Справа № 639/7322/21

Провадження № 2/639/138/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року Жовтневий районний суд м. Харкова

У складі: головуючого - судді Труханович В.В.

за участю секретаря - Усиченко К.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Панфьорова Ф.О. ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу № 639/7322/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рибкіна Олена Миколаївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем,

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат - Панфьоров Ф.О., звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рибкіна Олена Миколаївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем, відповідно до якої просив суд:

- встановити факт постійного проживання позивача з його батьком - ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини;

- визначити позивачу додатковий строк для подання заяви до нотаріальних органів про прийняття спадщини за законом, що залишилася після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 постійно проживав із своєю сім`єю, а саме батьком - ОСОБА_3 та матір`ю - ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

02 жовтня 2020 року між ОСОБА_3 та його колишньою дружиною, матір`ю позивача - ОСОБА_4 , яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, відбувся словесний конфлікт, в результаті якого, остання умисно нанесла ОСОБА_3 колото-ріжучою частиною кухонного ножа один удар у ділянку грудної клітини зліва, спричинивши останньому проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини, що супроводжувалось лівостороннім - гемопневматораксом.

За фактом нанесення тілесних ушкоджень, було відкрито кримінальне провадження зареєстроване 02.10.2020 в ЄРДР під № 12020220500001533 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

В даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 був визнаний потерпілим.

В результаті вказаного конфлікту ОСОБА_3 02.10.2020 був госпіталізований до медичного закладу, а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер від хвороби серця.

Такі життєві обставини, а саме: обвинувачення матері у скоєнні кримінального правопорушення, перебування останньої під вартою, смерть батька та організація його поховання завдали позивачу душевних травм, після чого він протягом тривалого часу перебував у тяжкому емоційному стані.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на все належне йому майно, в тому числі на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

01 жовтня 2021 року позивач звернувся з заявою про відкриття спадщини до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рибкіної Олени Миколаївни.

Приватним нотаріусом Рибкіною О.М. було зареєстровано спадкову справу № 79/2021, однак листом від 04.10.2021 останньою було роз`яснено позивачу порядок оформлення спадщини та право на звернення до суду.

Вищевикладені обставини вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рибкіна Олена Миколаївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем. Призначено судове засідання.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлений позов та дав пояснення про обставини, які викладені у рішенні вище.

Представник позивача - адвокат Панфьоров Ф.О. у судовому засіданні позицію позивача підтримав, просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

14 грудня 2021 року від представника відповідача Харківської міської ради до суду надійшла заява з проханням справу розглянути у його відсутність та ухвалити рішення згідно чинного законодавства України, яке не буде порушувати права відповідача та третіх осіб.

26 листопада 2021 року від третьої особи Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рибкіної О.М. надійшла заява, про розгляд справи за її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши надані позивачем та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. ( а.с. 9)

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29.10.2020, виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), серія НОМЕР_1 . (а.с. 16)

Згідно довідки про причину смерті № 10-12/2948-ДМ20 від 29.10.2020 причиною смерті ОСОБА_3 стала атеросклеротична хвороба серця. (а.с. 17)

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. (ч. 1 ст. 1220 ЦК України)

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб. (стаття 1216 ЦК України)

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За життя ОСОБА_3 не залишив заповіту, а отже після його смерті залишилися спадкоємці за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця і народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (стаття 1261 ЦК України)

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 66682830, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про спадкову справу № 68404530, номер у нотаріуса № 79/2021, спадкодавцем є ОСОБА_3 . (а.с. 15)

04 жовтня 2021 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рибкіна О.М. надала позивачу ОСОБА_1 роз`яснення з приводу порядку оформлення спадщини та права на звернення до суду. (а.с. 14)

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Виходячи зі змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

У постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі 717/1796/16-ц зазначено, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Проте, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов`язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України, відбування покарання, з чим пов`язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.

Аналогічний висновок міститься й у постанові Верховного Суду України від 02 вересня 2020 року № 761/10023/13-ц (провадження № 61-9951св18).

У листі Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 зазначено перелік причин пропуску строку, які можуть бути визнані судом поважними, а саме: «…тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних силах України тощо…». Цей перелік не є вичерпним.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свою чергу позивач - ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса 04 жовтня 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що такі життєві обставини, як обвинувачення матері у скоєнні кримінального правопорушення, перебування останньої під вартою в умовах слідчого ізолятора, смерть батька та організація його поховання завдали сильної душевної травми, після чого він ще протягом тривалого часу перебував у тяжкому емоційному стані, крім того, посилався на те, що є юридично не обізнаним.

Дійсно, як вбачається з вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2021 року, ОСОБА_4 , матір позивача, визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено їй покарання у виді 6 років позбавлення волі. (а.с. 19-23)

Інших доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини, позивач суду не надав.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки на час розгляду справи позивачем не було надано суду доказів, що причини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини є поважними, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, суд приходить до висновку, що позовна заява в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягає.

З приводу встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

В судовому засіданні позивач пояснив, що постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , проте зареєстрованим значиться у АДРЕСА_2 .

Положеннями ч. ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з вимогами ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Згідно 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановити факт того, що позивач ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем за однією адресою не вбачається можливим, оскільки, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження цього позивач до суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволені позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рибкіна Олена Миколаївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем у повному обсязі за недоведеністю.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 29, 76-81, 133, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 2, 13, 15, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1258, 1261, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», листом Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, суд

ВИРІШИВ :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рибкіна Олена Миколаївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Харківська міська рада, розташоване за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 7.

Третя особа - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рибкіна Олена Миколаївна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 17.01.2022.

Суддя В. В. Труханович