КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2010 року 2а-5323/10/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,
при секретарі судового засідання Гончаровій А.О.,
за участю:
представника позивача – Загури В.П.,
представника відповідача – Семчук Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна аптека»
до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області
про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна аптека» з позовом до Броварської об’єднаної Державної податкової інспекції Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.2009 № 15513/23-4/0 на суму 30098,55 грн. за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виявилось у наступному: позивач не забезпечив відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (розмір санкції – 29990,05 грн.); розрахункові операції проводились позивачем через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (розмір санкції – 85,00 грн.); позивачем не проведено розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій (розмір санкції – 23,50 грн.).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом неправомірно та безпідставно застосовано до нього санкції за незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, оскільки кошти в сумі 5998,01 грн., що були виявлені податковим органом під час перевірки в касі позивача, підлягали інкасації, оприбутковані належним чином і оформлені як службова видача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, але зробив заяву, що визнає правомірність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (розмір санкції – 85,00 грн.) та за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (розмір санкції – 23,50 грн.) і, таким чином, оспорює лише правомірність застосування санкції в розмірі 29990,05 грн. за незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає рішення обґрунтованим і правомірним.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна аптека» є юридичною особою, що зареєстрована Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Броварській об’єднаній державній податковій інспекції.
У листопаді 2009 року посадовими особами Державної податкової адміністрації Київської області проведено перевірку дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (акт перевірки від 10.11.2009 № 581/1006/23/31015719).
Перевірка проводилась у приміщенні аптеки, в якому позивач здійснює підприємницьку діяльність, що розташоване за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Плоске, вул. Будівельників, 5.
Внаслідок перевірки посадовими особами податкового органу виявлено такі порушення:
реалізація позивачем лікарських засобів здійснювалась з проведенням розрахунків зі споживачами через реєстратор розрахункових операцій, але без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, а саме: замість найменування товарів позивачем використовувалось 38 товарних груп;
реалізація лікарського засобу позивачем на суму 4,70 грн. під час перевірки відбулась без проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій;
сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідала сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 5998,01 грн.
З наведених обставин посадовими особами податкового органу зроблено висновок про порушення відповідачем вимог пунктів 1, 11, 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відносно обставин, встановлених перевіркою, позивач подав заперечення, в яких зокрема, зазначив, що кошти в сумі 5998,01 грн., на які встановлено невідповідність з денним звітом реєстратора розрахункових операцій, складаються з 5850,00 грн., що були підготовлені для інкасації і оформлені належним чином як службова видача, та 148,01 грн. – особисті кошти завідувача аптекою, які знаходились в сейфі, а тому не були оприбутковані, що підтверджується пояснювальною запискою завідувача аптекою.
Дані заперечення позивача відповідач до уваги не взяв. За результатами перевірки Броварською об’єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято рішення від 01.12.2009 № 15513/23-4/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30098,55 грн., з яких:
85,00 грн. – санкції за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
23,50 грн. – санкції за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій;
29990,05 грн. – санкції за не забезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав скарги до Державної податкової адміністрації в Київській області, а у подальшому, - до Державної податкової адміністрації України. Проте, за результатами розгляду скарг в порядку адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, - без змін.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною третьою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Оскільки під час судового розгляду позивач зробив усну заяву про те, що він визнає правомірність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, за що до нього застосовано санкцію в розмірі 85,00 грн., а також за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (розмір санкції – 23,50 грн.), і в суду не має сумнівів відносно достовірності цих обставин і добровільності їх визнання, суд вважає вказані факти такими, що не потребують доказуванню.
Щодо невідповідності суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків сумі готівки, яка зазначена у поточному денному звіті реєстратора розрахункових операцій, судом встановлено наступне.
З акта перевірки від 10.11.2009 № 581/1006/23/31015719 убачається, що на момент перевірки на місці проведення розрахунків податковим органом виявлено 6983,00 грн. Сума коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій становить 980,29 грн., сума контрольної закупки, яку здійснили посадові особи податкового органу з метою перевірки, - 4,70 грн.
Таким чином, невідповідність коштів становить суму 5998,01 грн.
Судом також досліджено письмові пояснення завідувача аптекою ОСОБА_3, з яких убачається, що 10.11.2009 в касі підприємства знаходилась денна виручка в сумі 980,29 грн. Готівка в сумі 5850,00 грн. є виручкою за попередні дні, яка знаходилась у сейфі, сформована покупюрно за кожен день. Крім того, в сейфі знаходились 150,00 грн. – особисті гроші ОСОБА_3, які вона поклала до сейфу за придбані ліки, але не провела операцію через реєстратор розрахункових операцій.
Під час судового розгляду судом досліджено книгу обліку розрахункових операцій позивача № 1006003726р/2922-774, в якій у розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» зроблено записи про службові видачі готівки: за 05.11.2009 – 2000,00 грн.; 06.11.2009 – 1200,00 грн.; 07.11.2009 – 1450,00 грн.; 08.11.2009 – 1200,00 грн., що разом становить 5850,00 грн.
