ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.02.2011 Справа № 8/50-ПН-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом прокурора Чаплинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Чаплинської районної державної адміністрації, смт. Чаплинка Херсонської області,
до фермерського господарства "ОСОБА_1", с. Іванівка Чаплинського району Херсонської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: відділу Держкомзему у Чаплинському районі Херсонської області,
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний стан для використання, стягнення 88482 грн. 24 коп. шкоди,
за участю ст. прокурора відділу Зельцер О.В., посв. № НОМЕР_2 від 25.03.2010 р.,
та представників сторін:
від позивача: на засідання суду не прибув;
від відповідача: ОСОБА_3, голова, паспорт серії МО № НОМЕР_1, виданий Чаплинським РВ УМВС України в Херсонській області 18.03.1998 р.; ОСОБА_2, представник, дов. від 01.10.2010 р.;
від третьої особи на стороні позивача: Сидоренко Н.О., представник, дов. № 98/02-2 від 31.01.2011 р.
17 листопада 2010 р. прокурор Чаплинського району Херсонської області звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області про зобов’язання селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 80 га, яка розміщена поза межами Іванівської сільської ради та приведення її у придатний для використання стан, а також стягнення з останнього шкоди, заподіяної внаслідок такого зайняття в розмірі 88482 грн. 24 коп.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в судових органах.
Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
Згідно з приписами ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовані порушенням відповідачем ст.ст. 80, 125, 126, 211, 212, п. 10 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 391, 1166 Цивільного кодексу України та наступними обставинами. При перевірці додержання вимог земельного законодавства 08.06.2010 р. посадовими особами відділу Держкомзему у Чаплинському районі Херсонської області та прокуратури Чаплинського району Херсонської області встановлено факт самовільного використання відповідачем земельних ділянок загальною площею 80 га, які розташовані за межами с. Іванівка Чаплинського району Херсонської області, внаслідок чого заподіяна шкода, розмір якої визначено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.07 р. і становить 88482 грн. 24 коп.
В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача шкоди в розмірі 88482 грн. 24 коп., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 80 га, вважає, що в частині позовних вимог щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан провадження по справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.
Позивач в судове засідання не з’явився, свого представника не направив, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. У письмових поясненнях позивачем зазначено, що відповідно до розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації №141 від 19.04.2010 р. "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду з метою ведення та розширення фермерського господарства" відповідачу надано дозвіл на розробку відповідної технічної документації для ведення та розширення фермерського господарства на земельній ділянці загальною площею 90 га ріллі з категорії земель запасу Іванівської сільської ради. Згідно п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України позивач має право надати в тимчасове користування на умовах оренди земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що знаходяться за межами населених пунктів. 21.12.2010 р. за розпорядженням голови Чаплинської районної державної адміністрації № 553 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду" передано відповідачу в оренду строком на 3 роки земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу, що знаходяться в межах адміністративної території Іванівської сільської ради, площею 89,9996 га. Згідно даного розпорядження з відповідачем укладено відповідний договір оренди землі, державну реєстрацію якого буде проведено у другій половині січня 2011 року. Вимоги прокурора про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та її приведення у придатний для використання стан стосуються земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 89,9996 га, яка надана в оренду ОСОБА_3 для розширення фермерського господарства. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем дії щодо звільнення земельної ділянки та повернення її у стан придатний для використання проведено.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позивних вимог заперечує, посилаючись на те, що відповідно до припису державного інспектора відділу Держкомзему України в Чаплинському районі ним повернуто земельну ділянку Іванівській сільській раді та, відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.08.2010 р., порушення земельного законодавства усунено (а.с. 36). Також відповідач зазначає, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами, а розмір шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особами - територіальними органами Держземінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. № 1619. Однак, як вважає відповідач, оцінку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки було проведено головним державним інспектором відділу Держкомзему України в Чаплинському районі ОСОБА_4, який не мав на це повноважень, у зв'язку з чим вказаний розрахунок збитків не може вважатись легітимним. В судовому засіданні відповідач наголосив на тому, що його дії не можна вважати самовільним зайняттям земельної ділянки, оскільки між ним та головою Іванівської сільради укладено угоду про відшкодування збитків від неотримання коштів Іванівською сільською радою за фактичне землекористування, що відповідає використанню земельної ділянки без правовстановлюючих документів, заперечив наявність збитків, оскільки плата за фактичне використання земельної ділянки вносилась до місцевого бюджету.
