КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року 2а-5756/10/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,
при секретарі судового засідання Кожем’яко М.Д.,
за участю:
представника позивача – Зубенка Д.В.,
представник відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Ірпені Київської області
до Малого підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Рейс-ЛТД»
про стягнення заборгованості за внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного Фонду України в м. Ірпені Київської області з позовом до Малого підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Рейс-ЛТД» про стягнення заборгованості за внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені в сумі 13631,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем самостійно визначено розмір страхових внесків, але не сплачено їх у повному обсязі у визначений законом строк, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість (недоїмка) за цими обов’язковими платежами. Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості, у зв’язку з цим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості разом з фінансовими санкціями та пенею.
Ухвалою від 04.06.2010 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання з розгляду справи призначено на 10.08.2010.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.
У призначений день і час до суду з’явився представник позивача. Представник відповідача до суду не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив. За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Мале підприємство в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Рейс-ЛТД» є юридичною особою, що зареєстрована 19.01.1998 Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області, як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області за номером 10-30-04-1193.
Згідно з розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень, квітень 2010 року відповідач самостійно визначив розмір власних зобов’язань зі сплати страхових внесків в сумі 330,45 грн., з яких: 164,56 грн. – сума страхових внесків за березень 2010 року; 165,89 грн. – за квітень 2010 року.
У березні 2010 року посадовими особами Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області проведено планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду (акт перевірки від 23.03.2010 № 19). Перевіркою встановлено, що відповідач в грудні 2005 року та січні 2007 року здійснив виплату заборгованості по заробітній платі працівникам за 2002-2003 роки, але не відобразив суми виплат у розрахунках страхових внесків, та не сплатив страхові внески, що підлягали нарахуванню і сплаті до Пенсійного фонду.
За результатами перевірки позивачем визначено зобов’язання відповідачу зі сплати страхових внесків у розмірі 7328,78 грн., вимогу від 05.05.2010 № Ю 125 про сплату боргу вручено відповідачу 20.05.2010, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за страховими внесками становить 7659,23 грн.
Згідно з рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області від 23.03.2010 № 178 за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків, на підставі пункту 6 частини дев’ятої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», до відповідача застосовано штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00грн.
Згідно з рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області від 23.03.2010 № 177 за заниження зобов’язання зі сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», до відповідача застосовано штраф у розмірі 3664,39 грн. (50 відстотків від суми заниження податкового зобов'язання).
Крім того, за несвоєчасну сплату страхових внесків до Пенсійного фонду позивач, на підставі пункту 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовував до відповідача:
фінансові санкції в розмірі 223,56 грн., з яких 29,77 грн. – штраф; 193,79 грн. – пеня (на підставі рішення від 08.04.2010 № 271);
фінансові санкції в розмірі 523,79 грн., з яких 72,55 грн. – штраф; 451,24 грн. – пеня (на підставі рішення від 08.04.2010 № 272);
фінансові санкції в розмірі 501,10 грн., з яких 72,55 грн. – штраф; 428,75 грн. – пеня (на підставі рішення від 08.04.2010 № 273);
фінансові санкції в розмірі 478,81 грн., з яких 72,55 грн. – штраф; 406,26 грн. – пеня (на підставі рішення від 08.04.2010 № 274);
фінансові санкції в розмірі 69,92 грн., з яких 11,10 грн. – штраф; 58,82 грн. – пеня (на підставі рішення від 08.04.2010 № 275).
Згідно з рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області від 25.05.2010 № 472 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, позивач, на підставі пункту 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосував до відповідача фінансові санкції в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 170,00 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом становить 13631,00 грн., з яких: 7659,23 грн. – заборгованість за страховими внесками, 4432,91 грн. - штрафи; 1538,86 грн. – пеня.
На день судового розгляду сума заборгованості не зменшилась, що підтвердив представник позивача у судовому засіданні.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, роботодавці – підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.
Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники, до яких також належить і відповідач, зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Частиною шостою статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно з частиною дванадцятою статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для відповідних платників збору.
Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства, та здійснювати відрахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за фізичних осіб, які працюють на підприємстві страхувальника за трудовим договором в розмірах, установлених цим Законом (від 1 до 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб).
Відповідно до пункту другого частини шостої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Абзацом восьмим пункту 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.
Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який застосовується до правовідносин, що виникли до набрання законної сили Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (до 01.01.2004) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до пункту 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з пунктом 5 частини дев’ятої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною восьмою статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
На підставі пункту 6 частини дев’ятої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків накладається штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наявність у відповідача заборгованості за внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування підтверджується копіями розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, рішенням про застосування фінансових санкцій, витягом з картки особового рахунку страхувальника, а також розрахунками, наданими позивачем.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату заборгованості відповідачем не надано.
З таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Малого підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Рейс-ЛТД» на користь Управління Пенсійного Фонду України у м. Ірпені Київської області заборгованість в сумі 13631 (тринадцять тисяч шістсот тридцять один) гривень, з яких: 7659 (сім тисяч шістсот п’ятдесят дев’ять) гривень 23 коп. – заборгованість за внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; 4432 (чотири тисячі чотириста тридцять дві) гривень 91 коп. – фінансові санкції; 1538 (одна тисяча п’ятсот тридцять вісім) гривень 86 коп. – пеня.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови – 16 серпня 2010 року.