КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
17 січня 2011 року 11:14 № 2а-9958/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Журавля В.О.,
при секретарі Горбуновій К.С.,
за участю:
представник позивача - Семчук Т.М.,
представник відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
до
про Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області
Товариства з обмеженою відповідальністю «Корвет»
стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Броварська об’єднана державна податкова інспекція Київської області (далі – позивач) 13.12.2010 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корвет» (далі – відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1867 грн 60 коп.
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач повторно в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ” ). Відповідно до статті 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.
Відповідно до ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка вказана її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, а його неприбуття в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, у зв’язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Корвет» зареєстровано Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області від 19.12.2000 № 1 384 105 0002 000726, як платник податків перебуває на обліку у Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області з 13.01.2006 за №2686.
Працівниками Броварської ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності по податку на додану вартість за вересень 2008 – червень 2009 року. Перевіркою встановлено факти порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявились у неподанні податкових декларацій з податку на прибуток за вересень 2008 р. - червень 2009 р., тобто з порушенням терміну подання протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За результатами перевірки складено Акт від 29.05.2008 №564/15-309/31294841 та від 22.07.2009 №526/15-309/31294841, у якому також зазначено, що відповідальність за ці порушення передбачено пунктом 17.1.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ).
За результатами перевірки податковим органом на підставі пункту 17.1.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2008 №0002781601, яким визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн 00 коп., та податкове повідомлення-рішення від 22.07.2009 №0003601601/0, яким визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1700 грн 00 коп.
Податкове повідомлення-рішення від 29.05.2008 №0002781601/0 надіслано відповідачу засобами поштового зв’язку та отримано 10.06.2008 уповноваженою особою, про що свідчить підпис. Податкове повідомлення-рішення від 22.07.2009 №0003601601/0 неможливо вручити, так як дане підприємство за юридичною адресою м. Бровари, вул. Незалежності, 16, не знаходиться, на підставі чого було складено Акт №197 від 16.09.2009.
У зв’язку з тим, що відповідач не сплатив добровільно у повному обсязі суму штрафних (фінансових) санкцій, податковим органом на адресу відповідача надіслано податкові вимоги: перша №1/663 від 16.06.2008 на суму 167 грн 60 коп., яка отримана належним чином 01.10.2008 №3631242; друга - №2/1085 на суму 167 грн 60 коп., а відповідно до довідки пошти від 10.04.2010 №6173016 другу податкову вимогу повернено без вручення через відсутність платника податків за адресою фактичного місцезнаходження, про що було складено Акт №81 від 15.04.2010.
15.04.2010 другу податкову вимогу від 05.11.2008 №2/1085 розміщено на дошці податкових оголошень.
Таким чином, відповідач має податкову заборгованість в сумі 1867 грн 60 коп. На день розгляду справи сума заборгованості відповідача не зменшилась, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі – Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Об’єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями статями 3, 4 цього Закону.
Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР об’єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР передбачено, що податковим періодом є один календарний місяць.
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Статтею 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. При цьому, відповідно до підпункту 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).
В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до підпункту 6.2.3 «а» пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до підпункту 6.2.3 «б» пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, є виключно податкові органи.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, у яких обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача, не надав.
Позивачем надано суду докази наявності у відповідача заборгованості перед державним бюджетом за штрафними (фінансовими) санкціями, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу, а також правильності нарахування передбачених законом штрафних санкцій.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корвет» (07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 16, ідентифікаційний код 31294841) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 1867 (одна тисяча вісімсот шістдесят сім) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Журавель В.О.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 21 січня 2011 року