ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                        Справа № 187/622/21

1-кс/0187/2/22

У Х В А Л А

"14" січня 2022 р.                                                смт. Петриківка

Петриківський районного суду Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12021040520000023 по справі № 187/622/21 (провадження №1-кс/0187/2/22) за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

04 грудня 2021 року адвокат обвинуваченого по справі ОСОБА_6 заявила відвід судді ОСОБА_7 у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів у її неупередженості.

Підставою заявленого відводу є той факт, що в судовому засіданні 07.07.2021 суддя ОСОБА_7 задовольнила клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак дану ухвалу на виконання не направила. При цьому обвинувачений є інвалідом другої групи та потребує лікування на в умовах стаціонару, однак у зв`язку з застосуванням до нього домашнього арешту був позбавлений такої можливості. В зазначеній ухвалі було зазначено, що вона підлягає апеляційному оскарженню, в той час як це не передбачено чинним КПК України. Вказані дії судді ОСОБА_7 заявник розцінює як тиск на обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_4 , яка раніше працювала на посаді керівника Петриківської виконавчої служби та має вплив на суддю ОСОБА_7 .

Крім того, під час зазначеного судового засідання суддя ОСОБА_7 , вирішивши клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу та клопотання захисту про повернення обвинувального акту, призначила справу до судового розгляду, не заслухавши інші клопотання захисту. Після цього в зал судового засідання зайшов конвой разом з громадянами, які тримаються під вартою та змусив обвинуваченого ОСОБА_5 покинути зал судового засідання, що також розцінюється заявником як тиск на обвинуваченого з метою залишити зал судових засідань та залякати обвинуваченого.

Заявник також зазначила, що потерпіла ОСОБА_4 взагалі не покидала будівлі суду, і їй здалося, що ОСОБА_4 знаходилися у кабінеті судді ОСОБА_7 в обідню перерву.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 заяву про відвід судді ОСОБА_7 підтримала та просила її задовольнити. Вважає, що дії судді ОСОБА_7 , про які мова йде в заяві про відвід пов`язані як з існуванням впливу на суддю ОСОБА_7 з боку потерпілої ОСОБА_4 так і з професійною некомпетентністю судді.

Обвинувачений ОСОБА_5 зазначене клопотання захисника підтримав.

Прокурор ОСОБА_3 проти заявленого клопотання заперечувала, вважаючи його безпідставним.

Потерпіла ОСОБА_4 проти заявленого клопотання також заперечувала. Суду пояснила, що на посаді виконуючої обов`язки керівника Петриківської виконавчої служби працювала менше року з кінця 2015 року по 24.102016. При цьому особистих стосунків зі суддею Петриківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 у неї не було та й зараз немає. Посилання заявника на те, що вона знаходилися у кабінеті судді ОСОБА_7 в обідню перерву є безпідставним.

Суд, вивчивши доводи заявника, викладені в заяві про відвід судді, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 80 КПК України, відвід судді може бути заявлений на підставах, передбачених статтями 75, 76 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 75КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст.35КПК України визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачається, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так, у справі "Гаусшильдт проти Данії", "Мироненко і Мартиненко проти України" зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України").

Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Водночас слід враховувати те, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Разом з тим, доводи заявника про упередженість судді ОСОБА_7 під час обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу та розглядом інших питань, пов`язаних з підготовкою справи до судового розгляду не можуть самі по собі свідчити про те, що таким чином суддя ОСОБА_7 чинить тиск на обвинуваченого, адже вирішення зазначених питань входить до кола посадових обов`язків судді. На переконання суду вказані доводи зводяться лише до незгоди з прийнятим процесуальним рішенням в ході розгляду справи, що не може бути підставою для відводу судді.

Доводи заявника про відсутність професійної компетентності судді ОСОБА_7 також не є підставою для відводу судді від розгляду справи, оскільки вони не передбачені статтею 75КПК України.

Доводи заявника про перебування потерпілої ОСОБА_4 у кабінеті судді ОСОБА_7 в обідню перерву не є встановленим фактом, що підтверджений належними доказами.

Доказів того, що потерпіла ОСОБА_4 , як посадова особа, яка раніше працювала на посаді керівника Петриківської виконавчої служби має вплив на суддю ОСОБА_7 , суду також не надано, а сама потерпіла існування будь-яких особистих стосунків з суддею заперечує.

Аналіз викладеного вище, дозволяє суду дійти висновку, що заявлений судді Петриківського районного суду ОСОБА_7 відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність обґрунтованих підстав для відводу судді, що передбачені нормами КПК України. За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи заявника щодо наявності сумнівів в неупередженості головуючого судді не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому в задоволені клопотання про відвід судді слід відмовити.

При цьому слід роз`яснити заявнику, що усі твердження та доводи, зазначені в клопотанні про відвід можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду за наслідком розгляду справи головуючим, у разі незгоди з таким.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75-81, 369-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12021040520000023 по справі № 187/622/21 (провадження №1-кс/0187/2/22) за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відмовити.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя:ОСОБА_1