В розділі 1 «Фіскальні звітні чеки» книгу обліку розрахункових операцій позивача в місці для підклеювання чеків наявні підклеєні Z-звіти денні за 05.11.2009 №1507, 06.11.2009 № 1508, 07.11.2009 № 1509, 08.11.2009 № 1510, 10.11.2009 № 1511, які також підтверджуються факти службової видачі вказаних сум.
Крім того, з фіскального звітного чеку за 10.11.2009 № 1511 убачається, що залишок коштів в касі становив 980,29 грн., що відповідає даним акта перевірки.
У касовій книзі позивача на 2009 – 2010, яку також досліджено судом під час судового розгляду, внесено запис про здачу до каси ТОВ «Центральна аптека» залишку коштів на кінець дня: за 05.11.2009 – 2000,00 грн.; 06.11.2009 – 1200,00 грн.; 07.11.2009 – 1450,00 грн.; 08.11.2009 – 1200,00 грн., що разом становить 5850,00 грн.
Таким чином, кошти ОСОБА_3, які вона поклала до сейфу за придбані ліки, становлять 148,01 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктами 1, 11, та 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Касою підприємства у розумінні Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 за № 237/5428, є приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Згідно з пунктом 2.10 вказаного Положення уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Оскільки приймання від покупця готівкових коштів (з видачею йому розрахункового документа) та щоденне відображення їх у повній сумі в КОРО у розумінні Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні вважається оприбуткуванням виручки, то перенесення готівкових коштів зі скриньки РРО до сейфу підприємства має оформлюватись через РРО як «службова видача», адже у такому випадку кількість готівки в РРО зменшується, хоча жодної розрахункової операції не здійснюється.
Відповідно, у пункті 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 107/5298, передбачено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Крім того, факт оприбуткування готівки в сейфі має оформлюватись внесенням відповідного запису до касової книги згідно з пунктом 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Відповідно до пункту 4.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.
Статтею 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (пункт 1 статті 17).
п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (пункт 6 статті 17).
Відповідно до статті 22 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невід
Статтею 15 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Під час судового розгляду встановлено, що розмір фінансових санкцій визначено податковим органом виходячи з такого:
за не проведення через РРО розрахункової операції на суму 4,70 грн. - п'ятикратний розмір вартості проданих товарів, що становить 23,50 грн.;
за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості - п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 грн. (17,00 х 5);
за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті (перевіркою встановлено невідповідність на суму 5998,01 грн.) - п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, що становить 29990,05 грн. (5998,01 х 5).
Таким чином, загальна сума штрафних (фінансових) санкцій, що застосовані податковим органом до позивача на підставі рішення від 01.12.2009 № 15513/23-4/0, становить 30098,55 грн. і складається із санкцій, що застосовані за три самостійних правопорушення.
Як вже зазначалось, позивач визнав правомірність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій в сумі 23,50 грн. та 85,00 грн., тому рішення в цій частині є правомірним і не підлягає скасуванню. Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо готівкових коштів у сумі 5850,00 грн., як встановлено судом, ці гроші є виручкою позивача за дні, що передували дню перевірки, які позивачем перенесено зі скриньки РРО до сейфу позивача з метою інкасації, дану операцію оформлено як «службова видача» з РРО, до касової книги позивача внесено запис про оприбуткування цих коштів.
Це означає, що позивач не порушував вимоги чинного законодавства, а висновки податкового органу відносно невідповідності вказаної суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, є безпідставним.
Щодо готівкових коштів у сумі 148,01 грн., які завідувач аптекою ОСОБА_3 поклала до сейфу за придбані ліки, суд дійшов висновку, про порушення позивачем вимог пунктів 1, 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», адже згідно з пунктом 4.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється, а якщо ці кошти внесено до каси в якості розрахунку за придбаний товар, позивач не забезпечив їх належного оприбуткування із застосуванням РРО. Таким чином, щодо цього епізоду, рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.
Зважаючи на те, що рішенням Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області від 01.12.2009 № 15513/23-4/0 оформлено факт притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за три самостійних правопорушення, кожне з яких має свій склад і міру відповідальності, суд розглядає кожне правопорушення окремо і допускає можливість постановлення судового рішення відносно кожної із складових рішення податкового органу.
Водночас, в силу положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при розгляді спорів з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності лише перевіряє законність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, і не наділений повноваженнями зменшувати розмір адміністративного стягнення, застосованого суб’єктом владних повноважень до особи за вчинене нею правопорушення.
Оскільки при притягненні позивача до адміністративної відповідальності за незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, податковим органом надано невірну оцінку фактам і це потягло неправильне визначення розміру штрафних (фінансових) санкцій, враховуючи те, що суд не наділений повноваженнями зменшувати розмір адміністративного стягнення, рішення податкового органу в цій частині є протиправним і підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, витрати на сплату судового збору підлягають присудженню на користь позивача з державного бюджету.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 – 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 01.12.2009 № 15513/23-4/0, що прийняте Броварською об’єднаною державною податковою інспекцією Київської області, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна аптека» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 29990 (двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто) гривень 05 коп. за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів в місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна аптека» понесені ним витрати по сплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) гривень 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови – 20 липня 2010 року.