Справа № 2-659/09

рішення

іменем України

17 квітня 2009 року Солом’янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Букіної О.М.,

при секретарі -Балагура О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Компанії Вікс-Фільтрейшен Корп ЛЛСі до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове часткове припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_2 та внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг, здійснення публікації про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Компанія Вікс-Фільтрейшен Корп ЛЛСі звернулася до суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (відповідач 1), ОСОБА_4 про дострокове часткове припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_2 на знак для товарів та послуг «WIX», зобов»язання внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг та здійснення публікації про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

В ході розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги, у зв»язку з тим, що власник оспорюваного свідоцтва, тобто відповідач ОСОБА_4 помер, тому до участі у справі притягнуто правонаступників померлого його дружину та доньку-ОСОБА_2 (відповідач 2) та ОСОБА_3.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на п. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», згідно якого якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Позивач вказує, що знак для товарів та послуг «WIX» не використовується в Україні протягом останніх трьох років щодо товарів 12 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг (МКТП): «транспортні засоби; засоби переміщування по землі, по воді, повітрям; всі товари, що включені до 12 класу». На підтвердження чого, позивач надав наступний лист Державного Департаменту інтелектуальної власності МОН України, у якому повідомляється, що станом на 16.07.2008 до Державного реєстру не вносилися відомості щодо видачі ліцензій на використання знака для товарів та послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2.

Позивач вказує, що має намір використовувати знаку «WIX» у своїй господарській діяльності для товарів 7 та 12 класів МКТП. Вважає, що невикористання знак «WIX» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 створило перешкоди йому в набутті прав на знак для товарів та послуг «WIX» за заявкою № m 200514454, оскільки 19.07.2007 відповідач -1 виніс попереднє рішення про відмову у реєстрації знака за заявкою № m 200514454 на підставі його схожості зі знаком «WIX» за свідоцтвом України № НОМЕР_2.

В судовому засіданні представники позивача додатково пояснили, що знак «WIX» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 не міг використовуватися відповідачами 2 та 3, оскільки останні не скористалися правом на звернення до відповідача 1 із заявою про внесення відповідних відомостей до Державного реєстру щодо набуття прав інтелектуальної власності. Вважають, що внаслідок таких своїх дій відповідачі 2 та 3 не набули прав інтелектуальної власності на знак «WIX» за свідоцтвом України № НОМЕР_2, а тому вважають, що останні не використовували торгівельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_2 без будь-яких поважних причин та не вчини дій на набуття права власності.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечували посилаючись на їх безпідставність та відсутності порушених прав позивача. Просили в задоволенні позову відмовити.

Відповідач -1 надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Тому позивач має доводити факт невикористання на території України спірної торговельної марки, а відповідачі 2 та 3 мають довести факт її використання. Зазначив, що Положенням про Державний департамент інтелектуальної власності, затвердженим постановою КМУ від 20.06.2000 р. № 997, не передбачено здійснення відповідачем 1 контролю за використанням знаків для товарів і послуг їх власниками. У випадку задоволення позовних вимог рішення суду у даній справі може вплинути на обов’язок відповідача 1 стосовно внесення змін до Державного реєстру та опублікування відповідних відомостей в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Вважає, що обов’язок доведення факту використання зареєстрованого знаку покладається на власника свідоцтва. Зазначає, що ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності не підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Відповідач 1 просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача 1 подав додаткові пояснення, у яких зазначив, що 17.04.2008 за заявкою № m 200514454 прийнято рішення про реєстрацію знака «W1X» відносно частини товарів і послуг, оскільки для всіх товарів 12 класу знак «WIX» є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком «WIX» за свідоцтвом № НОМЕР_2.

Колегію Апеляційної палати відповідача 1 за результатами розгляду заперечення позивача 26.01.2009 прийнято рішення, яким рішення про реєстрацію знака позивача «WIX» за заявкою № т 200514454 відносно частини товарів і послуг залишено чинним. Відповідачем 1 на ім’я позивача 10.04.2009 за заявкою № m 200514454 видано свідоцтво України № НОМЕР_3 на знак «WIX» для товарів 7 класу МКТП, відомості про що опубліковані у офіційному бюлетені «Промислова власність». Таким чином, представник відповідача посилалася на те, що у позивача відсутнє порушене право, а тому просила відмовити в позові повністю.

Відповідачі 2 та 3 проти позову заперечували, вважали позов необгрунтованим та безпідставним.

В обгрунтування заперечень проти позову представник відповідачів 2 та 3 посилався на наявність поважних причин невикористання знака «WIX» за свідоцтвом України № НОМЕР_2. Зазначав, що у зв’язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 власника свідоцтва України № НОМЕР_2 на знак «WIX» -ОСОБА_4, зазначений знак не міг використовуватися. Також вказав, що у зв’язку з неналежним оформленням спадкових документів відповідачі 2 та 3 були позбавлені можливості внести зміни до Державного реєстру стосовно власника свідоцтва України № НОМЕР_2, а тому в розумінні Закону України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг» вони не набули право власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2, оскільки відповідної публікації в Офіційному Бюлетені інтелектуальної власності не внесено.

