Справа №2-176/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

 4 лютого2011 року                                Петровський районний суд м. Донецька у складі :

головуючої – судді                               Трінька О.В.

при секретарі                                         Кулік Н.Р.  

за участю представника позивача       Сімонова О.Р.  

відповідачки                                         ОСОБА_2,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості  за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки і розірвання кредитного договору,

                                                               В С Т А Н О В И В :

      Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 28.05.2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» (назву якого змінено 14.04.2010 р. на ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_2 був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 165/04-Ф03.14/508, відповідно до якого позивач зобов*язався надати відповідачці грошові кошти на споживчі цілі. Надання кредиту здійснюється окремими частинами, траншами, зі сплатою 13 % річних, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 66 000 Євро, з подальшим зниженням максимального ліміту заборгованості відповідно до графіку з кінцевим терміном погашення до 27 травня 2018 року. 28.10.2009 р. між сторонами укладено додаткову угоду, якою встановлено процентну ставку 13,68 % річних, змінено графік зменшення ліміту заборгованості, змінено порядок сплати процентів з частковим відстроченням їхньої сплати.

      В забезпечення виконання кредитних зобов*язань між відповідачкою та банком був укладений іпотечний договір № 165/04-Ф03.14/510 від 28.05.2008 р., предметом якого є належна на праві власності ОСОБА_2 трикімнатна квартира за адресою : АДРЕСА_1. Крім того, був укладений і договір поруки між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до якого останній зобов*язався солідарно у повному обсязі відповідати за виконання кредитного договору.

      З боку позивача зобов*язання за договором кредиту були виконані у повному обсязі. 28.05.2008 р. відповідачці надані кредитні кошти в розмірі 66 000 Євро. Проте, відповідачка порушила порядок та строки сплати кредиту та процентів, що призвело до виникнення у неї заборгованості, яка станом на 15.10.2010 р. становить :

      1.Заборгованість за кредитом – 47 630,78 Євро, що еквівалентно 531 187,94 гривень ;

      2.Заборгованність по відсотках – 6181,19 Євро, що еквівалентно 68 933,86 гривень.

      В зв*язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов*язань позивач просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказану заборгованість; в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження ; розірвати договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 165/04-Ф03.14/508 від 28.05.2008 року.

     В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним та просив стягнути з відповідачів – позичальника і поручителя в солідарному порядку - суму боргу в повному обсязі, оскільки якщо договором встановлений обов*язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому відсотків. Оскільки відповідачка істотно порушила кредитний договір, то наполягав на розірванні договору. Крім того, на підставі договору іпотеки та Закону України «Про іпотеку», які передбачають право позивача у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов*язань за договором кредиту задовольнити свої, забезпечені іпотекою вимоги, за рахунок предмету іпотеки, просив звернути стягнення на предмет іпотеки.

      Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала частково та суду пояснила, що в травні 2008 року вона звернулася до позивача з проханням про надання кредиту у сумі 500 000 гривень, але їй було запропоновано надання кредиту тільки в європейській валюті «Євро», на що вона була змушена згодитися і 28.05.2008 року між нею та банком був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якого вона отримала 66 000 Євро, що в еквіваленті до гривні складало 504 477,60 гр., строком на 10 років до 28.05.2018 р. зі сплатою 13 % річних. Свої зобов*язання за кредитним договором вона виконувала добросовісно і заборгованості по кредиту не має, оскільки сплатила тіло кредиту включно по березень 2011 року, має заборгованість по процентах, тому що внаслідок економічної кризи в державі та значного зросту курсу Євро до національної валюти сплата майже вдвічі більших щомісячних платежів процентів стала неможливою. Крім того, в неї істотно змінилися особисті обставини : в червні 2009 року вона захворіла на тяжку хворобу, внаслідок чого їй встановлена 2 група інвалідності і в 2010 р. вона звільнилася з роботи у відставку за станом здоров*я, що перешкоджає виконанню обов*язків,оскільки постійно знаходиться на лікуванні. Її поручитель – син ОСОБА_3 через кризові явища в економіці звільнений з роботи в зв*язку зі скороченням штату.

Вона визнає, що дійсно має заборгованість по відсотках перед позивачем у вказаній сумі і несплачена сума кредиту складає вказану в позові суму, не заперечує проти стягнення з неї позовних сум. Визнає вона і позовні вимоги про розірвання договору про надання відновлювальної кредитної лінії. Але просить відмовити в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки – єдину належну їй квартиру, в якій вона проживає з сім*єю, оскільки ці  вимоги є передчасними. Крім того, вважає, що позовні вимоги і про стягнення суми боргу і про звернення стягнення за предмет іпотеки є подвійними, оскільки їх одночасне задоволення фактично призведе до стягнення в подвійному розмірі.

       Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з*явився, надавши заяву з проханням слухати справу у його відсутності. За таких обставин, а також при наявності в справі даних про належне повідомлення відповідача про дату слухання справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача ОСОБА_3

       Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

       Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов*язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти.

     Згідно із умовами укладеного між сторонами договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 165/04-Ф03,14/508 від 28.05.2008 року та додаткової угоди про внесення змін до основного договору в зв*язку з реструктуризацією від 20.10.2009 р. сплата основної суми кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами,оплата процентів за користування кредитом також здійснюється щомісячно згідно з додатками до зазначених договорів протягом дії договору до виконання сторонами зобов*язань у повному обсязі.

      Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором установлений обов*язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

      В судовому засіданні встановлено, що відповідачка 28.05.2008 р. отримала від позивача 66 000 Євро кредитних коштів, а 10.06.2008 р. повернула назад 12002 Євро, таким чином максимальний ліміт заборгованості значно зменшила, внаслідок чого включно по червень 2011 року сплатила основний борг і на цей час не має заборгованості по основному боргу, що підтверджується додатком  № 1 до додаткової угоди № 1 від 20.10.2009 року про внесення змін до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 165/04-Ф03.14/508 від 28.05.2008 р. (л.с.       ). Таким чином, умови кредитного договору в частині сплати позики вона не порушила.

     Між тим, судом встановлений факт порушення відповідачкою своїх зобов*язань щодо щомісячної сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого заборгованість по відсотках відповідно до розрахунку позивача складає 6 181,19 Євро. Позивачка довела суду наявність істотних обставин погіршання свого матеріального стану, які призвели до невиконання нею договору в цій частині : встановлення стійкої втрати працездатності і 2 групи інвалідності, що підтверджується довідками МСЕК, наявності тяжкої хвороби, підтвердженої виписками з історій хвороби, звільнення з посади судді у відставку за станом здоров*я, що вбачається з приказу №     від 1.12.2010 р., звільнення з роботи в зв*язку зі скороченням штату її сина – поручителя ОСОБА_3 (л.с.        ).

     Але відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов*язання. Тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по відсотках в сумі 6181,19 Євро та кредитного боргу в сумі 47 630,78 Євро підлягають задоволенню і стягненню в солідарному порядку з позичальниці ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 на підставі договору поруки № 165/04-Ф03.9/511 від 28.05.2008 р. та  ст.ст.553, 554 ЦК України, відповідно до яких поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов*язання боржником, як солідарний боржник.

      Суд приходить до висновку і про задоволення позовних вимог про розірвання кредитного договору, так як на підставі ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Судом встановлений факт істотного порушення договору відповідачкою, позивач вимагає розірвання договору, відповідачка не заперечує проти цього,тому кредитний договір підлягає розірванню.

      Оскільки підлягає розірванню основний кредитний договір, то необхідно розірвати і похідний від нього договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 165/04-Ф03.14/509 від 28.05.2008 р., а також додаткову угоду № 1 від 20.10.2009 р. про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 165/04-Ф03.14/508 від 28.05.2008.

      Відносно позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд приходить до наступного.

      У відповідності до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов*язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Також згідно до п.п. 2.4.3, 4.1 іпотечного договору № 165/04-Ф03.14/510 від 28.05.2008 р., укладеного між сторонами, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов*язань за договором кредиту, позивач має право задовольнити свої, забезпечені іпотекою вимоги, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

      Між тим, відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником порушення основного зобов*язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

      В судовому засіданні встановлено, що кредит в сумі 66 000 Євро був наданий відповідачці з кінцевим терміном повернення 28.05.2018 року. На час розгляду справи заборгованості за основним зобов*язанням по сплаті кредиту не має, тобто боржниця виконувала його належним чином, заборгованість по відсотках не є істотною й не може бути визнана такою, що завдасть істотної шкоди позивачу та потягне за собою збитки, вартість простроченого зобов*язання по відсотках 6181,19 Євро не співвідносна до вартості предмета іпотеки – 82585,43 Євро. За таких підстав треба застосувати положення ст.39 Закону України «Про іпотеку» та з урахуванням конкретних обставин справи визнати звернення стягнення на заставлене майно передчасним, оскільки при виконанні рішення суду позивач не позбавлений права задовольнити свої вимоги у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

    Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідачка не має іншого житла, а позивачем не надано суду доказів того, що в порядку виконання рішення суду відповідачі не погасять суму боргу грошовими коштами.  

    Суд вважає, що твердження відповідачки про те, що в разі стягнення грошової суми боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки фактично здійснюється стягнення в подвійному розмірі, є законними і обґрунтованими, оскільки не припустимо одночасне стягнення суми боргу та звернення стягнення на заставлене майно.

    Оцінюючи в сукупності наведені докази, суд вважає позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягаючими задоволенню.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 553, 554, 572, 589, 625, 651, 1050 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст.209, 212-215 ЦПК України, суд

                                            В И Р І Ш И В :

     Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

      Стягнути зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 47 630,78 Євро, заборгованість по відсотках в сумі 6181,19 Євро, а всього 53 811,97 Євро, що по курсу НБУ еквівалентно 600 121,80 гривням.

  Розірвати договори про надання відновлювальної кредитної лінії № 165/04-Ф03.14/508, № 165/04-Ф03.14/509, укладені між ПАТ «Укрсоцбанк» і ОСОБА_2 28 травня 2008 року, а також додаткову угоду № 1 від 20 жовтня 2009 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 165/04-Ф03.14/508 від 28 травня 2008 року.

    В задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме : трикімнатну квартиру за адресою : місто Донецьк, вул. Петровського, будинок 99 «а», квартира 47, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, відмовити.

     Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд м. Донецька протягом 10 днів з дня його проголошення.

     Суддя:                                                                            О.В.Трінька