Третя особа на стороні позивача –відділ Держкомзему у Чаплинському районі Херсонської області –в поясненні зазначила, що проведення перевірок дотримання вимог земельного законодавства, складання протоколу адміністративних правопорушень, виставлення приписів про усунення порушень земельного законодавства здійснюється відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охоронною земель". 15.10.2010 р. ОСОБА_4 звільнено з посади Головного державного інспектора відділу Держкомзему у Чаплинському районі, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією територіальних підрозділів Департаменту Держземінспекції Держкомзему як структурних підрозділів, відділів (управління) Держкомзему у районах (містах) Херсонської області, відповідно до наказу Головного управління Держкомзему у Херсонській області від 12.10.2010 р. № 201-к "Про звільнення ОСОБА_4". Посадової особи, яка виконує обов'язки головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у відділі Держкомзему у Чаплинському районі на теперішній час не має.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обов’язки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи).
В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.
Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.
Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.
З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні. Ухвалами суду від 21.12.2010 р. та 13.01.2011 р. розгляд справи відкладався в зв’язку з витребуванням нових додаткових доказів, строк розгляду спору продовжений на 15 днів ухвалою суду від 13.01.2011 р. (а.с. 88).
Відповідач зареєстрований як Селянське (фермерське) господарство "ОСОБА_1" (а.с. 41).
В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, суд
в с т а н о в и в:
01.01.2010 року між селянським (фермерським) господарством "ОСОБА_1" та Іванівською сільською радою в особі сільського голови Шостака О.В. укладено угоду про відшкодування збитків від неотримання коштів Іванівською сільською радою за фактичне землекористування, на підставі якої С(Ф)Г "ОСОБА_1" зобов’язано сплачувати землевласнику (Іванівській сільській раді) кошти в розмірі 13500 грн. за рік з 2010 р. до моменту державної реєстрації договору оренди землі за фактичне землекористування земельною ділянкою площею 90 га (а.с. 43).
19.04.2010 р. № 141 головою Чаплинської райдержадміністрації Херсонської області прийнято розпорядження "Про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 90 га з метою ведення та розширення фермерського господарства" (а.с. 44).
Перевіркою дотримання вимог земельного законодавства здійсненою головним державним інспектором відділу Держкомзему у Чаплинському районі Херсонської області ОСОБА_4 за участю помічника прокурора Чаплинського району Єруха А.І. та старшого оперуповноваженого ДСБЕЗ Лясковця Ю.В. у присутності голови С(Ф)Г "ОСОБА_1" ОСОБА_3, встановлено самовільне зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 80 га, які використовувались під посівом озимої пшениці без правовстановлюючих документів на право користуванням земельною ділянкою, про що складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.06.2010 р. (а.с. 10-11).
Актом обстеження земельної ділянки від 08.06.2010 р., яке проводилось у присутності голови С(Ф)Г "ОСОБА_1" ОСОБА_3, встановлено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 80 га, які, відповідно до схеми, знаходяться за межами населеного пункту с.Іванівка, використовуються під посівами пшениці С(Ф)Г "ОСОБА_1", правовстановлюючі документи на землю відсутні (а.с. 7-9).
Голові селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" ОСОБА_3 08.06.2010 р. видано припис № 000694, яким зобов'язано відповідача в 30-ти денний термін оформити правовстановлюючі документи на право користування земельними ділянками загальною площею 80 га або звільнити їх (а.с. 14-15).
Головним державним інспектором відділу Держкомзему у Чаплинському районі Херсонської області ОСОБА_4 відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ від 25 липня 2007 року № 963, здійснено розрахунок шкоди заподіяної С(Ф)Г "ОСОБА_1" внаслідок самовільного зайняття вищезазначеної земельної ділянки. Відповідно до розрахунку № 6 від 08.06.2010 року розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, остання становить 88482 грн. 24 коп. (а.с. 16-17).
08.06.2010 р. головним державним інспектором відділу Держкомзему у Чаплинському районі Херсонської області ОСОБА_4 складений протокол про адміністративне правопорушення № 000179, за яким голову С(Ф)Г "ОСОБА_1" ОСОБА_3, притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 531 КУаПр та п. б ч. 1 ст. 211 ЗК України (а.с. 12-13) та прийнято постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення (а.с. 18-19).
Копії актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.06.2010 р., обстеження земельної ділянки від 08.06.2010 р., припису, протоколу про адміністративне правопорушення, розрахунку розміру шкоди, постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення отримані 08.06.2010 р. головою селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" ОСОБА_3., про що свідчить підпис на документах.
Перевіркою дотримання вимог земельного законодавства, здійсненою головним державним інспектором відділу Держкомзему у Чаплинському районі Херсонської області ОСОБА_4 16.08.2010 р. за участю спеціаліста із земельних питань Іванівської сільради Шостак Л.М. у присутності голови С(Ф)Г "ОСОБА_1" ОСОБА_3, встановлено, що вимоги припису № 000694 від 08.06.2010 р. виконані - земельні ділянки загальною площею 80 га звільнено, правовстановлюючі документи розробляються. (а.с. 36).
