Справа № 2-а-9237/10/2270/7
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2010 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.
при секретарі Лоборчук Л.М.
за участі:позивача ОСОБА_3,
представника відповідача
Атаманюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі, про визнання дій неправомірними та скасування вимоги про сплату боргу № Ф-197 від 05.11.2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
10.12.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що він є фізичною особою-підприємцем і платником єдиного податку. Крім цього, він працює водієм у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, де отримує зарплату з якої щомісячно перераховувались страхові внески у розмірі 212,48 гривень. Із сплоченого єдиного податку ним за липень-вересень 2010 року було перераховано по 84 гривні. Тобто за липень- вересень 2010 року ним сплачено страхових внесків щомісячно по 296,48 гривень, що на 1,6 гривень більше за величину мінімального страхового внеску в даному періоді.
Вважає, що працівники управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі безпідставно, або внаслідок службової халатності направили йому повідомлення-розрахунок №169 від 05.11.2010 року та вимогу про сплату боргу №Ф-197 від 05.11.2010 року.
У позові, посилаючись на Закон України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", просить: визнати неправомірними дії відповідача щодо направлення вимоги про сплату боргу №Ф-197 від 05.11.2010 року; зобов"язати начальника Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-197 від 05.11.2010 року.
В ході судового розгляду позивач позовні вимоги підтримав, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала, про що подала письмове заперечення, яке підтвердила у суді.
Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Сторони не оспорюють факту надходження до Пенсійного фонду страхових внесків за липень-вересень 2010 року у розмірах вказаних позивачем, тому суд вважає, що згідно ч.3 ст.72 КАС України це не потребує доказування, адже сторони проти цього не заперечують і в суду немає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання і це підтверджено доказами, які перевірено судом.
Згідно вимоги про сплату боргу №Ф-197 від 05.11.2010 року УПФ в Хмельницькому районі вимагає сплати недоїмки страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в сумі 632,46 гривень.
Повідомленням - розрахунком від 05.11.2010 року №169 позивачу до сплати визначено за період з липня по вересень 2010 року щомісячно по 210,82 гривень, а всього 632,46 гривень.
Відповідно до ст.1 Закону України № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Згідно ст.11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. До членів сімей фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.
Відповідно до ч.3 і ч.6 ст.18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Частинами 1-3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до п. 4 ч.8 розділу ХУ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Згідно частин 1-2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинні довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підприємець, який є також найманим працівником, повинен сплачувати страхові внески в розмірі не менше мінімального страхового внеску незалежно від сплати страхових внесків його роботодавцем, що є у даному випадку. Крім цього, судом встановлено, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, довів, що діяв в межах Закону і повноважень, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі, про визнання дій неправомірними та скасування вимоги про сплату боргу № Ф-197 від 05.11.2010 року відмовити.
Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 29.12.2010 року.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
СуддяА.І. Петричкович