Справа № 2-124/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м    У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                                          31 січня 2011 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Сліщенко Ю.Г., при секретарі Булуєвої С.В., за участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3., його представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім’єю та поділу сумісного майна,

                                       В с т а н о в и в

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про встановлення факту проживання однією сім’єю та поділу сумісного майна.

Позов мотивовано тим, що сторони знаходилися у юридичному шлюбі з липня 2003 р. по листопад 2004 р. В цей час придбали недобудований житловий будинок по АДРЕСА_1 Після розірвання шлюбу з 17 листопада 2004 р. по лютий 2009 р. вони фактично проживали однією сім’єю. Позивач працювала, доглядала сина відповідача ОСОБА_5, 1996 року народження. За цей час разом з відповідачем придбали 4 автобуси на 1 мікроавтобус, предмети побуту. Поросить встановити факт проживання нею з відповідачем однією сім’єю та поділити вказане сумісно придбане майно.

У судовому засіданні позивач підтвердила позовні вимоги, їх доводи та обгрунтування, наполягає на їх задоволенні.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав доводи та обгрунтування позову наполягає на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав. Суду пояснив, що після розірвання шлюбу з позивачем він з нею у фактичних шлюбних стосунках не знаходився, але стосунки між ними збереглися добрими. На його прохання позивач надавала йому допомогу у вихованні його сина ОСОБА_5 у вільний від роботи час, інколи прибирала у будинку по вул. АДРЕСА_1.

У судовому засіданні встановлено, що позивач не довела знаходження її з відповідачем у фактичних шлюбних стосунках, тобто проживання однією сімєю, починаючи з 17 листопада 2004 року та по лютий 2009 року, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

До такого висновку суд дійшов на підставі пояснень сторін та дослідивши надані сторонами докази.

Так, свідки  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 – сусіди за місцем мешкання відповідача суду пояснили, що позивач у будинку АДРЕСА_1 ніколи не проживала.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона є бабусею ОСОБА_5, доглядала за ним, підтвердила, що з вересня 2005 р., коли відповідач з сином стали проживати у будинку по вул. АДРЕСА_1, то позивач інколи приходила в цей будинок до ОСОБА_5 але вона однією сім’єю з відповідачем не проживала.

Згідно довідки голови комітету мікрорайону шахті «Петровська» позивач з сином ОСОБА_5 удвох проживають по вул. АДРЕСА_1 з 06.07.04 р. по жовтень 2010 р. (час видачі довідки).

Суд не приймає до уваги у якості доказів пояснення свідків з боку відповідача: 1) ОСОБА_12, який продав недобудований будинок відповідачу по вул. АДРЕСА_1; 2) ОСОБА_13, як дружині відповідача на теперішній час;  3) та неповнолітнього свідка ОСОБА_5, як сина відповідача, оскільки вони можуть бути зацікавлені щодо вирішення справи.

Суд не приймає до уваги у якості доказів пояснення свідків з боку позивача: 1) ОСОБА_14, оскільки він пояснив, що працював у відповідача у якості водія, та між ними виник конфлікт восени 2010 р. із-за розрахунку при звільненні з роботи, тому у суда виник сумнів щодо неупередженості пояснень цього свідка; 2) ОСОБА_15, оскільки її пояснення стосуються  обставин до 28 серпня 2006 р., тобто поза межи строків позовної давнини;  3) три ксерокопії чеків на придбання у квітні, липні та вересні 2008 р. предметів домашньої обстановки, оскільки відповідач пояснив, що дійсно ці речі купував у знайомої позивача приватного підприємця, яка тепер і надала ці чеки;   4) витяг із історії хвороби матері позивача ОСОБА_1 про те, що вона була госпіталізова у ЦМЛ № 14 з вул. Львівська, 40 22.08.08 р., оскільки відповідач цей факт підтвердив та пояснив, що на прохання позивача від домовився з головним лікарем ЦМЛ № 14 ОСОБА_12 про госпіталізацію, за умови, що на час виклику швидкої допомоги хвора повинна знаходитися на території Петровського району, тому мати позивача була привезена з місця її проживання по пр-ту Ілліча на вул. Львівська, потім була викликана швидка допомога. Про цю домовленість у судовому засіданні також підтвердив свідок ОСОБА_12; 5)  довідку із ДНВК № 114 про те, що у класних журналах батьками ОСОБА_5 вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_1, оскільки відповідач цю обставину пояснив, тим, що до лютого 2009 р. між ним та позивачем були гарні відносини, вона інколи приходила до школи та забирала його сина, для складення враження повноти сім’ї, її було вказано,як мати ОСОБА_5.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Оскільки позивач не довела проживання однією сімєю з відповідачем, за період з 17 листопада 2004 року та по лютий 2009 року, тому це є підставою для відмови у задоволенні її позовних вимог не за спливом строків позовної давнини, а по-суті.                      

На підставі викладеного,керуючись ст. ст. 60 ч. 1, 213-215 ЦПК України, суд,-

                                                  В и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім’єю та поділу сумісного майна – відмовити.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана  в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти  днів з дня отримання цього рішення.

Суддя                                                                             Ю.Г.Сліщенко.