Розпорядженням голови Чаплинської райдержадміністрації Херсонської області № 553 від 21.12.2010 р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства загальною площею 89,9996 га ріллі багарної, яка розташована в адміністративних межах Іванівської сільської ради; надано гр. ОСОБА_3 в оренду строком на 3 роки земельну ділянку площею 89,9996 га ріллі багарної, для ведення та з метою розширення фермерського господарства, із земель запасу сільськогосподарського призначення Іванівської сільської ради; встановлено орендну плату за оренду 1 га рілля у 2010 році в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту індексації, з січня місяця 2011 року - 1,5% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту індексації, з січня місяця 2012 року - 2% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту індексації, в подальшому переглядати розмір орендної плати відповідно до законодавства. Строки та порядок виплати орендної плати обумовити в договорі оренди. Також зобов'язано гр. ОСОБА_3 у 10-ти денний термін укласти договір оренди земельної ділянки та провести його державну реєстрацію (а.с. 104).
За довідкою відділу Держкомзему у Чаплинському районі Херсонської області від 27.01.2011 р. №79-02-2 реєстраційна справа по наданню в оренду земельної ділянки громадянці ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства загальною площею 89,9996 га, яка містить договір оренди землі, укладений між Чаплинською райдержадміністрацією та ОСОБА_3, прийнята ним з метою здійснення державної реєстрації (а.с. 97-106).
Позовні вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан та стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки у сумі 88482 грн. 24 коп. стали предметом розгляду у цій справі.
Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено право власника земельної ділянки або землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч. 1 п. 10, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України рішення про розмежування земель державної і комунальної власності в межах населених пунктів приймають відповідні сільські, селищні, міські ради за погодженням з органами виконавчої влади, а за межами населених пунктів - органи виконавчої влади за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування. До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
За довідкою Відділу Держкомзему у Чаплинському районі Херсонській області від 31.11.2011 р. № 99/02-2 розмежування земель державної і комунальної власності по Іванівській сільській раді Чаплинського району Херсонської області не проводилось (а.с. 108). Розташування спірної земельної ділянки за межами с. Іванівка підтверджуються ситуаційним планом (а.с. 102).
Нормами Закону України "Про місцеві державні адміністрації", зокрема ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 39, передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі. Місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону. Голови місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні місцеві державні адміністрації, здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ст. 123 ЗК України).
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, (ст. 124 ЗК України).
Згідно з ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Приписами ст.. 211 ЗК України передбачена цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність відповідно до законодавства за порушення земельного законодавства, зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними (ст..212 ЗК України).
Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Аналіз зазначених норм матеріального права та фактичних обставини справи свідчить про те, що відповідачем - селянським (фермерським) господарством "ОСОБА_1" на момент здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства 08.06.2010 р. самовільно зайнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 80 га, які розташовані в адміністративних межах Іванівської селищної ради, що підтверджується актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.06.2010 р., обстеження земельної ділянки від 08.06.2010 р. (а.с. 7-11).
Розпорядженням голови Чаплинської райдержадміністрації Херсонської області № 553 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства загальною площею 89,9996 га ріллі багарної, яка розташована в адміністративних межах Іванівської сільської ради та надано цю земельну ділянку в оренду строком на 3 роки, винесене 21.12.2010 р.
Угода від 01.01.2010 року, укладена між селянським (фермерським) господарством "ОСОБА_1" та Іванівською сільською радою в особі сільського голови Шостака О.В. про відшкодування збитків від неотримання коштів Іванівською сільською радою за фактичне землекористування, на яку посилається відповідач як на підставу правомірного користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 80 га, які розташовані в адміністративних межах Іванівської селищної ради, є нікчемною в силу наступного.
Згідно з ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Погоджена дія двох або більше сторін є дво- чи багатостороннім правочином (договором).
За приписами частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Пунктом 18 Постанови Пленум Верховного Суду України, від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що, відповідно до ст..228 ЦК України, такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.
НОМЕР_2.06.2010 р. Прокурором Чаплинського району Херсонської області порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та самовільного зайняття земельних ділянок з боку посадових осіб Іванівської сільської ради за ч.2 ст. 364 та ч.1 ст. 197-1 КК України (а.с. 110-111).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем суду не надано докази на підтвердження правомірності дій по використанню земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 80 га, які розташовані в адміністративних межах Іванівської селищної ради на момент здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства 08.06.2010 р.
