ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
22 жовтня 2010 року 11:26 № 2а-12948/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Давиденку Д.В.,
за участю представників: позивача – Кужеля А.В., відповідача – Боруха В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (далі – УПФ) до Комунального підприємства "Київпастранс" (далі – КП "Київпастранс") про стягнення заборгованості у розмірі 1661816,64 грн.,
в с т а н о в и в:
У вересні 2010 року УПФ звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Тролейбусного депо № 3, у якому, з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог (а.с. 35), просить стягнути заборгованість із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі – страхові внески) у розмірі 1661816,64 грн.
За клопотанням відповідача судом замінено первісного відповідача – Тролейбусне депо № 3, яке не є юридичною особою згідно довідки з ЄДРПОУ № 12190 (а.с. 32) на належного – КП "Київпас-транс", оскільки останнє є юридичною особою, про що свідчать витяги з ЄДРПОУ, ЄДР (а.с. 33, 36-39).
Відповідач надав письмовий відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги у розмірі 1491857,61 грн. (заборгованість із сплати страхових внесків) визнаються, а позовні вимоги у розмірі 174193,40 грн. (заборгованість по штрафним санкціям та пені) –не визнаються з тих підстав, що відповідач має тяжке фінансове становище, а також недоотримав компенсації пільгового проїзду окремих категорій громадян з місцевого та державного бюджетів за 2008-2009 роки.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов. Щодо визнання відповідачем позову у частині стягнення недоїмки пояснив, що таке визнання не порушує чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів. Щодо стягнення штрафних санкцій та пені пояснив, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Представник відповідача підтримав визнання позову в частині стягнення 1491857,61 грн. та пояснив, що таке визнання не порушує чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів. Заперечив проти стягнення 174193,40 грн. з підстав, зазначених у письмовому відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ст. 5 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі –Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Судом встановлено, що КП "Київпастранс" (Тролейбусне депо № 3) (ідентифікаційний код: 31725604) згідно із п. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV є страхувальником, платником страхових внесків, базовий звітний період якого календарний місяць.
Згідно із ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV відповідач зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом (п. 4); нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6).
Відповідно до ч. 6 та ч. 12 ст. 20 вказаного Закону відповідач зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Протягом 2010 року відповідач подавав до УПФ звіти про нараховані суми страхових внесків, при цьому страхові внески сплачувалися не у повному обсязі та несвоєчасно, у зв'язку з чим виникла заборгованість із сплати страхових внесків, що підтверджується обліковими картками страхувальника (а.с. 20-28) і не заперечується відповідачем.
Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV УПФ надіслало відповідачу вимоги про сплату недоїмки № Ю-127: від 1 лютого 2010 року на суму 428247,87 грн., від 6 квітня 2010 року на суму 819529,49 грн., від 29 квітня 2010 року на суму 470965,80 грн., від 1 червня 2010 року на суму 478557,34 грн., від 5 липня 2010 року на суму 435209,62 грн., від 2 серпня 2010 року на суму 578090,65 грн. (а.с. 8-14). Зазначені вимоги отримані відповідачем про що свідчать повідомлення про вручення та розписки про посадових осіб на корінцях вимог.
За несплату та несвоєчасну сплату страхових внесків УПФ прийняло рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені: від 26 січня 2010 року № 576 (штраф – 134872,62 грн., пеня – 173499,11 грн.), від 25 лютого 2010 року № 871 (штраф –28170,38 грн., пеня – 42440,44 грн.), від 22 квітня 2010 року № 1417 (штраф – 23303,09 грн., пеня – 61540,12 грн.), від 11 червня 2010 року № 1895 (штраф – 33474,42 грн., пеня – 55875,77 грн.) (а.с 15, 16, 17, 18, 19). Рішення отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення (а.с. 15а, 16а, 17а, 18а, 19а).
Згідно із ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV протягом 10-ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до ч. 14 ст. 106 Закону № 1058-IV суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків. Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Зазначені вимоги про сплату недоїмки та рішення про застосування фінансових санкцій та пені оскаржені не були, однак недоїмка та борг зі штрафів та пені сплачувався частково. Станом на 17 серпня 2010 року загальний розмір заборгованості склав 33630335,16 грн., що підтверджується довідкою про структуру боргу (а.с. 7) та підтверджується обліковими картками страхувальника.
На момент вирішення справи розмір непогашеної заборгованості із сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені становить 1661816,64 грн., що, фактично, не заперечується відповідачем.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно із ст. 23, п. 7 ст. 64 і ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право звертатися до суду з позовом про стягнення із заборгованості із сплати страхових внесків.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Вирішуючи справу, суд бере до уваги наявні у справі докази, які підтверджують існування заборгованості у розмірі 1661816,64 грн., докази надсилання вимог про сплату недоїмки і рішень про застосування фінансових санкцій та пені, часткове визнання відповідачем позову, а також зважає на відсутність доказів оскарження (скасування) вимог та рішень УПФ чи доказів сплати відповідачем заборгованості в розмірі 1661816,64 грн.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині стягнення 1491857,61 грн. не супере-чить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів, а тому приймає визнання.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо стягнення 174193,40 грн. штрафів і пені, оскільки правомірність винесених рішень не є предметом спору. Відповідач, вважаючи неправомірним застосування до нього штрафів та нарахування пені, вправі був оскаржити їх до суду, чого не зробив. Крім того, як зазначалося вище, фінансовий стан платника страхових внесків не звільняє його від сплати страхових внесків, штрафів та пені.
З огляду на те, що надані позивачем докази підтверджуються обставини, на які він посилається у позові, і відповідачем не надано доказів, які б свідчили про погашення суми боргу чи-то спростували його наявність, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Отже, враховуючи, що заборгованість у розмірі 1661816,64 грн. добровільно не сплачена, вказана сума боргу підлягає стягненню із КП "Київпастранс" у судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 14, 17, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 112, 136, 158–163 КАС, суд
п о с т а н о в и в:
Задовольнити адміністративний позов і стягнути із Комунального підприємства "Київпастранс" (ідентифікаційний код: 31725604) на користь Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва заборгованість із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 1661816,64 грн. (один мільйон шістсот шістдесят одну тисячу вісімсот шістнадцять гривень 64 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.
Суддя Д.А. Костенко