Судове рішення #13362590

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И


22 грудня 2010 року                                                                    справа №  2а-9281/10/1070

Київський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді - Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Кушнеревич О.В., за участю

представника позивача:     Гущи О.А.,

представника відповідача -1: Сукача А.С.,

представника відповідача -2: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу


за позовом   Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

до заготівельно-виробничого приватного підприємства «Регіон 2001», товариства з обмеженою відповідальністю «Мобил Кард Сервіс»

про стягнення коштів, отриманих за договором, -


В С Т А Н ОВ И В:

Броварська об’єднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до заготівельно-виробничого приватного підприємства «Регіон 2001» (надалі – відповідач -1), товариства з обмеженою відповідальністю «Мобил Кард Сервіс» (надалі – відповідач -2) про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою у  сумі 1330257,60 грн. з кожної сторони.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що працівниками Броварської ОДПІ Київської області проведена планова виїзна перевірка  відповідача –1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.  За результатами перевірки складено акт від 30.03.2010 №475/232/314634, яким встановлено, що договір від 18.09.2009 №03-09, укладений між відповідачем –1 та відповідачем –2, є нікчемним,  оскільки, на думку позивача, відповідачі при укладенні вказаного договору не переслідували мету отримання послуг, послуги за цим договором фактично не надавались. Таким чином, на думку позивача даний договір є нікчемним, адже його укладено з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Оскільки договір є нікчемним, позивач просив суд застосувати наслідки нікчемного правочину, передбачені статтею 208 Господарського кодексу України, - стягнути в доход держави все одержане сторонами за нікчемним зобов'язанням.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. У судовому засіданні представник відповідача -1 наполягав на безпідставності вимог позивача. На думку відповідача -1, договір, що укладений ним з ТОВ «Мобил Кард Сервіс» про надання навантажувально – розвантажувальних робіт, сортувальних робіт, робіт по плануванню полігона, робіт по обслуговуванню складського комплексу відповідає вимогам чинного законодавства, гроші постачальнику за надані послуги відповідачем - 1 перераховано безготівковим шляхом у повному обсязі, факт надання послуг підтверджується актами прийому наданих послуг та податковими накладними, виписаними постачальником.

Відповідач - 2, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, двічі у судове засідання не з’явився,  заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань  про розгляд справи за його відсутності не надсилав. З урахуванням думки сторін, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши представника позивача та відповідача - 1, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.


Заготівельно-виробниче приватне підприємство «Регіон - 2001» є юридичною особою, що зареєстрована 10.04.2001 за №13321200000000180 Броварською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Броварській об’єднаній державній податковій інспекції Київської області з 04.09.2001 за № 314634110064.

Відповідач - 1 являє собою багатопрофільне спеціалізоване підприємство з повною інфраструктурою виробничих, складських приміщень, власним автогосподарством, ваговим та пресовим господарством, яке забезпечує діяльність у сфері будівництва, виробництва асфальто - бетонних сумішей, деревообробки, поводження з відходами та операцій із брухтом кольорових і чорних металів, оптова торгівля автомобілями; роздрібна торгівля автомобілями; посередництво в торгівлі автомобілями; технічне обслуговування та ремонт автомобілів; оренда автомобілів; діяльність автомобільного вантажного транспорту; операції з відходами; будівництво та експлуатація полігонів для захоронення твердих промислових та побутових відходів.

ЗВПП «Регіон 2001» має у власності земельну ділянку загальною площею 4,7374 га, що розташована за місцем здійснення господарської діяльності для обслуговування цілісного майнового комплексу з будівлею центрального складу та складу з навісом та орендує земельну ділянку загальною площею 11, 353 га під розміщення полігону для захоронення твердих промислових відходів (а.с.84, 85, 90). Для проведення господарської діяльності із збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини (макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у тому числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних) відповідач - 1 отримав Ліцензію в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України (серія АВ № 361378) з строком дії: 05.10.2007-05.10.2012, а також Дозвіл на розміщення відходів у 2009 році у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Київській області (а.с. 86,87).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобил Кард Сервіс» зареєстровано Солом’янською районною у м. Києві районною державною адміністрацією 25.05.2007 (номер запису в ЄДР 10024926045).

У липні 2010 року посадовими особами Броварської ОДПІ  Київської області проведено планову виїзну перевірку відповідача - 1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.03.2010 (акт перевірки від 30.07.2010 №475/232/31463419).

Перевіркою встановлено, що 18.09.2009 між заготівельно-виробничим приватним підприємством «Регіон 2001» (замовник) і товариством з обмеженою відповідальністю «Мобил Кард Сервіс» укладено договір № 03-09 .


Предметом вказаного договору були послуги з навантажування, розвантажування, збирання, сортування виробничих відходів та роботи по плануванню території полігону, роботи по обслуговуванню складського комплексу на території замовника (смт. Велика Димерка, вул. Радгоспна, 19). Термін дії договору – 31 грудня 2010 року.