Вимоги припису № 000694 від 08.06.2010 р. відповідачем виконані - земельні ділянки загальною площею 80 га звільнені, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.08.2010 р. (а.с. 36). Отже, вимога прокурора про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у стан придатний для використання заявлена безпідставно. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, прокурором заявлено до стягнення 88482 грн. 24 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки селянським (фермерським) господарством "ОСОБА_1".
За нормою ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі. Відшкодування заподіяних збитків власникам землі та землекористувачам, передбачене ч. 2 ст. 152 ЗК України, здійснюється, як реалізація гарантії захисту суб’єктивного права. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п. 7 "Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу", затвердженої Постановою КМУ від 25 липня 2007 року № 963 (далі - Методика визначення розміру шкоди), розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держземінспекції.
Згідно з п. 2.1. "Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затверджених наказом Державної інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 вересня 2007 року N 110 (далі - Методичні рекомендації), шкода, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, повинна бути відшкодована державі та територіальній громаді. Відповідно до п. 5.1. Методичних рекомендацій розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі та територіальним громадам, здійснюється інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель (далі - Держземінспекція) та її територіальними органами.
В п. 4.2.3 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. № 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" зазначено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року N110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року N 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Головним державним інспектором відділу Держкомзему у Чаплинському районі Херсонської області ОСОБА_4 відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ від 25 липня 2007 року № 963, здійснено розрахунок шкоди заподіяної селянським (фермерським) господарством "ОСОБА_1" внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 80 га. Відповідно до розрахунку № 6 від 08 червня 2010 року розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки селянським (фермерським) господарством "ОСОБА_1", - заподіяно шкоду в розмірі 88482 грн. 24 коп. (а.с. 16-17).
Згідно з п. 2.2 Методичних рекомендацій, шкода (збитки), що заподіяні на земельних ділянках державної та комунальної власності, які надані у користування чи передані у власність юридичних та фізичних осіб, внаслідок їх самовільного зайняття повинна бути відшкодована державі та територіальній громаді (в залежності від місця розташування земельної ділянки - в межах чи за межами населеного пункту), а також власнику чи користувачу земельної ділянки.
Твердження відповідача про відсутність у головного державного інспектора відділу Держкомзему в Чаплинському районі Херсонської області ОСОБА_4 повноважень на проведення розрахунку шкоди спростовуються: наказами Головного управління Держкомзему у Херсонській області № 55-к від 24.02.2010 р., Відділу Держкомзему у Чаплинському районі Херсонській області від 24.02.2010 р. № 10-к про призначення ОСОБА_4 на посаду головного державного інспектора Відділу Держкомзему у Чаплинському районі Херсонській області, Положенням про відділ Держкомзему у Чаплинському районі Херсонській області (абзац 3 частина 7), посадовими інструкціями головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Відділу Держкомзему у Чаплинському районі Херсонській області, наказом Головного управління Держкомзему у Херсонській області № 201-к від 12.10.2010 р. про звільнення ОСОБА_4 з посади головного державного інспектора Відділу Держкомзему у Чаплинському районі Херсонській області в зв’язку із ліквідацією територіальних підрозділів Департаменту Держземінспекції Держкомзему як структурних підрозділів відділів Держкомзему у районах Херсонської області (а.с. 71-84, 112-113).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України). Сплата відповідачем коштів за угодою про відшкодування збитків від неотримання коштів Іванівською сільрадою за фактичне використання спірної земельної ділянки в сумі 6750 грн. (а.с. 107) - нікчемним правочином - не має під собою правової підстави, а відтак є неправомірною. Тому не береться судом до уваги як заперечення відповідачем спричинення збитків на підставі зарахування зазначеної суми до місцевого бюджету.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям селянським (фермерським) господарством "ОСОБА_1" земельної ділянки є обґрунтованими, доведеними і задовольняються судом в повному обсязі в сумі 88482 грн. 24 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
На підставі зазначених норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з селянського фермерського господарства "ОСОБА_1", ідентифікаційний код - 30593706, адреса: буд. 1, вул. Урожайна, с. Іванівка, Чаплинський район, Херсонська область, р/рахунок - не відомий:
а) на користь Чаплинської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код - 04060140, адреса: буд. 87, вул. Леніна, смт. Чаплинка, Чаплинський район, Херсонська область, р/рахунок - № 33114331700305 в управлінні державного казначейства у Чаплинському районі, МФО - 852010, 88482 грн. 24 коп. шкоди;
б) в доход державного бюджету України, код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, ррахунок № 31119095700002, код призначення платежу - 22090200, символ звітності 095, 884 грн. 82 коп. державного мита;
в) в доход державного бюджету України, код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, ррахунок № 31218264700002, , код призначення платежу - 22050003, символ звітності 264, 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України ( вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Т.А. Остапенко
Повне рішення складено 04.02.2011 р.