Представник відповідачів 2 та 3 просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що за результатами експертизи заявки № НОМЕР_1 від 19.06.2003 відповідачем- 1 на ім’я ОСОБА_4 було видано свідоцтво України № НОМЕР_2 від 15.12.2005 на знак «WIX» для товарів 7, 11, 12, 16 і послуг 35, 42 класів МКТП (а.с. 20-21).

Згідно з виписки з Державного реєстру свідоцтв України від 30.01.2009 року за № 104, наданою Держдепартаментом, станом на 30.01.2009 року власником свідоцтва України за № НОМЕР_2 зазначений ОСОБА_4 (а.с. 157).

Відповідно до п.1 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» права, що випливають зі свідоцтва, діють від дати подання заявки, внаслідок чого ОСОБА_4 набув права на знак «WIX» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 з дати подання заявки, тобто - 19.06.2003 (а.с. 157).

Згідно ст. 12 Закону, на підставі рішення про реєстрацію знака та наявності документів про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених у встановленому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» власнику свідоцтва належить право на використання знаку та інші права, надані законом.

Встановлено, що згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з матеріалів заявки на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг за № НОМЕР_2, державне мито за видачу свідоцтва на знак «WIX» та збір за публікацію про видачу здійснено 31.10.2005, а свідоцтво України № НОМЕР_2 видане 15.12.2005, тобто після смерті

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, проте вказана обставина не впливає на розгляд даної справи при вирішення питання про дострокове припинення дії свідоцтва (а.с. 219-221).

Як вбачається з спадкової справи, спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 стали його дружина та донька -ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які у відповідності з вимогами цивільного законодавства прийняли спадщину, що підтверджується матеріалами спадкової справи (а.с. 97-119).

Зі змісту п. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» підставою для дострокового припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг є невикористання знака в Україні протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації.

Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Поважними причинами, зокрема, є: обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Суд приймає до уваги те, що станом на дату подачі позовної заяви -16.12.2008 року відповідачі -2 та 3 не набули прав інтелектуальної власності на знак «WIX» за свідоцтвом України № НОМЕР_2, у порядку встановленому чинним законодавством України, оскільки відомості про набуття ними таких прав на свідоцтво України № НОМЕР_2, станом на дату прийняття судом рішення, до Державного реєстру відповідачем 1 не вносилися та відповідної публікації здійснено не було.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що вказані обставини унеможливлють застосування до відповідачів- 2, 3, тобто ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як правонаступників померлого ОСОБА_4, що на даний час в Державному реєстрі зазначений власником свідоцтва за № НОМЕР_2, вимоги щодо невикористання знаку, передбачених ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знак для товарі і послуг», як до власників цього свідоцтва.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Щодо посилань позивача проте, що відповідачі-2, 3 не скористалися протягом певного часу своїм правом на внесення відповідних відомостей до Державного реєстру щодо власника оспорюваного свідоцтва не впливає на позитивне вирішення вимог позивача, оскільки в будь-якому випадку правонаступники не набули права власності в розумінні Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» на знак за свідоцтвом № НОМЕР_2.

Та обставина, що власник свідоцтва № НОМЕР_2 ОСОБА_4 помер, а його правонаступники не набули права власності може свідчити лише на користь невикористання знаку з поважних причин.

Оскільки порядок отримання свідоцтва України № НОМЕР_2 не є предметом спору щодо його дострокового припинення, з’ясування судом питання щодо того яким чином 15.12.2005 було засвідчено набуття ОСОБА_4 прав інтелектуальної власності на знак «WIX» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 виходить за межі предмету спору.

Також слід зазначити, що причиною виникнення спору слугувало те, що, на думку позивача, знак «WIX» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 не використовується в Україні протягом останніх трьох років щодо товарів 12 класу МКТП. 3азначена обставина створює перешкоди позивачу у набутті прав інтелектуальної власності (отриманні свідоцтва) на знак «WIX» за заявкою № m 200514454 (а.с. 18-19, 299).

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З метою захисту своїх прав на отримання свідоцтва України на знак «WIX» за заявкою № m 200514454 позивачем було обрано спосіб у вигляді подання позову про дострокове часткове припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_2 на знак «WIX».

За заявкою № m 200514454 на реєстрацію знака «WIX» відповідачем 1 видано на ім’я позивача свідоцтво України № НОМЕР_3 (а.с. 299).

Встановлено, що станом на дату прийняття судом рішення відсутні будь-які відомості про оскарження позивачем, у встановленому чинним законодавством України порядку, рішення про реєстрацію знака «WIX» за заявкою № m 200514454 відносно частини товарів і послуг (товарів 7 класу МКТП) та/або рішення колегії Апеляційної палати від 26.01.2009 про залишення чинним зазначеного рішення про реєстрацію знака позивача, про що не заперечувалося сторонами в судовому засіданні (ах. 166-169).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у зв’язку з реєстрацією відповідачем 1 свідоцтва України № НОМЕР_3 на знак на ім’я позивача, реалізовано право останнього на отримання свідоцтва України на знак «WIX» за заявкою № m 200514454 та відсутнє порушення його прав.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про відомву в задоволенні вимог позивача.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг», ст. ст. ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Компанії Вікс-Фільтрейшен Корп ЛЛСі до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове часткове припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг «WIX», відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.