.1995 «Про правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження.

Надані стороною обвинувачення докази, зокрема, протоколи огляду місця події (а.с.7-10,12-13,17),протокол допиту потерпілого (а.с.18), протоколи допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (а.с.19-30), протокол добровільної видачі та огляду (а.с.35) протокол огляду відео (а.с.45-56) дають достатні на даний час підстави вважати підозру обґрунтованою, чим спростовуються доводи, викладені у апеляційних скаргах.

При цьому судова колегія враховує, що факти, які доводять підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, крім наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При цьому колегія суддів вважає, що слідчий суддя, у відповідності до вимог ст.ст. 177,178,193,194 КПК України, дослідив та врахував усі обставини, із якими закон пов`язує вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Зокрема, було враховано, що ОСОБА_10 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

У випадку визнання винуватим йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, яке є безальтернативним.

За змістом повідомлення про підозру, ОСОБА_10 , знаходячись на майданчику перед торговельним центром у час,коли у цьому закладі перебуває значна кількість відвідувачів, ножем наніс потерпілому декілька ударів по тілу,заподіявши тяжкі тілесні ушкодження.

Після спричинення тілесних ушкоджень залишив місце події та поїхав у невідомому напрямку.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_10 офіційно не працевлаштований, є громадянином іншої держави-республіки Азербайджан та проживає у м. Чернівці на підставі посвідки на постійне проживання (а.с.66).

Викладене у сукупності свідчить на користь існування ризику того,що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може залишити територію України і переховуватись від слідства та суду.

З урахуванням того, що даний злочин відноситься до категорії насильницьких злочинів, існує ризик, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою зміни ними показів.

При цьому судова колегія враховує,що відповідно до вимог ст.ст.23,95 КПК України,суд може обгрунтовувати свої висновки лише на показаннях,які він сприймав безпосередньо під час судового засідання,а тому посилання апелянтів на те,що підозрюваний наразі визнає факт вчиненого,не спростовує існування такого ризику.

Як вбачається із клопотання, на даний час органом досудового розслідування не проведені всі необхідні слідчі дії та не виявлено предмет,яким потерпілому нанесені тілесні ушкодження, місцезнаходження якого може бути відоме підозрюваному,а тому він може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Викладені обставини давали слідчому достатні підстави для висновку про існування зазначених вище ризиків, яким більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти.

На спростування доводів захисника ОСОБА_9 ,заподіяні потерпілому тілесні ушкодження у вигляді відкритої рани задньої стінки грудної клітини, травматичного гемопневмотораксу,відкритої рани черевної стінки відповідно до п. п. 1.5, 2.1.1., 2.1.2, 2.1.3 Наказу МОЗ №6 від 17.01.1995 «Про правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження,про що зазначено у підозрі.

Посилання апелянтів на те, що ОСОБА_10 є особою молодого віку та має міцні соціальні зв`язки,позитивно характеризується, не є, у даному випадку, достатньою підставою для застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, аніж фактично обраний.

Доводи представника потерпілого про те,що ОСОБА_7 відшкодована шкода,не є,саме по собі, підставою для зміни запобіжного заходу на більш м`який та можуть бути враховані під час розгляду провадження по суті.

Отже,ухвала слідчого судді є обгрунтованою та скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.405,407,409,418,419,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справа та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_6 залишити без задоволення,а ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 січня 2022 року щодо підозрюваного ОСОБА_10 -без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                         ОСОБА_1

Судді                                                                         ОСОБА_2

                                                                                ОСОБА_3