ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
П О С Т А Н О В А
Іменем України
м. Київ
22 листопада 2010 року 17:20 год. № 2а-13087/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Тимкович І.О.,
позивача – Служби безпеки України (далі – СБУ) – Шевчука В.В.,
відповідача – Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі – ДПІ) –Акта,
відповідача – Головного управління Державного казначейства України у м. Києві (далі –ГУДК) – Новіцької Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом СБУ до ДПІ, ГУДК про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
СБУ звернулась до суду з позовом до ДПІ та Управління державного казначейства у Оболонському районі м. Києва (далі – УДК) про визнання протиправними дій ДПІ щодо на-рахування штрафних (фінансових) санкцій та пені за прострочення оплати оренди земельних ділянок на перетині вул. Героїв Дніпра та проспекту Героїв Сталінграду, а також проспекту Оболонському, 31-а, скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 23 лютого 2010 року № 0002371503/0, № 00023381503/0, № 0002391503/0, а також акт невиїзної перевірки від 16 лютого 2010 року № 559/15-306, стягнути із УДК на користь СБУ кошти у сумі 26729,98 грн., що були зараховані без достатньої правової підстави, стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 8 листопада 2010 року (а.с. 59) замінено первісного відповідача УДК на належного ГУДК.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним застосуванням до позивача штрафних санкцій і нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати за землю, оскільки простро-чення сплати орендної плати сталося у зв'язку з не затвердженням позивачу бюджетної програми 6521100 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців СБУ", а також із затримкою Міністерством фінансів України та Державним казначейством України пого-дження СБУ можливості здійснення розрахунків по орендній платі за землю за рахунок "Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та функціонування органів СБУ". Крім того, таке нарахування не відповідає положенням ст. 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", відпо-відно до якої суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовники) мають право на відстрочення сплати внесків до цільових фондів місцевих бюджетів без здійснення, при цьому, нарахування пені та застосування штрафних санкцій. За таких обставин позивач вважає, що ДПІ є особою, яка набула майно (грошові кошти) без достатньої правової підстави та зобов'язана повернути ці грошові кошти. Позивач зазначає, що з червня 2009 року повністю розрахувався .
ДПІ заперечила проти задоволення позовних вимог (а.с. 55. 56) з тих підстав, що чинним законодавством України на позивача покладено обов'язок із сплати орендної плати за землю та встановлена йому відповідальність у вигляді пені та штрафних санкцій за порушення строків сплати зобов'язання. Оскільки позивач прострочив сплату зобов'язання з орендної плати за землю, то йому було нараховано пеню і штрафні санкції. Крім того, пози-вачем не дотримано вимог ст. 3 Закону України " Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", оскільки відповідна письмова заява ним не подавалася.
Під час розгляду справи представник позивача відмовився від позову в частині скасу-вання акта невиїзної перевірки від 16 лютого 2010 року № 559/15-306. В решті позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві. Пояснив, що у зв'язку з необхідністю поновлення терміну дії договору оренди, СБУ були сплачені штрафні санкція та пеня платіжним дорученням від 24 лютого 2010 року № 18 (а.с. 41).
Ухвалою суду від 22 листопада 2010 року (а.с. 68) закрито провадження в справі в частині скасування акта невиїзної перевірки від 16 лютого 2010 року № 559/15-306.
Представник ДПІ не визнав позовних вимог до ДПІ, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.
Представник ГУДК не визнала позовних вимог до ГУДК. Свої усні заперечення обґрунтувала тим, що сплачені позивачем штрафні санкції та пеня можуть повернутися за рахунок сум надмірно або помилково зарахованих до відповідного бюджету. Чинним законодавством не передбачено повернення таких коштів за рахунок кошторису ГУДК.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 1 червня 2004 року (а.с. 10-13) СБУ надана у користування Київською міською радою строком на 2 роки земельна ділянка розташована на перетині вул. Героїв Дніпра та проспекту Героїв Сталінграду. Зазначений договір був поновлений з 25 червня 2006 року на 2 роки, що підтверджується договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26 березня 2008 року (а.с. 27).
На підставі договору оренди земельної ділянки від 28 жовтня 2005 року (а.с. 20-22) СБУ надана у користування Київською міською радою строком на 5 років земельна ділянка розташована за адресою проспект Оболонський, 31-а.
16 лютого 2010 року ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати СБУ орендної плати за земельні ділянки, про що складено акт № 559/15-306 (а.с. 37), згідно з яким СБУ сплачувала щомісячну орендну плату за землю за січень, лютий, березень, квітень 2009 року з простроченням від 24 до 95 днів, чим порушено ст. 17 Закону України від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ "Про плату землю" (далі – Закон № 2535-ХІІ) і пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі – Закон № 2181-ІІІ). Акт підписаний керівником та головним бухгалтером Департаменту господар-ського забезпечення СБУ.
Згідно із актом зобов'язання за січень 2009 року у сумі 31087,49 грн., граничний термін сплати якого закінчувався 2 березня 2009 року, сплачувалося: 27 березня 2009 року платіжним дорученням № 657 на суму 3709,27 грн. із затримкою на 24 дні; 27 квітня 2009 року платіжним дорученням № 825 на суму 3703,85 грн. із затримкою на 56 днів; 29 травня 2009 року платіжним дорученням № 1386 на суму 3703,85 із затримкою на 88 днів; 5 червня 2009 року платіжним дорученням № 654175 на суму 13351,15 грн. із затримкою на 95 днів.
Зобов'язання за лютий 2009 року у сумі 31087,49 грн., граничний термін сплати якого закінчувався 30 березня 2009 року, сплачувалося: 5 червня 2009 року платіжним дорученням № 654175 на суму 11274,99 грн. із затримкою на 67 днів; 25 червня 2009 року платіжним дорученням № 749372 на суму 19812,50 грн. із затримкою на 87 дні.
Зобов'язання за березень 2009 року у сумі 31087,49 грн., граничний термін сплати якого закінчувався 30 квітня 2009 року, сплачено 25 червня 2009 року платіжним дорученням № 749372 на суму 31087,49 грн. із затримкою на 56 днів.
Зобов'язання за квітень 2009 року у сумі 31087,49 грн., граничний термін сплати якого закінчувався 1 червня 2009 року, сплачено 25 червня 2009 року платіжним дорученням № 749372 на суму 31087,49 грн. із затримкою на 25 днів.
Дані обставини не заперечувалися представником позивача. Факт прострочення сплати орендної плати за землю у 2009 році підтверджується у позовній заяві.
На підставі вказаного Акта і відповідно до пп. 17.1.7 Закону № 2181-ІІІ ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення (Форма "Ш") від 23 лютого 2010 року:
–№ 0002371503/0 (а.с. 38), яким за затримку на 95 днів узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 13351,16 грн. зобов'язано СБУ сплатити штраф у сумі 6675,58 грн. –50% від суми боргу;
–№ 0002381503/0 (а.с. 39), яким за затримку на 88 днів узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 69585,50 грн. зобов'язано СБУ сплатити штраф у сумі 13917,10 грн. –20% від суми боргу;
–№ 00023981503/0 (а.с. 40), яким за затримку на 25 днів узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 34796,80 грн. зобов'язано СБУ сплатити штраф у сумі 3479,68 грн. –10% від суми боргу.
Загальна сума штрафів становить 24072,36 грн.
Листом від 19 лютого 2010 року № 1159/9/15-304 (а.с. 36) ДПІ повідомила СБУ про нарахування штрафних санкцій у сумі 24072,36 грн. і пені у сумі 2657,62 грн., які були спла-чені СБУ, що підтверджується платіжним дорученням від 24 лютого 2010 року № 18 (а.с. 41).
Також у справі містяться листування між СБУ та Міністерством фінансів України з приводу затвердження бюджетної прогарами та використання коштів (а.с. 28-35).
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу правомірності застосування відповідачем штрафу за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання та стосуються повноти і своєчасності сплати платником узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю у 2009 році.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
Пунктом "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до ст. 2 Закону № 2535-ХІІ плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування" (далі – Закон № 1251-ХІІ) до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).
Відповідно до ст. 13 Закону № 2535-ХІІ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно із ст. 14 цього ж Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Як зазначено у ч. 2 ст. 21 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону № 2535-ХІІ).
Статтею 17 Закону № 2535-ХІІ встановлено, що податкове зобов'язання по земельно-му податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначе-не у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
При цьому, як визначено у ст. 25 вказаного Закону, за прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня у розмірах, визначених законом.
Законом № 1251-ХІІ передбачено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України (ч. 1 ст. 11). Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами в межах повноважень, визначених законами (ч. 1 ст. 20).
Згідно із ст. 27 Закону № 2535-ХІІ контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Функції державних податкових інспекцій в районах у містах визначені у ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні". Так, державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) (п. 1); забезпечують застосування фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства (п. 6).
Відповідно до п. 11 ст. 11 цього ж Закону органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон № 2181-ІІІ.
Пунктом 16.4 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (пп. 16.4.1); зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством (пп. 16.4.2).
Пунктом 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, –у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, – у розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Враховуючи, що позивач затримав сплату орендної плати за землю у 2009 році на терміни: до 30 днів (два епізоди), в межах від 30 до 90 днів (п'ять епізодів) та понад 90 днів (один епізод) контролюючим органом правомірно накладено на нього штрафи на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ у розмірі 10, 20 та 50 відсотків від сум погашеного боргу відповідно, а також нараховано пеню.
Суд вважає необґрунтованим посилання на позивача ч. 5 ст. 3 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", виходячи з наступного.
Даною нормою визначено, що суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовники), мають право на відстрочення сплати пайових внесків на розви-ток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів. Підставою для відстрочення таких платежів та відраху-вань є письмова заява суб'єкта господарської діяльності, що здійснює житлове будівництво, до органів, які здійснюють облік та адміністрування відповідних платежів та відрахувань. Заява має містити інформацію про суму та термін відстрочення сплати відповідних платежів та відрахувань. Заява подається не пізніше терміну, встановленого для подання звітності за такими платежами та відрахуваннями, а якщо термін платежу встановлено раніше подання звітності, –не пізніше настання терміну такого платежу. При цьому нарахування пені та застосування штрафних санкцій не здійснюється, а норми ст.ст. 8, 9 Закону № 2181-ІІІ не застосовуються.
Згідно із ст. 2 Закону № 1251-ХІІ під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування; державні цільові фонди –це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.
Враховуючи, що п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону № 1251-ХІІ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності віднесена до загальнодержавних податків, який згідно із ст. 20 Закону № 2535-ХІІ зараховується до відповідного місцевих бюджету, а не до цільового фонду місцевого бюджету, а також зважаючи на відсутність у справі доказів зворотного, суд вважає, що у СБУ немає права на відстрочку сплати зобов'язання з орендної плати. Крім того, позивачем не доведено подання ним письмової заяви про відстрочку.
З огляду на викладене вище, немає підстав вважати самостійно сплачені позивачем кошти у сумі 26729,98 грн. такими, що були зараховані без достатньої правової підстави, тому вимога про стягнення із ГУДК на користь СБУ коштів у сумі 26729,98 грн. не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2).
Суду не надано доказів і переконливих аргументів, що підтверджують позицію позивача. Натомість відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятих ним рішень.
З огляду на викладене та враховуючи приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо нарахування штрафних санкцій і пені, а також прийнятих ним податкових повідомлень-рішень ДПІ від 23 лютого 2010 року № 0002371503/0, № 00023381503/0, № 0002391503/0, і відсутність підстав для стягнення коштів та судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 14, 70, 71, 76, 79, 86, 94, 158–163 КАС, суд
п о с т а н о в и в:
Відмовити Фонду приватизації комунального майна Печерського району м. Києва в задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, встановлені ст.ст. 185–187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.
Суддя Д.А. Костенко