КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2010 року 2а-6654/10/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,
при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,
за участю:
позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача – Шапочкіна Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2010 № 0001322350/0.
Згідно з указаним рішенням податковим органом застосовано до позивача фінансові санкції за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виявилось у реалізації товарів без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без видачі споживачам відповідного розрахункового документа, а також незабезпеченні відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він вважає рішення податкового органу незаконним. Позивач, зокрема, заявив що визнає невідповідність коштів на суму 262,00 грн. Проте, решта коштів у сумі 1500,00 грн., що були виявлені у місці розрахунків, були залишені позивачем для розрахунку з постачальниками за поставлені товари, тому, на думку позивача, не можуть вважатися не оприбуткованими коштами.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що вважає рішення податкового органу обґрунтованим і правомірним.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 є фізичною особою – підприємцем, зареєстрований 15.04.1998 Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області, як платних податків перебуває на обліку в Ірпінській об’єднаній державній податковій інспекції Київської області.
У травні 2009 року посадовими особами Державної податкової адміністрації в Київській області проведено перевірку дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (акт перевірки від 29.05.2009 № 1695/1000/23/25038/7155). Перевірка проводилась у кіоску, в якому позивач здійснює господарську діяльність, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами перевірки встановлено таке:
при продажу тютюнових виробів на суму 90,00 грн. позивачем проведено розрахункову операцію без застосування реєстраторів розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій) та без видачі відповідного розрахункового документу встановленої форми (порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР);
сума готівкових коштів у місці проведення розрахунків не відповідала сумі готівки, яка зазначена у поточному звіті реєстраторів розрахункових операцій, на 1762,40 грн. (порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР).
З наведених обставин посадовими особами податкового органу зроблено висновок про порушення відповідачем вимог пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За результатами перевірки податковим органом прийнято рішення від 17.06.2009 № 0001322350/0/933 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 9262,00 грн., з яких 450,00 грн. – санкції за реалізацію товарів без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без видачі споживачам відповідного розрахункового документа; 8812,00 грн. – за незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Позивач оскаржив рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до податкових органів вищого рівня, проте його скарги були залишені без розгляду, а рішення без змін.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з пунктами 1, 2, та 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Статтею 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (пункт 1 статті 17).
Згідно із статтею 22 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовує ться фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Статтею 15 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з розрахунком фінансових санкцій, наданих податковим органом, їх розмір визначено податковим органом у таких сумах:
450,00 грн. – санкції за реалізацію товарів без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без видачі споживачам відповідного розрахункового документа (90,00 грн. х 5 = 450,00 грн.);
8812,00 грн. – за незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.(1762,00 грн. х 5 = 8812,00 грн.)
Таким чином, загальна сума штрафних (фінансових) санкцій становить 9262,00 грн.
Факт реалізації позивачем товарів без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без видачі споживачам відповідного розрахункового документа підтверджується даними акта перевірки та письмовими поясненнями продавця відповідача - ОСОБА_3, яка підтвердила, що не провела розрахункову операцію на суму 90,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що кошти в сумі 1500,00 грн., залишені позивачем для розрахунку з постачальниками, не повинні вважатися виручкою, яка призвела до невідповідності готівкових коштів у місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, з таких підстав.
Відповідно до статті 2 від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» місце проведення розрахунків – це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно до пункту 23 Порядку впровадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операторів за товари (послуги), затвердженого наказом від 01.12.2000 № 614 Державної податкової адміністрації України, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні проводитися через реєстраторів розрахункових операторів з використанням операцій «службове внесення» чи «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.
Доказів тому, що кошти в сумі 1500,00 грн. були належним чином оприбутковані у місці проведення розрахунків, позивач суду не надав. За відсутності даних про оприбуткування цих коштів, їх наявність у місці проведення розрахунків призвела до невідповідності готівкових коштів даним денного звіту реєстратора розрахункових операцій, що утворює склад правопорушення, за яке статтею 22 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій.
З огляду на вказане, суд дійшов до висновку про правомірність застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій. Таким чином, вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови – 21 вересня 2010 року.