Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/830/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Скріпніка А.І.
при секретарі Чумаріної Д.В.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скріпніка А.І.,
при секретарі судового засідання Чумаріної Д.В.,
за участю: представників позивача – Кудіцького В.Л., Шокурова Д.Г. – по довіреності; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» в особі Горлівського спеціалізованого управління «Електромонтаж» № 452 до прокуратури Центрально-Міського району м.Горлівки про визнання противоправними дій та визнання недійсною вимоги № 72-21вих-11 від 04.01 2011 року,
ВСТАНОВИВ:
17 січня 2011 року АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» в особі Горлівського спеціалізованого управління «Електромонтаж» № 452 звернулося до суду із позовом до прокуратури Центрально-Міського району м.Горлівки про визнання противоправними дії та визнання недійсною вимоги про надання фінансово-господарської документації.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 06 січня 2011 року на його адресу надійшла вимога від прокуратури Центрально-Міського району м. Горлівки про надання фінансово – господарської документації для проведення перевірки, а саме: головної книги; касової книги; журналу-ордеру №1; журналу-ордеру №1; первинної документації по банку та додатку; первинної документації по касі; сводних відомостей по сплаті заробітної плати; розрахункових відомостей по заробітній платні; форм Ф-ЗПВ; табеля виходів; колективної угоди; штатних розкладів і тарифів; статуту та реєстраційних документів; копій наказів по підприємству; угод; посадових інструкцій директора та бухгалтера. Позивач вважає, що відповідачем при винесення вимоги № 72-21вих-11 від 04.01 2011 року було порушено принципи законодавства, згідно яких, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, у зв’язку з чим позивач просить визнати противоправними дії прокуратури в Центрально-Міському районі м. Горлівки та визнати недійсною вищевказану вимогу.
У судовому засіданні представники позивача наполягали на задоволенні позову.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Заперечень проти адміністративного позову не надавав.
Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права у сфері публічних правовідносин, що складаються у зв’язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист, є вибір засобу захисту порушеного права.
Особливістю цих відносин є те, що вони пов’язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб’єктів у сфері публічно – правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Конституція України проголосила розподіл державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову. У системі державної влади прокуратура України займає особливе положення, оскільки її не віднесено до жодної з вказаних гілок.
Прокурорський нагляд є самостійним, специфічним видом державної діяльності, який повинен забезпечити виконання закону та його верховенство у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Він здійснюється від імені держави – України, репрезентує і захищає суспільні інтереси та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до приписів ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:
1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;
2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Згідно ст. 20 зазначеного Закону, при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:
1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань,пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність"
2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;
3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.
Отже, відповідно до приписів ст. 5 даного Закону, прокуратура України становить єдину систему, на яку, відповідно до Конституції України та цього Закону, покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Таким чином, суд наголошує, що на прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до змісту оскаржуваної вимоги, (а.с. 7), «Прокуратурою Центрально-Міського району міста Горлівки проводиться перевірка по акту територіальної інспекції праці в Донецькій області № 05-05-061/0094 від 22.12.2010 року».
Проте, суд звертає увагу відповідача на той факт, що згідно наданих позивачем документів (а.с 20-26), територіальною державною інспекцією праці у Донецькій області стосовно АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» в особі Горлівського спеціалізованого управління «Електромонтаж» № 452 було складено протокол про адміністративне право, винесено постанову та припис за порушення ст.ст.115,116 КЗпП, ст.ст.24,33 Закону України «Про оплату праці», Закону України № 2103 від 21.10.2004 року та Постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Таким чином, у даному випадку відповідач діяв всупереч Закону та за межами повноважень, наданих йому чинним законодавством України.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» в особі Горлівського спеціалізованого управління «Електромонтаж» № 452 до прокуратури Центрально-Міського району м.Горлівки про визнання противоправними дій та визнання недійсною вимоги про надання фінансово-господарської документації - задовольнити.
Визнати протиправними дії прокуратури Центрально-Міського району м. Горлівки щодо винесенні вимоги прокуратури Центрально-Міського району м. Горлівки № 72-21вих-11 від 04.01.2011 року стосовно надання фінансово – господарської документації для проведення перевірки, а саме: головної книги; касової книги; журналу-ордеру №1; журналу-ордеру №1; первинної документації по банку та додатку; первинної документації по касі; сводних відомостей по сплаті заробітної плати; розрахункових відомостей по заробітній платні; форм Ф-ЗПВ; табеля виходів; колективної угоди; штатних розкладів і тарифів; статуту та реєстраційних документів; копій наказів по підприємству; угод; посадових інструкцій директора та бухгалтера.
Визнати вимогу прокуратури Центрально-Міського району м. Горлівки № 72-21вих-11 від 04.01.2011 року недійсною.
Стягнути з державного бюджету України на користь АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» в особі Горлівського спеціалізованого управління «Електромонтаж» № 452 судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 03 лютого 2011 року.
Повний текст постанови виготовлений 08 лютого 2011 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Скріпнік А.І.