Справа № 2а/2570/484/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 р.
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Житняк Л.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу № 2а/2570/484/2011
за позовом Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області
до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В :
31.01.2011 Державна податкова інспекція у Менському районі Чернігівської області (далі ДПІ у Менському районі) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу з штрафних санкцій та пені зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність в сумі 321,76 грн. за рахунок його активів, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Відповідно до ч. 4 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України суд вжив всі належні заходи для повідомлення відповідача про відкриття скороченого провадження рекомендованим листом за адресою реєстрації, вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб та матеріалах справи. 07.02.2011 повернувся конверт, який направлявся відповідачу з довідкою поштового відділення від 04.02.2010 «адресат не проживає».
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, за наявності достатніх підстав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2006 ФОП ОСОБА_1, як фізична особа-підприємець зареєстровано Менською районною державною адміністрацією Чернігівської області, перебуває на обліку в ДПІ у Менському районі як платник податків з 04.12.2006. Відповідно до заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2007 рік поданої відповідачем до ДПІ у Менському районі, зазначено як обраний вид діяльності – оптова торгівля, торгово-закупівельна діяльність промисловими товарами.
Як вбачається з пп. 2 п. 2 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
В силу п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251 «Про систему оподаткування» (зі змінами та доповненнями) платник податків зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законодавством терміни. А згідно ст. 11 цього Закону платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування.
Розглядаючи позовні вимоги необхідно врахувати, що відповідач порушив терміни подання податкової звітності, про що ДПІ у Менському районі складено Акт перевірки своєчасності подання розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою від 05.11.2010 № 569.
На підставі вказаного Акту ДПІ у Менському районі винесено податкові повідомлення-рішення від 12.11.2010 № 0029481700/0/1495/17, № 0029491700/0/1494/17, № 0029471700/0/1493/17, якими визначено суму податкового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями за платежем єдиний податок з фізичних осіб на загальну суму 266,36 грн., яке отримано ФОП ОСОБА_1 16.11.2010.
Також за дослідженими матеріалами справи судом встановлено, що згідно розрахунку позивача відповідач має податковий борг по пені у розмірі 55,40 грн.
Таким чином відповідно до вимоги ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від 27.06.2007 № 1/45/784/17 та друга податкова вимога від 28.08.2007 № 2/75/788/17. Вказані вимоги були отримані відповідачем 05.07.2007 та 11.09.2007, а отже податкові зобов’язання є узгодженими.
Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Отже, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов’язання.
З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків та відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, за наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.
При цьому згідно з п. 8 ч. 6 ст. 1832 та ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 160-163, ч. 4 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) податковий борг в сумі 321,76 грн. (триста двадцять одна гривня 76 коп.) за рахунок активів та перерахувати на р/р 34216379700277, банк УДК в Чернігівській області, одержувач місцевий бюджет, код 21401016, МФО 853592.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ч. 8-10 ст. 1832 та ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О.Житняк