Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #133609041


 


 

 

 

 

УХВАЛА

20 січня 2022 року

м. Київ

Справа № 405/2523/19

Провадження № 51-237 ск 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого            ОСОБА_1 ,

суддів:                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 жовтня 2021 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року щодо нього,

встановив:

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу засудженого слід залишити без руху, встановивши йому строк для усунення недоліків, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Проте, засуджений подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.

Як убачається із змісту касаційної скарги, засуджений формально посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, просить змінити судові рішення в частині призначеного покарання та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Проте, засуджений взагалі не обґрунтовує підстави для зміни чи скасування судових рішень через положення ст. 414 КПК України та не вказує, які загальні засади при призначенні покарання були порушенні у вироку.

Крім того, засудженому слід врахувати, що положення ст. 75 КК України застосовуються при призначенні покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років. Однак, санкція ч. 2 ст. 187 КК України, за якою він засуджений, передбачає позбавлення волі від 7 років.

Також, формально порушуючи питання до суду касаційної інстанції про можливість призначення йому більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, засуджений взагалі не вказує про наявність конкретних обставини для застосування ст. 69 КК України.

Крім того, засуджений не вказує у чому полягає незаконність чи необґрунтованість ухвали апеляційного суду, постановленої при розгляді даного кримінального провадження в порядку апеляційної процедури, з огляду на ст. 419 КПК України у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 412 КК України.

При цьому, засуджений одночасно вказує про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до вимог ст. 438 КПК України, не є підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.

Однак, у касаційній скарзі відсутнє належне формулювання вимог засудженого із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги.

Вимоги засудженого до суду касаційної інстанції про необхідність змінити лише вирок суду першої інстанції, який залишено ухвалою апеляційного суду без зміни, не узгоджуються із приписами ст. 436 КПК України.

Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою засудженого.

Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення.

Враховуючи зазначене та керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу засудженого слід залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.

При повторному зверненні до суду касаційної інстанції засудженим має бути підтверджено, що ним не пропущено цей строк.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 жовтня 2021 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року щодо нього, залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

 

 

ОСОБА_1                                            ОСОБА_2                                             ОСОБА_3


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація