ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/3085/21 Номер провадження 22-ц/814/252/22Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача        Дряниці Ю.В.,

суддів:                Кривчун Т.О., Чумак О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2021 року за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із даним позовом. Вказувало, що між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем 07 травня 2010 року було укладено договір б/н. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит, а відповідач ОСОБА_1 взяв зобов`язання щодо повернення кредиту. Відповідач свої зобов`язання не виконав. У зв`язку з наведеним позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 50 040, 55 грн., з яких 40 821, 41 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9 219, 14 грн. заборгованість за простроченими відсотками. Також просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2021 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суму непогашеного тіла кредиту за кредитним договором № б/н від 07 травня 2010 року, в розмірі 40 821 грн 41 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення оскаржив відповідач, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення суми непогашеного тіла кредиту, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким припинити стягнення заборгованості в розмірі 40 82, 41 грн. Вважає, що ним були повернуті кошти, що перевищують суму вимог позивача.

       Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з підстав, передбачених п. 3, 4 ст. 1 ст. 376 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 07 травня 2010 року між сторонами по справі укладено кредитний договір б/н шляхом підписання анкети – заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

За умовами зазначеного договору позивач надав відповідачу кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту. В подальшому карта відповідачу неодноразово перевипускалась, термін дії останньої – до липня 2021 року.

Згідно розрахунку наданого АТ КБ «Приватбанк» у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за кредитним договором, станом на 16 березня 2021 року становить 50 040 грн 55 коп., з яких: 40 821 грн 41 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 9 219 грн 14 коп. заборгованість за простроченими відсотками.

Задовольняючи позовні вимоги, в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, суд першої інстанції виходив з того, що позичальником було отримано і використано кредитні кошти у розмірі 40 821, 41 грн., які не були повернуті у добровільному порядку.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками місцевого суду.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Судом першої інстанції за результатами розгляду справи встановлено, що підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань - відсутні. Будь-яких належних доказів, які б підтверджували встановлення процентної ставки за кредитом, порядок повернення кредитних коштів і сплати процентів, а також право банку на стягнення штрафів у разі порушення відповідачем зобов`язання, до суду не надано.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками.

Рішення суду першої інстанції у вказаній частині сторонами не оскаржується, а обставини не спростовуються, тому, апеляційний суд, здійснюючи перегляд вказаної справи, керуючись положеннями ст. 367 ЦПК України, рішення в цій частині на предмет законності та обґрунтованості не перевіряє.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду, що кошти за тілом кредиту не були повернуті позичальником у добровільному порядку.

Із долучених позивачем розрахунків заборгованості за договором № б/н від 07 травня 2010 року, вбачається, що протягом травня 2010 року – березня 2021 року позичальник користувався кредитним коштами, та ним періодично вносились власні грошові кошти в рахунок погашення тіла кредиту.

Однак, розрахунками заборгованості підтверджується, що банком, без належної правової підстави, здійснювалося списання коштів з тіла кредиту в рахунок оплати відсотків за користування кредитом.

Так, протягом вказаного вище періоду часу позивачем було у загальному обсязі списано з тіла кредиту 47 229, 81 грн. в рахунок сплати відсотків за використання кредитного ліміту.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матералів справи - умовами зобов`язання між сторонами не було передбачено сплату відсотків за користування кредитом. А тому слід вважати, що списання банком коштів тіла кредиту в рахунок оплати відсотків за користуванням кредитом - було безпідставним, і призвело до штучного збільшення розміру заборгованості за тілом кредиту.

До складу тіла кредиту можуть бути віднесені тільки кошти, які фактично отримані та використані позичальником, позаяк відсотки за користування кредитом є окремою складовою кредитних зобов`язань, які у межах існуючих між сторонами правовідносин не узгоджені, а тому апеляційний суд вважає за можливе зарахувати безпідставно списані банком кошти у сумі 47 229, 81 грн. - в рахунок погашення заборгованості відповідача за тілом кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 07 травня 2010 року, сума заборгованості ОСОБА_1 за тілом кредиту складає 40 821, 41 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 були фактично внесені грошові кошти в сумі, що перевищує нарахований банком розмір заборгованості за тілом кредиту, а тому колегія суддів вважає, що у задоволенні позову в частині стягнення тіла кредиту також необхідно відмовити у зв`язку із виконанням позичальником зобов`язання у повному обсязі.

Крім того, згідно до положень ч. 13 ст. 141 ЦПК України, апеляційний суд частково скасовуючи оскаржене рішення суду першої інстанції змінює розподіл судових витрат.

Вбачаючи, що за результатами апеляційного перегляду, у задоволенні позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено у повному обсязі, то підстави для відшкодування позивачу понесених судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376 ч. 1 п. 3, 381, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

       Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2021 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суми непогашеного тіла кредиту за кредитним договором № б/н від 07 травня 2010 року, в розмірі 40 821 грн 41 коп. Ухваливши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову в частині стягнення тіла кредиту за кредитним договором № б/н від 07 травня 2010 року, в розмірі 40 821 грн 41 коп.

Змінити рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2021 року в частині розподілу судових витрат.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» понесених судових витрат.

В іншій частині рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2021 року залишити без змін.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 2 778 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат, пов`язаних із подачею апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач                                                                           Ю. В. Дряниця

Судді:                                                                                                Т.О. Кривчун

                                                                                                      О. В. Чумак