КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22 грудня 2010 року 12:20 № 2а-9307/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Журавля В.О.,
при секретарі Горбуновій К.С.,
за участю:
представник позивача - Гуща О.Ю.,
представник відповідача - не прибув.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
до
про Броварської об’єднаної державної податкової інспекції
Закритого акціонерного товариства «Світлотехніка-Катех»
стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Броварська об’єднана державна податкова інспекція (далі – позивач) 11.11.2010 звернулась до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Світлотехніка-Катех» (далі – відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 2455 грн 84 коп.
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач повторно в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Відповідно до ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону встановлено, що у разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов’язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов’язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
Відповідно до ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка вказана її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
ЗАТ «Світлотехніка-Катех» зареєстровано Виконавчим комітетом Броварської міської ради 18.12.2000 за №2266, як платник податків перебуває на обліку у Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області з 21.01.2000 за №1550.
Працівниками Броварської ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності по податку на додану вартість за квітень-серпень, жовтень 2007 року, липень 2008-червень 2009 року.
Перевіркою встановлено факти порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявились у неподанні податкових декларацій з податку на прибуток за квітень-серпень, жовтень 2007 року, липень 2008-червень 2009 року, з порушенням терміну подання протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
За результатами перевірки складено Акт №604/15-309/30598217 від 07.08.2009, у якому також зазначено, що відповідальність за ці порушення передбачено пунктом 17.1.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон України № 2181-ІІІ).
За результатами перевірки податковим органом на підставі пункту 17.1.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення №0004061601/0 від 14.08.2009, яким визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3060 грн.
Відповідач частково погасив податкову заборгованість за цим видом податку в сумі 604 грн 16 коп. Таким чином, сума заборгованості відповідача за податком на додану вартість на день судового розгляду становить 2455 грн 84 коп.
Податкове повідомлення-рішення №0004061601/0 від 07.08.2009 надіслано відповідачу засобами поштового зв’язку, та отримано 14.08.2009 уповноваженою особою, про що свідчить підпис.
У зв’язку з тим, що відповідач не сплатив добровільно у повному обсязі суму штрафних (фінансових) санкцій, податковим органом на адресу відповідача надіслано податкові вимоги: перша №1/672 від 27.08.2009 на суму 2455 грн 84 коп., яка отримана належним чином 18.11.2009 №575694; другу податкову вимогу №2/987 від 22.12.2009 на суму 2455 грн 84 коп. було вручено уповноваженій особі 27.01.2010 №5941915.
Таким чином, відповідач має податкову заборгованість в сумі 2455 грн 84 коп. На день розгляду справи сума заборгованості відповідача не зменшилась, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі – Закон України № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Об’єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями статями 3, 4 цього Закону.
Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України №168/97-ВР об’єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України № 168/97-ВР передбачено, що податковим періодом є один календарний місяць.
Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, якщо базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України № 2181-III податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Статтею 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, якщо платник податків не здійснив адміністративного оскарження визначеної суми податкового зобов'язання.
В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
У разі, коли платник податків, як це передбачено підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ, не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, є виключно податкові органи.
Згідно пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем надано суду докази наявності у відповідача заборгованості перед державним бюджетом за штрафними (фінансовими) санкціями, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу, а також правильності нарахування передбачених законом штрафних санкцій.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 72, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Світлотехніка-Катех» (07400, м.Бровари, Київська область, вул. Чкалова, 3, ідентифікаційний код 30598217) до Державного бюджету України заборгованість у розмірі 2455 (дві тисячі чотириста п’ятдесят п’ять) грн 84 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Журавель В.О.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 24 грудня 2010 року