Судове рішення #13363194

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 року                             2а-3163/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Гончаровій А.О.,

за участю:

представника позивача – Маковій О.О.,

представник відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу


за позовом Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольтер»

про стягнення податкової заборгованості,


в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Бородянському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольтер» про стягнення податкової заборгованості в сумі 1994,83 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним виявлено факти неподання відповідачем податкової звітності до податкового органу, що є порушенням вимог податкового законодавства. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами. У зв’язку з цим позивач застосував штрафні (фінансові) санкції до відповідача і просить суд стягнути їх у судовому порядку.

Ухвалою від 10.02.2010 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд призначено на 27.05.2010, відкладено на 27.07.2010 у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час до суду з’явився представник позивача.

Представник відповідача до суду не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив. Судові повідомлення надсилалися відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, але вони повернулись до суду з позначкою підприємства зв’язку про повернення за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно із статтею вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, у зв’язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вольтер» є юридичною особою, що зареєстрована 19.07.2007 Бородянською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку у Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області з 20.07.2007 за № 2534.

У травні 2009 року Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість (акт перевірки від 21.05.2009 № 00269/1530/35232505). Перевіркою встановлено факти порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявились у неподанні податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, лютий, березень 2009 року (разом сім фактів).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2009 № 0000801530/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок неподання декларації, що становить 1190,00 грн.
(10 х 17,00 грн. х 7 = 1190,00 грн.). Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у зв’язку з неможливістю його вручення відповідачу з причин його відсутності за адресою місцезнаходження (акт від 26.05.2009 № 26).

У липні 2009 року Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість (акт перевірки від 20.07.2009 № 365/1530/35282505). Перевіркою встановлено факти порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявились у неподанні податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень 2009 року (разом два факти).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 № 0001351530/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок неподання декларації, що становить 340,00 грн.
(10 х 17,00 грн. х 2 = 340,00 грн.). Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у зв’язку з неможливістю його вручення відповідачу з причин його відсутності за адресою місцезнаходження (акт від 21.07.2009 № 52).

У вересні 2009 року Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість (акт перевірки від 05.09.2009 № 713). Перевіркою встановлено факти порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявились у неподанні податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року.

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.09.2009 № 0004821530/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у зв’язку з неможливістю його вручення відповідачу з причин його відсутності за адресою місцезнаходження (акт від 07.10.2009 № 34).

У жовтні 2009 року Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість (акт перевірки від 22.10.2009 № 534). Перевіркою встановлено факти порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявились у неподанні податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень 2009 року (разом чотири факти).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.10.2009 № 0001921530/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок неподання декларації, що становить 680,00 грн.
(10 х 17,00 грн. х 4 = 680,00 грн.). Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у зв’язку з неможливістю його вручення відповідачу з причин його відсутності за адресою місцезнаходження (акт від 27.10.2009 № 75).

Загальна сума заборгованості відповідача за штрафними (фінансовими) санкціями становила 2380,00 грн. Частину заборгованості в сумі 385,17 грн. погашено за рахунок переплати, таким чином, залишок заборгованості становить 1994,83 грн.

Податковим органом на адресу відповідача було надіслано податкові вимоги (перша від 22.06.2009 №1/111; друга від 09.09.2009 №2/162), які повернулися до податкового органу у зв’язку з відсутністю відповідача за місцезнаходженням та були розміщені на дошці податкових оголошень (акти від 10.08.2009 №40 та від 28.09.2009 №44).

Таким чином, на день судового розгляду заборгованість відповідачем до державного бюджету не сплачено, що підтвердив представник позивача у судовому засіданні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при сплаті податку на додану вартість податковим періодом є один календарний місяць.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, якщо базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, якщо платник податків не здійснив адміністративного оскарження визначеної суми податкового зобов'язання. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є виключно податкові органи.

Згідно пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем надано суду докази наявності у відповідача заборгованості перед державним бюджетом за штрафними (фінансовими) санкціями, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу, а також правильності нарахування передбачених законом штрафних санкцій.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольтер» до державного бюджету штрафні (фінансові) санкції в сумі 1994 (одна тисяча дев’ятсот дев’яноста чотири) гривень 83 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя         Волков А.С.  

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови – 2 серпня 2010 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація