Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2011 р. справа № 2а-29064/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зінченка О.В.
при секретарі Важинській Т.В.
з участю представників:
позивача – Устюжаніної А.Д.,
відповідача – Новикова В.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську Донецької області про визнання акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 302 від 02.11.2010 року недійсним,-
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока» (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську Донецької області (далі - відповідач) про визнання акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 302 від 02.11.2010 року недійсним.
Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем за період з 01.10.2009 року по 28.10.2010 року проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків позивачем, за результатами якої складено акт №302 від 02.11.2010 року. У вказаному акті перевірки відповідач зробив висновки про порушення підприємством строків сплати страхових внесків, станом на 28.10.2010 року у позивача утворилася недоїмка по страхових внесках в сумі 7 294 970,22 грн. За прострочення терміну сплати страхових внесків нарахована пеня у розмірі 816 927,64 грн.
Вважає, що вимоги, викладені у вищевказаному акті перевірки є такими, що не відповідають чинному законодавству з наступних підстав.
Згідно даних бухгалтерського обліку підприємства заборгованість по сплаті страхових внесків на 01.10.2010 року складає 7 294 991,81 грн. Зазначена заборгованість виникла у зв’язку із виконанням протокольних рішень Кабінету Міністрів України №48 від 23.07.2009 року, №70 від 29.10.2009 року та №4 від 20.01.2010 року, згідно яких ухвалені рішення з метою недопущення заборгованості по заробітній платі забезпечити спрямування коштів, які виділяються з Державного бюджету України і коштів, отриманих від реалізації вугілля виключно на виплату заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств з оплатою нарахованих платежів до Пенсійного фонду України і соціальних фондів. Заборгованість по сплаті страхових внесків, згідно даних бухгалтерського обліку, на час розгляду справи непогашена. Також, позивачем як на підставу своїх позовних вимог зазначено на порушення відповідачем вимог п. 5.2. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року №36, при нарахуванні пені, оскільки нарахування пені на непогашену заборгованість є незаконною. На підставі викладеного просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідач надав до суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що перевіркою правильно виявлено вчинене позивачем порушення та у відповідності з висновками акту перевірки від 02.11.2010 року, вимогами чинного законодавства, нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду. Крім того, протоколи засідання Кабінету Міністрів України, на які посилається позивач, не є нормативно-правовими актами, які змінюють порядок перерахування страхових внесків до Фонду, тому посилання на них є безпідставним. Також є безпідставними, як зазначив відповідач, посилання позивача на застосування Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” під час здійснення Відділенням Фонду перевірки повноти та своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів. У зв’язку з наведеним просив у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державне підприємство “Шахтарськантрацит”, код ЄДРПОУ 32299510, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 11 серпня 2006 року.
Відповідач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Шахтарську Донецької області, є органом виконавчої влади, здійснює повноваження, покладені на нього Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року (надалі Закон № 1105).
Спеціалістами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Шахтарську Донецької області проведена планова перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків до Фонду та їх витрачання відокремленим підрозділом «Шахта «Шахтарська-Глибока» державного підприємства “Шахтарськантрацит” за період з 01.10.2009 року по 28.10.2010 року. Результати перевірки викладені в акті № 302 від 02.11.2010 року.
Перевіркою виявлені факти порушення сплати позивачем страхових внесків, зокрема заборгованість по сплаті внесків - 7 294 970,22 грн., несплачена пеня – 816 927,64 грн.
Відповідно до статті 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-XIV органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 Закону №1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно зі статтею 47 вищевказаного Закону страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.
Відповідно до статті 57 вказаного Закону за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.
На виконання вимог закону постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року №36 затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Відповідно до пункту 8.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134, (далі –Інструкція), робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.
Як передбачено пунктом 8.5. Інструкції, за результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, та керівником і головним бухгалтером страхувальника і скріплюється печаткою страхувальника в разі її наявності. Один з примірників акта передається під підпис керівникові або головному бухгалтеру страхувальника. За наявності заперечень чи зауважень щодо змісту акта перевірки з боку страхувальника його керівник або головний бухгалтер підписує акт із зауваженнями в письмовій формі, що подається для розгляду в установленому порядку органу, який проводив перевірку.
Крім того, відповідно до пункту 1.2. Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17 жовтня 2003 року № 68, (далі –Порядок) робочі органи виконавчої дирекції Фонду мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності страхувальників щодо нарахування, своєчасності і повноти сплати та цільового використання коштів на страхування від нещасного випадку (далі - перевірка).
Згідно з пунктом 1.3. вказаного Порядку плановою виїзною перевіркою вважається перевірка дотримання страхувальником законодавства про страхування від нещасного випадку, яка проводиться за місцем знаходження страхувальника і передбачена в планах-графіках перевірок відповідно до плану роботи робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
Результати перевірки викладаються в акті за встановленою формою (додаток 5), як визначено в пункті 4.9 Порядку.
Згідно з пунктами 8.6. Інструкції та 11.10. Порядку суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням.
Відповідно до пункту 4.12. Інструкції страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.
При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.
Відповідно до пункту 4.13. Інструкції нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.
Згідно з пунктом 4.14. Інструкції у разі нестачі коштів на поточному рахунку платника на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі, отримання платником коштів на оплату праці і перерахування страхових внесків до Фонду здійснюється у пропорційних сумах.
Відповідно до пункту 5.1. Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.
Суд не приймає доводи представника позивача, щодо утворення недоїмки зі сплати страхових внесків не з вини підприємства, а на виконання вимоги урядових рішень з огляду на наступне.
Підприємство посилається на протоколи засідання Кабінету Міністрів України №48 від 23.07.2009 року, №70 від 29.10.2009 року та №4 від 20.01.2010 року, в яких зазначено, що з метою недопущення заборгованості з виплати заробітної плати шахтарям забезпечити першочергове спрямування коштів, що виділяються із державного бюджету та коштів, отриманих від реалізації вугілля, виключно на виплату заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств із сплатою протягом жовтня-листопада цього року нарахованих податків та платежів до Пенсійного фонду України та інших соціальних фондів, а також погашення заборгованості, що утворилась.
Проте, відповідно до пунктів 1, 2 частин 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, з наведеної норми Закону вбачається, що законність як загальна засада судочинства покладає на суд обов'язок розглядати і вирішувати судові справи на підставі закону з урахуванням його цілей й у встановленому ним порядку. При застосуванні законодавства суд повинен враховувати місце правового акта в ієрархії національного законодавства, тобто його юридичну силу.
За юридичною силою ієрархія нормативно-правових актів, які застосовуються судом при вирішенні адміністративних справ, має такий вигляд:
- Конституція України;
- міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
- закони України;
- інші (підзаконні) нормативно-правові акти.
Крім того, відповідно до пунктів 1, 2, 3 Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 03.10.1992 № 493/92 (із змінами та доповненнями), встановлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
В порушення зазначених правових норм Указу Президента України від 03.10.1992 №493/92 протокольні рішення Кабінету Міністрів України України №48 від 23.07.2009 року, №70 від 29.10.2009 року та №4 від 20.01.2010 року, які мають міжвідомчий характер, не пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України та не були внесені до державного реєстру нормативно-правових актів.
Суд зазначає, що нормативно-правові акти приймаються на підставі, для виконання, в цілях конкретизації та деталізації положень закону. Нормативно-правові акти обов’язкові для виконання та мають необхідну юридичну силу, але ж їх дія обмежена законом: вони не можуть виходити за межі законодавчого регулювання, їх норми носять вторинний у зрівнянні із законом характер.
Таким чином, відповідачем правомірно нарахована пеня внаслідок несвоєчасної сплати позивачем страхових внесків.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що підстави для визнання недійсним акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 302 від 02.11.2010 року, відсутні, у зв’язку з чим заявлений адміністративним позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську Донецької області про визнання акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 302 від 02.11.2010 року недійсним, – відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 27 січня 2011 року.
Повний текст постанови складений 31 січня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.