Харківський окружний адміністративний суд  

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

 18 січня 2011 р.                                                                                            № 2-а-5893/10/2070

          Колегія суддів Харківського окружного адміністративного суду у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

Суддів - Заічко О.В., Шевченко О.В.,

при секретарі судового засідання - Дейнеко Т.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова - Павленко О.М.,

          розглянувши у відкритому судовому  засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації України про зобов'язання вчинити певні дії, -  

В С Т А Н О В И Л А :

          ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової адміністрація України, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якій  просить суд:

          - зобов'язати Державну податкову адміністрацію України виключити інформацію з Державного  реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів про ОСОБА_1, яка обліковується за серією та номером паспорта згідно Наказу № 602/1226 від 19 жовтня 2004 року;

          - зобов'язати Державну податкову адміністрацію України здійснювати в подальшому облік ОСОБА_1, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку (за прізвищем, іменем та по-батькові, за місцем проживання);

          - зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова здійснювати в подальшому облік ОСОБА_1, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку (за прізвищем, іменем та по-батькові, за місцем проживання);

          - зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова скасувати інформацію про ОСОБА_1, що була надана до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, згідно Наказу № 602/1226 від 19 жовтня 2004 року;

          - зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова  зробити у паспорті ОСОБА_1 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги посилаючись на зазначені у позові обставини та обґрунтовуючи позов своїми релігійними переконаннями, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

          Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова -проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на наступне.

03.12.2009 року громадянка ОСОБА_1 надала до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова заяву, в якій вона вимагає: 1) анулювати всю інформацію відносно неї, що зібрана згідно наказу № 602/1226; 2) перевести її на раніше встановлену форму обліку платників податків; 3) згідно ст.ст. 15, 19 Закону України "Про звернення громадян", п. 5.7. "Положення про порядок розгляду звернень громадян в органах ДПС України", затвердженого наказом ДПА України № 112 від 27.02.2004 року прийняти рішення стосовно її вимоги, письмово повідомити про суть прийнятого рішення. В разі прийнятого рішення про відмову в задоволенні вимоги, довести до її відома в письмовій формі з посиланням на Закон і викладанням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Листом від 21.12.2009 року № 23069/10/29-020 громадянці ОСОБА_1 було повідомлено, що процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка за релігійними або іншими переконаннями відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляє у формі заяви про це орган державної податкової служби визначає Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 року за №1345/9944.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Згідно Порядку фізична особа яка відмовляється від ідентифікаційного номеру подає до ДПІ за місцем реєстрації форму В1 (в разі відсутності ідентифікаційного номеру), або форму В2 (у разі наявності ідентифікаційного номеру). У залежності від свого статусу фізична особа надає відповідний комплект документів: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).

Посадова особа органу державної податкової служби (ДПС) отримує заповнену заяву з додатком. У разі відсутності розбіжностей між даними заяви та пред'явленими документами приймає заяву. Після прийняття заяви орган ДПС проводить перевірку наявності інформації про особу в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі ДРФО) щодо достовірності поданих даних. У термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган ДПС надає заявнику довідку форми ВЗ. Далі фізична особа зі своїм паспортом та довідкою ВЗ звертається до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації.

Після надходження відривного корінця до форми ВЗ від органу внутрішніх справ щодо внесення відмітки до паспорта громадянина посадова особа органу ДПС протягом двох тижнів учиняє відповідні дії щодо внесення змін до ДРФО, а саме посилає повідомлення про видалення ідентифікаційного номеру та усіх відомостей про фізичну особу.

Номер, що стоїть на штампі (відмітці) у паспорті, є порядковим номером документа (відривного корінця до довідки за формою № ВЗ), на підставі якого було внесено дану відмітку до паспорта органом внутрішніх справ. Реєстраційні дані, що подає фізична особа до органу державної податкової служби, та номер який відображається у відмітці до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів не вносяться.

Після отримання в органі внутрішніх справ відмітки про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера і передачі до органу державної податкової служби ' Повідомлення органу внутрішніх справ про заміну паспортів і перенесення відміток та передачу відривних корінців до довідок за формою № ВЗ тих осіб, до паспортів яких було внесено відмітку вперше", облік доходів платників податків у органах державної податкової служби здійснюється за серією та номером паспорта, з використанням інформації про прізвище, ім'я та по батькові.

На підставі вищевикладеного Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник Державної податкової адміністрації України у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся повістками з поштовими повідомленнями. У відповідності до  ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач відзив на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався. Таким чином, суд вважає, що  відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Позивач, ОСОБА_1, в розумінні ст. 24 Цивільного кодексу України є фізичною особою.

Як фізична особа - громадянин України, який має місце проживання на території України, що підтверджується оглянутим в судовому засіданні паспортом громадянина України серії МН 273019, виданим МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 03.07.2002 року, позивач відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є платником податку з доходів фізичних осіб.

В судовому засіданні наявності у нього статусу платника податків позивач не заперечувала, пояснила суду, що від виконання обов'язку по сплаті податків вона не відмовляється, проте як особа, що сповідує православну релігію, бажає виконувати цей обов’язок за раніше встановленою формою обліку без застосування ідентифікаційного номеру. З цією метою позивачка письмовими заявами від 03.12.2009 року звернулася до Державної податкової адміністрації України та Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова. В даних заявах ОСОБА_1 просила ліквідувати ідентифікаційний номер, виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про неї та її ідентифікаційний номер, знищити облікову картку з її особистими даними, поставити в паспорті відмітку про наявність права здійснювати платежі без ідентифікаційного номеру, зберегти за нею раніше встановлену форму обліку як платника податків.

З листів Державної податкової адміністрації  України від 14.01.2008 року № 191/Ф/29-2115 та Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 21.12.2009 року № 23069/10/29-020 вбачається, що заяви позивача були залишені без задоволення у зв’язку з недотриманням нею процедури, що передбачена Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів.

Проаналізувавши норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд доходить висновку, що при вирішенні справи слід керуватись ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів».

Вказаною нормою закону передбачено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

          Правовідносини з приводу реалізації особами, які через свої релігійні переконання вважають за неможливе застосувати ідентифікаційний код, унормовані Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів (затверджено наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004 року № 602/1226, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 року за № 1345/9944).

          Суд відзначає, що саме встановлена цим Порядком процедура дій є за своєю суттю та наслідками вчинення офіційним повідомленням відповідних державних органів про відмову особи від застосування ідентифікаційного номеру.

          Як з’ясовано судом позивач процедури, що встановлена цим актом законодавства, не дотримався, заяв за формою згідно з Порядком ані до ДПА України, ані до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не подавав.

          Отже, позивач в розумінні Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»не здійснив офіційного повідомлення відповідних державних органів про свою відмову від застосування ідентифікаційного номеру, через що ці органи не обтяжились обов’язком застосувати до громадянки ОСОБА_1 раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов’язкових платежів.

Окрім того, суд наголошує, що приписи ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів»не визначають, який саме державний орган повинен робити відмітку в паспорті про наявність у особи права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Законом України «Про державну податкову службу в Україні»податковим органам не надано повноважень на внесення будь-яких відміток до паспорту громадянина. Вказаними повноваженнями податкові органи не наділені і згідно з Законом України «Про державний реєстр фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів».

Разом з тим, п. 7 Положення про паспорт громадянина, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.92 року, зазначено, що записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюються паспортною службою.

Отже, право на внесення відміток у паспорт громадянина, в тому числі і щодо наявності у останнього права здійснювати платежі без ідентифікаційного номеру, надано положеннями національного законодавства України лише органам паспортної служби, до яких відповідачі не належать.

За таких обставин, суд не знаходить правових та фактичних підстав для заявлених позивачем вимог, внаслідок чого в позові належить відмовити.

          Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України,  ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів», ст.ст. 11, 158,  159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу,  а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 21 січня 2011 року.

Головуючий суддя                                                                                      Супрун Ю.О.

Суддя                                                                                                     Заічко О.В.

          Суддя                                                                                                     Шевченко О.В.