Виконання робіт по договору підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт та податковими накладними (а.с. 64-81): акт приймання-передачі виконаних робіт від 21.09.2009; акт приймання-передачі виконаних робіт від 29.09.2009; акт приймання-передачі виконаних робіт від 9.09.2009; акт приймання-передачі виконаних робіт від 29.09.2009; акт приймання-передачі виконаних робіт від 28.10.2009; акт приймання-передачі виконаних робіт від 2.11.2009; акт приймання-передачі виконаних робіт від 10.11.2009; акт приймання-передачі виконаних робіт від 10.11.2009; актом приймання-передачі виконаних робіт від 13.11.2009; податкова накладна № 178 від 21.09.2009; податкова накладна № 208/3 від 29.09.2009; податкова накладна № 208/1 від 29.09.2009; податкова накладна № 208/2 від 29.09.2009; податкова накладна № 339 від 28.10.2009; податкова накладна № 376 від 02.11.2009; податкова накладна № 419 від 10.11.2009; податкова накладна № 420 від 10.11.2009; податкова накладна № 443 від 13.11.2009.

На  підставі аналізу первинних документів за результатами виконання відповідачем –1 та відповідачем –2 договору від  18.09.2009 № 03-09, податковим органом зроблено висновок про те, що фактично послуги за цим договором не надавались, оскільки   станом на дату складання акта перевірки відповідача –2 визнано банкрутом. Також   позивач послався на те, що за період діяльності ТОВ «Мобил Кард Сервіс» не  заявлено про наявність основних фондів, транспортних засобів (до ДПІ не було подано додаток К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12, та 07 декларації з податку на прибуток підприємства, в якому міститься інформація щодо наявності основних фондів та   залишків ТМЦ на складах), що унеможливлює надання робіт по плануванню полігону, які вимірюються в машино-годинах; відповідачем -2 було заявлено про наявність 11 працівників, а для проведення такого обсягу робіт згідно договору необхідне залучення більшої кількості працівників.

За наведених обставин посадовими особами податкового органу зроблено висновок про те, що договір від 18.09.2009 № 03-09 про надання послуг з  навантажування, розвантажування, збирання, сортування виробничих відходів та робіт по плануванню території полігону, робіт по обслуговуванню складського комплексу на території замовника відповідачем -1 укладено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Разом з цим, вказаний договір слід вважати таким, що порушує встановлений публічний порядок, тому він є нікчемним.

Тому, 10.11.2010 Броварська ОДПІ Київської області звернулась до суду з позовом про застосування наслідків нікчемного правочину, - стягнення в дохід держави по 1330257,60 грн. з відповідачів як таких, що одержані за нікчемною угодою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 ЦК України, визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Частина 1 статті 228 ЦК України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов’язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Хоча позивач і використав в акті перевірки такий термін, як "нікчемний правочин", позивач не звернув уваги на те, що згідно із частниою 2 статті 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом. Броварською ОДПІ, при використанні терміну "нікчемний правочин", не звернуто увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у частині 1 статті 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у частині 1 статті 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 частини 2 статті 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним; тощо.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України (далі –ГК України) встановлено, що господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 2 статті 207 ГК України встановлено, що недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов’язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов’язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов’язану сторону певних обов’язків; допускають односторонню відмову від зобов’язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Суд зазначає, що позивач не звернув увагу на те, що згідно із частиною  3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як доказ наявності протиправного умислу у сторін, позивач посилається на той факт, що після виконання договору відповідач –2 перебуває в стадії ліквідації. Однак,  суд не приймає його до уваги, оскільки на час розгляду справи у суді, укладення та виконання договору заготівельно-виробниче приватне підприємство «Регіон 2001» та  товариство з обмеженою відповідальністю «Мобил Кард Сервіс» зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства та включені до ЄДРПОУ, що підтверджується відповідними довідками, які наявні в матеріалах справи. Таким чином, факт здійснення ліквідаційної процедури відповідача –2 після виконання умов договору не тягне недійсність угод, укладених з моменту його державної реєстрації до моменту ліквідації, а тому наявність протиправного умислу при укладенні угоди відсутня.

Протягом розгляду  справи судом не отримано жодного доказу в підтвердження  наявності у сторін мети вчинення зобов’язання,  яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Сам по собі договір про надання послуг з  навантажування, розвантажування, збирання, сортування виробничих відходів та роботи по плануванню території полігону, роботи по обслуговуванню складського комплексу на території замовника не є таким, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Враховуючи, що в судовому засіданні позивачем не надано доказів, що  укладений  договір  про надання послуг з  навантажування, розвантажування, збирання, сортування виробничих відходів та робіт по плануванню території полігону, робіт по обслуговуванню складського комплексу на території замовника між відповідачем –1 та відповідачем –2 є нікчемним, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки вони є вимогами застосування наслідків нікчемних право чинів.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 11, 14, 69-72, 86, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                     (підпис)                                           Лисенко В.І.

З оригіналом згідно

суддя

Постанова складена в повному обсязі та підписана 24 грудня 2010 року

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740

«24» грудня 2010 року

№2а-9281/10/1070

Броварська об’єднана державна податкова інспекція Київської області

вул. Київська, 286, м. Київ, Київська область, 07400

Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 22.12.2010 в адміністративній справі №2а-9281/10/1070.

Суддя                                                                  Лисенко В.І.

_____________________________________________________________________________

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740

««24» грудня 2010 року

№2а-9281/10/1070

Заготівельно-виробниче приватне підприємство "Регіон 2001"

вул. Леніна, 27, смт. В. Димерка, Броварський район, Київська область, 07403

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобил Кард Сервіс "

бул. Чоколівський, 19, м. Київ

Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 22.12.2010 в адміністративній справі №2а-9281/10/1070.

Суддя                                                                  Лисенко В.І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація