Категорія №14
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 січня 2011 року Справа № 2а-18/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Лагутіна А.А.;
при секретарі судового засідання: Кашкаровій Г.Є.;
за участю представників сторін:
позивач: не з’явився;
від ДПІ в м. Красний Луч: Яковлева О.І. (довіреність № 71/10-25 від 05.01.2011 року);
від ГУ ДКУ в Луганській області: Мінаєвої І.І. (довіреність № 14-12/1-3 від 31.12.2010 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в місті Красний Луч Луганської області, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про визнання необґрунтованими, невмотивованими, протиправними та незаконними дій, бездіяльності, рішень та стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ:
04 січня 2010 року ОСОБА_3 (далі-Позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області (далі-Відповідач №1, або ДПІ в м. Красний Луч), Головного управління державного казначейства України в Луганській області (далі-Відповідач №2, а бо ГУ ДКУ в Луганській області) в якому послався, що він є платником податку з доходів фізичних осіб та знаходиться на обліку в ДПІ в м. Красний Луч Луганської області за місцем реєстрації: АДРЕСА_1. У червні 2010 року позивач подав до ДПІ в м. Красний Луч Луганської області декларацію про доходи, одержані в 2009 році, де зазначив суму витрат, що включаються до складу податкового кредиту, а саме – 5000 грн. за договором про навчання від 01.08.2007 року № ХА 07-11-25, укладеного між позивачем та Харківською національною академією міського господарства на навчання ОСОБА_4, доньки його дружини. Тому, позивач вважав, що він має право на повернення суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за наслідками 2009 року в розмірі 750,02 грн. З цього питання він звернувся з заявою від 11.06.2010 року до відповідача. Однак, актом за № 16 від 16.06.2010 року відповідач № 1 повідомив позивача про те, що він надіслав звіт з порушенням вимог заповнення звітів, без оголошення цінності, без супровідного листа, без опису вкладення та позначки звіт на конверті (Порядок,затверджений Постановою КМУ від 28.07.1997 року за № 799). Скаргою від 03.07.2010 року Позивач звернувся до відповідача № 1 з вимогами прийняти декларацію про доходи, одержані в 2009 році та притягнути до відповідальності службових та посадових осіб відповідача № 1 за порушення вимог чинного законодавства України. Листом від 26.07.2010 року № 10043/01 відповідач - ДПІ в м. Красний Луч повідомив позивача про своє рішення прийняти декларацію про доходи, одержані в 2009 році у зв’язки з тим, що відправлення оформлені згідно Порядку.
27.08.2010 на рахунок позивача відповідачем - ДПІ в м. Красний Луч було перераховано 609,72 грн., хоча фактично було зараховано 603,62 грн., оскільки, як за телефоном роз’яснив позивачу представник банку, суму 6,10 грн. було вирахувано за надання банківських послуг (що дорівнює 1%).
Позивач вважає, що відповідач-ДПІ в м. Красний Луч неправильно тлумачить положення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» стосовно визначення розміру податкового кредиту, тим самим відповідачем порушено його право на отримання сум надміру сплаченого податку за наслідками реалізації ним права на податковий кредит, а також допущено інші неправомірні дії, тому позивач просить:
- визнати протиправними дії (та незаконною бездіяльність) службових (посадових) осіб відповідача № 1, а саме начальника відділу інформатизації процесів оподаткування Тішакова Романа Олеговича, керівника діловодної служби Міліцина Олександра Михайловича та старшого інспектора адміністративно-господарчого відділу Шульги Галини Анатоліївни стосовно висування передумов та відмови у прийнятті податкової декларації ОСОБА_3;
- визнати протиправними дії (та незаконною бездіяльність) службових (посадових) осіб відповідача № 1, а саме начальника відділу інформатизації процесів оподаткування Тішакова Романа Олеговича, керівника діловодної служби Міліцина Олександра Михайловича, старшого інспектора адміністративно-господарчого відділу Шульги Галини Анатоліївни та заступника начальника ДПІ Шейко Світлани Іванівни стосовно недодержання законного порядку розгляду звернень (письмових заяви та скарги ОСОБА_3) та надання відповідей;
- зобов’язати керівника державної установи відповідача № 1 начальника ДПІ Ткачова Ігора Вікторовича вчинити певні дії, а саме - притягнути службових та посадових осіб, дії (та бездіяльність) яких визнаються протиправними, до дисциплінарної та матеріальної відповідальності за правопорушення, пов'язані з недодержанням правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків, у порядку, визначеному законом, проінформувати суд та позивача про вжиті заходи у визначений (судом) термін часу;
- визнати протиправними дії (та незаконною бездіяльність) службових (посадових) осіб відповідача № 1 щодо нездійснення на користь позивач бюджетного відшкодування за наслідками 2009 податкового року, а саме стосовно неповернення у встановленні законом порядку та строки належних позивачу грошевих коштів у вигляді суми надміру сплаченого, заявленого до відшкодування, податку з доходів фізичних осіб (переплати в розмірі 0,02 грн.);
- визнати протиправними дії (та незаконною бездіяльність) службових (посадових) осіб відповідача № 1: щодо неповного та несвоєчасного повернення та неповернення в належному розмірі (у сумі 750,00 грн.) та у встановлений законами строк належних мені сум надмірно сплаченого податку за 2009 рік в наслідки реалізації права позивача на податковий кредит; щодо здійснення перерахування власно визначеної суми грошевих коштів на банківський рахунок позивача не в повному обсязі (з безпідставною несплатою за свій рахунок банківських послуг по перерахуванню грошей, з неправомірним перекладанням таких витрат на отримувача грошей ОСОБА_3); щодо несплати на користь позивача штрафів за зниження розміру та за порушення строків повернення (відшкодування) сум надмірно сплаченого - податку по праву на податковий кредит;
- визнати протиправними дії (та незаконною бездіяльність) службових (посадових) відповідача № 2: щодо здійснення перерахування визначеної державною установою відповідача № 1 суми грошевих коштів на банківський рахунок позивача в заниженому розмірі (з безпідставним та неправомірним перекладанням витрат на банківські послуги на отримувача грошей ОСОБА_3), щодо ненарахування та нездійснення стягнення й сплати на користь позивача штрафу за заниження розміру суми відшкодування, за затримку та неповернення решти суми;
- визнати протиправною та незаконною бездіяльність посадової особи відповідача № 2, а саме: начальника територіального управління в м. Красний Луч Рудої Олени Анатоліївни стосовно відсутності встановлення контролю та допущення таким чином вчинення неправомірних та безвідповідальних дій з боку підлеглих службових та посадових осіб, що призвело до: здійснення перерахування визначеної державною установою відповідача № 1 суми грошевих коштів на банківський рахунок позивача в заниженому розмірі (з безпідставним та неправомірним перекладанням витрат на банківські послуги на отримувача грошей ОСОБА_3), ненарахування та нездійснення стягнення й сплати на користь позивача штрафу за заниження розміру суми відшкодування, за затримку та неповернення решти суми;
- зобов'язати керівника державної установи відповідача № 2 начальника ГУ ДКУ Попова Михайло Івановича вчинити певні дії, а саме: визначити ступінь персональної відповідальності начальника управління в м. Красний Луч Рудої Олени Анатоліївни, дії (та бездіяльність) якої визнаються протиправними, підготувати та здійснити подання голові Державного казначейства України для прийняття відповідних рішень Міністром фінансів України щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління в м. Красний Луч за правопорушення, пов'язані з недодержанням правил, забезпечення виконання яких входить до його службових обов'язків, у порядку, визначеному законом, поінформувати суд та позивача про вжиті заходи у визначений (судом) термін часу;
- зобов'язати відповідача № 1 та відповідача № 2 вчинити, у відповідності до вимог закону, певні дії (виконати невчинені дії) - повернути, на підставах та у відповідності до поданої річної податкової декларації за 2009 рік із підтверджуючими матеріалами, документами і відомостями, засвідчуючими фактично сплачені позивачем за 2009 рік суми податку та фактично понесені позивачем у 2009 звітному податковому році витрати у сплату за навчання члена сім'ї позивача першого ступеня споріднення, належні позивачу грошеві кошти, які підлягають поверненню позивачу із бюджету як фізичній особі - платнику податку у вигляді зайво сплаченого податку з доходів позивача за 2009 рік, нарахувати та сплатити суми відповідних штрафів за їх несвоєчасне та неповне повернення у загальному розмірі не менш, ніж 367,80 грн., що включає:
75,00 грн. - суму штрафу в розмірі 10% від суми 750,00 грн. надмірно сплаченого та не повернутого у визначений законом строк податку;
0,02 грн. - суму зайво сплаченого у 2009 податковому році та не відшкодованого податку;
0,02 грн. - суму штрафу в розмірі 100% від суми 0,02 грн. надміру сплаченого, заявленого до відшкодування, але не повернутого у визначений законом строк податку;
146,38 грн. - суму надмірно сплаченого та неповністю повернутого податку (по праву на податковий кредит);
146,38 грн. - суму штрафу в розмірі 100% від суми в 146,38 грн. надмірно сплаченого та не повернутого у визначений законом строк податку (по праву на податковий кредит);
- зобов'язати відповідача № 2 самостійно нарахувати пеню із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на суму зайво сплаченого, заявленого до відшкодування, але неповернутого своєчасно відповідачем № 1 податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік (включаючи суми штрафних санкцій), самостійно нарахувати компенсацію для покриття збитків та втрат позивача із врахуванням темпів зростання споживчих цін за період виникнення зобов'язання відповідача № 1 на здійснення бюджетних відшкодувань, та сплатити з відповідного бюджету (на утримання державної установи відповідача № 1 чи з державного) на користь ОСОБА_3 (перерахувати на його особистий банківський рахунок) такі нараховані суми у вигляді грошевих коштів у загальному розмірі не менш, ніж 154,70 грн., що включає:
не менш, ніж 147,53 грн. - суму пені у розмірі 120% річних від загальної суми 367,80 грн. надмірно сплаченого та не повернутого своєчасно податку із врахуванням штрафів (див. відповідний розрахунок цієї суми на дату подання позову у п.2 додатка 14; цей показник підлягає фактичному визначенню на відповідні календарні дати: дня здійснення відповідачем № 2 повернення з відповідного бюджетного рахунку сум надмірно сплаченого податку, в т.ч. внаслідок застосування права на податковий кредит, у загальному розмірі 146,40 грн. на користь ОСОБА_3 та дня здійснення сплати нарахованих відповідачем № 2 відповідних штрафів за неповне та несвоєчасне повернення сум зайво сплаченого податку у загальному розмірі 221,40 грн. шляхом безспірного стягнення з бюджетного рахунку на утримання державної установи відповідача № 1 на користь ОСОБА_3.);
не менш, ніж 7,17 грн. - загальну суму втрат позивача із врахуванням темпів зростання споживчих цін (див. відповідний розрахунок цієї суми у п.2 додатку № 14; цей показник підлягає фактичному визначенню на календарну дату дня здійснення відповідачем № 2 повернення з відповідного бюджетного рахунку сум надмірно сплаченого податку, в т.ч. внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь ОСОБА_3 за період неповернення належного бюджетного відшкодування у загальному розмірі 146,40 грн.);
- визначити розмір та здійснити відшкодування (на користь позивача) матеріальної шкоди, заподіяної позивачу протиправними діями та бездіяльністю службових та посадових осіб державних установ відповідачів при здійсненні ними своїх повноважень, включаючи шкоду, завдану позивачу мені з боку відповідача № 1 порушеннями встановленого порядку прийняття до розгляду та безпосереднього розгляду звернень та надання відповідей на звернення, у вигляді грошевих коштів у загальному розмірі не менш, ніж 35,73 грн., що включає: 21,73 грн. - суму витрат позивача на листування із відповідачем (див. відповідний розрахунок цієї суми у п.1 додатку 14);
14,00 грн. - суму витрат позивача на поштові повідомлення відповідачів про подання позову до суду (див. відповідні посилання у п.3 додатку 14);
- визначити розмір та вирішити повністю питання щодо повернення інших грошевих коштів, а саме щодо відшкодування з Державного бюджету (та/або відповідного бюджету на утримання державних установ відповідачів) на користь позивача судових зборів та витрат (в т.ч. інших витрат), пов'язаних із поданням позову та заяв, прибуттям до суду, з розглядом справи, та із вчиненням інших дій, які пов'язані з розглядом справи, загальною сумою у розмірі не менш, ніж 6,40 грн., в т.ч.: 3,40 грн. - сума витрат на сплату мною державного мита за подання позову до суду (див. відповідний документ, наданий у вигляді оригіналу квитанції разом із позовом; витрати, що пов'язані із прибуттям до суду (компенсація втрат за відрив від звичайних зайнять, пов'язаних з викликом до суду за для розгляду справи) - із розрахунку кількості фактично витрачених днів участі позивача у судових засіданнях при вирішенні цієї справи, якщо в цьому виникне необхідність (Примітка: базові дані для проведення відповідного розрахунку наведені у п.3 додатку 14; цей показник підлягає визначенню за фактичними даними та за власним рішенням суду);
3,00 грн. - сума витрат на сплату послуг банку при сплаті держмита, що пов'язано зі вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи (див. відповідний документ, наданий у вигляді оригіналу квитанції разом із позовом); зазначена сума витрат може підлягати уточненню та визначенню судом за фактичними даними.
- вийти за межі позовних вимог та прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, та інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у зазначених сферах публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (згідно до останнього абзацу п.2ст. 162 КАСУ);
- постановити окремі ухвали та направити їх відповідним суб'єктам владних повноважень (згідно до ст.166 КАСУ), а саме: для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенням законності; для розгляду питань щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними;
- визнати податкове роз’яснення (Лист № 14312/7/17-0717 від 09.07.2009 року) видане ДПА України із перевищенням своїх повноважень, визнати його незаконним (чи недійсним) в зазначених частинах, чи таким, що потребує внесення до нього відповідних змін;
- надати результати розгляду цієї справи до прокуратури задля прийняття рішення по нової перевірці стану існуючих у цей час порушень прав громадян (та платників податку) з боку ДПА України та підпорядкованих до неї органів у зазначеній сфері публічно-правових відносин. Звернутися до Генеральної прокуратури задля отримання результатів перевірки 2005 року щодо реалізації платника податку права на податковий кредит.
Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача № 1 - ДПІ в м. Красний Луч Луганської області позовні вимоги не визнав, вважає, що ними правильно обчислено позивачеві розмір податкового кредиту і сума надмірно сплаченого податку, яка підлягає поверненню, йому обчислена з урахуванням вимог Закону та перерахована на його рахунок.
Представник відповідача № 2 - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області також вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Вислухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини у справі та оцінивши надані на їх підтвердження докази суд приходить до такого.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності зі ст.67 Конституції України передбачено обов’язок кожного сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено порядок та строки нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб.
Згідно ст.1 п.1.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року за № 889-ІV (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 889) податковий кредит – це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, отриманого по результатах такого звітного року, у випадках, визначених Законом.
Відповідно до п.п.3.1.2 ст.3 Закону № 889 об’єктом оподаткування резидента є саме чистий річний оподаткований доход, який визначається шляхом зменшення загальнорічного оподаткованого доходу на суму податкового кредиту такого звітного року. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Судом встановлено, що позивач є платником податку з доходів фізичних осіб та знаходиться на обліку в ДПІ в м. Красний Луч Луганської області за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 (аркуш справи 116 зворотній бік).
11.06.2009 позивач склав та відправив до ДПІ у м. Красний Луч Луганської області декларацію про доходи, одержані ним за період 2009 року, та розрахунок суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за наслідками 2009 року в розмірі 750,02 грн. (що підтверджується фіскальним чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення (аркуш справи 128) з метою отримання зайво сплаченого податку з доходів фізичних осіб із коштів, сплачених за навчання члена його сім’ї – ОСОБА_4 (аркуші справи 135, 136), яка є донькою його дружини, а саме: 5000,00 грн. за договором про навчання від 01.08.2007 року серії ХА № 07-11-25, який укладено між позивачем та Харківською національною академією міського господарства на навчання в особі ректора Шутенка Л.М. (аркуш справи 141). З цього питання позивач звернувся з заявою від 11.06.2010 року до відповідача (аркуші справи 199-124). Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення декларацію про доходи позивача за 2009 рік та додані до неї документи відповідач № 1 отримав 19.06.2010 року (аркуш справи 128). Відповідач № 1 в судовому засіданні зазначив, що в зазначеному поштовому відправленні знаходилась декларація про доходи позивача, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009р. за формою № 1 з додатками до неї. Вказане відправлення було направлене без оголошення цінності, без супровідного листа, без опису вкладення та позначки «звіт» на конверті. Зазначені обставини було зафіксовано актом № 16 від 16.06.2010 року (аркуш справи 144).
Так, відповідно до п.18 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. за № 270, матеріали звітності, документи і декларації платників податків пересилаються в межах України в листах, бандеролях, посилках з оголошеною цінністю з додержанням цих Правил та з урахуванням особливостей, визначених у Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року за № 799 (далі-Порядок № 799).
Згідно п.2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року за № 799 звіти, розрахункові документи і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою «звіт» та з рекомендованим повідомленням про вручення.
Відповідно до п.4 того ж Порядку, поштові відправлення здаються безпосередньо до підприємств поштового зв'язку у відкритому вигляді з описом вкладення.
Як вказано у п.п.3.1.3. та п.п.3.1.4. Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої Наказом ДПА України від 01.07.1998 року за № 315, при розкритті конвертів перевіряється правильність доставки, цілісність упаковки документів, відповідність номерів на документах і конвертах. Якщо виявлено відсутність документа, додатків до нього або пошкодження, невідповідність номера на конверті номеру документа, складається акт у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий залишається у діловодній службі. Неправильно оформлені (непідписні, незасвідчені), пошкоджені або надіслані не за адресою документи повертаються відправнику або пересилаються за належністю.
Не погодившись з рішенням відповідача № 1 позивач надіслав до ДПІ в м. Красний Луч скаргу від 03.07.2010 року (аркуші справи 146-150).
14.07.2010 року діловодною службою ДПІ в м. Красний Луч була отримана скарга з додатками до якої були заява та декларація з 8-ю додатками, що підтверджується фіскальним чеком від 05.07.2010 року, описом про вкладення до рекомендованого листа та повідомлення про вручення поштового відправлення (аркуш справи 152). Вищезазначені відправлення були оформлені згідно Порядку № 799, а тому були прийняті як податкова звітність, про що було повідомлено позивача листом від 26.07.2010 року за № 10043/01 (аркуш справи 153).
Тобто, дії відповідача № 1 в цій частині відповідали вимогам чинного законодавства України та суд не вбачає підстав для задоволення позову в цієї частині.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами виник спір стосовно розміру податкового кредиту у зв’язку з оплатою позивачем навчання члена його сім’ї – ОСОБА_4
Згідно довідки про доходи позивача з основного місця роботи від 08.06.2010 року № 118 (ТОВ «Укргазтехкомплекс»), розмір заробітної плати позивача за 2009 рік склав 16138,24 грн., з якої утримано соцвнесків у розмірі 580,53 грн. (оподаткований дохід складає - 15557,71 грн.), згідно довідки від 02.06.2010 року за № 371 (робота за сумісництвом в ТОВ «Укргазтех») розмір заробітної плати позивача за 2009 рік склав 9855,00 грн., з якої утримано соцвнески у розмірі 354,78 грн. (оподаткований дохід складає – 9500,22 грн.), тобто загальний оподаткований дохід позивача складає 25057,93 грн. (15557,71 грн. + 9500,22 грн.) (аркуші справи 133, 134).
Загальний розмір суми податку з доходів фізичних осіб (далі-ПДФО) який повинен був бути сплаченим від імені позивача за 2009 рік розраховується за ставкою, встановленою в п.7.1 ст.7 Закону № 889, а саме: 15% від 25 057,93 грн. – тобто, це 3758,69 грн.
При цьому, фактично сплачений роботодавцями позивача від імені позивача податок з доходів позивача становить загальну суму 3758,71 грн. та складається з:
- суми 2333,65 грн. - ПДФО із суми загального доходу у вигляді заробітної плати з основного місця роботи в розмірі 15 557,71 грн.;
- суми 1425,06 грн. - ПДФО із суми загального доходу у вигляді заробітної плати з місця роботи за сумісництвом в розмірі 9500,22 грн.;
Отже, судом встановлений зайве сплачений ПДФО в розмірі 0,02 грн. (як різниця між сумами 3758,71 грн. та 3758, 69 грн.), а відтак сума 0,02 грн., яку позивач заявив до відшкодування із бюджету є правомірною та підлягає відшкодуванню.
Таким чином, загальний оподаткований дохід позивача, згідно зазначених довідок становить 25057,93 грн., яку позивач і використовував для розрахунку суми надміру сплаченого податку у зв’язку з оплатою навчання вказаного члена його сім’я. Кошти, сплаченні на навчання за 2009 рік, складають 5000 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Згідно із п.п.5.1.1. п.5.1. ст.5 Закону № 889, платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.
Згідно із п.п.5.3.3. п.5.3. ст.5 цього Закону, сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у п.п.6.5.1. п.6.5. ст.6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Підпунктом «а» п.п.5.3.3. визначено, що витрати по оплаті за навчання включаються до податкового кредиту одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення за їх вибором.
Вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат.
Пунктом 5.4. ст.5 Закону № 889 встановлено виключний перелік обмежень права на нарахування податкового кредиту. Ця законодавча норма ніяких обмежень щодо права користування податковим кредитом будь - якого члена сім’ї першого ступеня споріднення студента не містить.
Відповідно до п.п.3.1.2 ст.3 Закону № 889, об’єктом оподаткування резидента є саме чистий річний оподаткований доход, який визначається шляхом зменшення загальнорічного оподаткованого доходу на суму податкового кредиту такого звітного року. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Пунктом 3.5 ст.3 зазначеного Закону визначено, що при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Базою (об'єктом) для нарахування збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян є заробітна плата платника цього податку (п.4.4 ст.4 Закону № 889).
Таким чином, оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб підлягає сума, що залишилася після вирахування суми збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а тому відповідачем № 1 розрахунок має бути здійснений з вирахуванням суми зборів до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до п.3.5 ст.3 вказаного Закону № 889 не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.
Виходячи з системного аналізу зазначених положень вказаного Закону членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення у сенсі вказаного Закону вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти, а заробітна плата, як об’єкт оподаткування визначається, як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Суд вважає, що відповідачем № 1 у даному випадку при визначенні об’єкта оподаткування - заробітної плати щодо позивача у повному обсязі вимоги закону не виконано.
Суд вважає, що податковою інспекцією неправомірно здійснено розрахунок суми, що підлягає поверненню платнику податків внаслідок застосування ним права на податковий кредит, виходячи з суми нарахованої заробітної плати без вирахування суми збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Посилання відповідача на наявність податкового роз’яснення з приводу порядку проведення розрахунку податкового кредиту та суми, яка підлягає поверненню, у зазначених випадках, яким вони користуються, на увагу не заслуговує, оскільки це роз’яснення суперечить вимогам закону, яким чітко визначено цей порядок і ніяких додаткових роз’яснень він не потребує.
Відповідачем не заперечується розрахунок позивача з арифметичної точки зору, цей розрахунок відповідачем № 1 не приймається з інших підстав, які суд вважає необґрунтованими, оскільки прийнятий позивачем алгоритм розрахунку відповідає вказаним вище вимогам закону та встановленому ним порядку.
Таким чином, згідно наданому позивачем розрахунку відповідач мав вирішити питання про повернення позивачеві надміру сплаченого кредиту у сумі 750,02 грн., а не 609,72 грн. (фактично отримано позивачем 603,62 грн., а саме: 609,72 грн. – 6,10 грн. комісійна винагорода Державного «Ощадбанку» в розмірі 1%), різниця становить 140,30 грн. + 6,10 (комісійна винагорода Державного «Ощадбанку» від суми повернення - 609,72 грн.), тобто загальна недоотримана позивачем різниця суми повернення становить – 146,40 грн., яка має бути повернута позивачу.
За таких обставин суд вважає, що відповідач – ДПІ у м. Красний Луч в даному випадку не дотримав вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його дії щодо вищезазначеного є неправомірними, в зв’язку з чим маються правові підстави для задоволення позовних вимог в частині повернення позивачу суми зайво сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік у загальному розмірі - 146,40 гр., яку він недоотримав.
Крім того, підлягають задоволенню вимоги про стягнення суми штрафу.
Відповідно до п.20.4.2. ст.20 Закону № 889 за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи:
- якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 10 відсотків від такої суми;
- якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 50 відсотків від такої суми;
- якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми.
Пунктом 4.7 Інструкції про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 вересня 2003 року № 442, передбачено, що відповідно до підпункту 20.4.2 пункту 20.4 статті 20 Закону за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи: якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми.
Крім того, в порядком взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, що затверджений наказом ДПА, МФУ, ДКУ від 03.02.2005 року за №58/78/22 (далі-Порядок № 58/78/22) зазначається, що оплата послуг банків при поверненні платникам податків надміру утриманого (сплаченого) податку з доходів фізичних осіб здійснюється за рахунок коштів бюджету, до якого зараховується цей податок. Враховуючи вищевикладене, податковий орган повинен був передбачити при наданні висновку до органів казначейства видатки на оплату цих послуг, у даному випадку в розмірі 1% від суми повернення позивачу, так як згідно додатку №8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» за податковими органами закріплений контроль за рухом цих коштів.
Таким чином, у даному випадку на користь позивача має бути сплачено штраф у сумі 750,02 грн., оскільки йому у повному розмірі та своєчасно сума надміру сплаченого податку не повернута, затримка має місце більш ніж 91 календарний день, однак оскільки позивачем заявлено вимоги про сплату штрафу у сумі 75,00 грн. + 140,28 грн. + 6,10 (комісійна винагорода Державного «Ощадбанку» від суми повернення - 609,72 грн.), а згідно зі ст.11 КАС України суд розглядає справи у межах заявлених позивачем вимог, то у даному випадку сплаті позивачеві підлягає заявлена ним сума штрафу у розмірі 221,38 грн., оскільки сам позивач вважає, що саме стягнення цієї суми на його користь у вигляді штрафу в повній мірі захистить його права, свободи та інтереси.
Пунктом 4.8 зазначеної Інструкції встановлено, що повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та штрафів відповідно до підпункту 20.4.2 пункту 20.4 статті 20 Закону № 889 здійснюється органом державного казначейства за рахунок доходів бюджету, до якого зараховується такий податок.
За таких обставин суд вважає, що відповідач ДПІ у м. Красний Луч в даному випадку не дотримав вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його дії щодо вищезазначеного є неправомірними, в зв’язку з чим маються правові підстави для задоволення позовних вимог в частині повернення позивачеві суми зайво сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік у загальній сумі 146,40 грн. та в частині, що стосується стягнення штрафу у розмірі 215,28 грн., а у відповідності до положення п.п.20.4.2. п.20.4. ст. 20 Закону № 889 при неповному або несвоєчасному поверненні суми зайво сплаченого податку, в тому числі, внаслідок застосування права на податковий кредит, які підлягають відшкодування за рахунок Державного Бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Луганській області.
Щодо вимог, які стосуються відповідача № 2 – Головного управління Державного казначейства України у Луганської області суд вважає їх необґрунтованими та не вбачає підстав для їх задоволення виходячи з такого.
Так, порядком взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, що затверджений наказом ДПА, МФУ, ДКУ від 03.02.2005 року за №58/78/22 (далі-Порядок № 58/78/22), передбачений регламент взаємодії вищевказаних органів, випадки та види платежів, що можуть бути повернуті. Також цим Порядком та Законом № 889 визначено, що повернення надміру сплаченої суми податку з доходів фізичних осіб, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та штрафів здійснюється органом Державного казначейства України на підставі висновку, поданого органом державної податкової служби України до відповідного органу Державного казначейства України з рахунку, на який зарахувався цей податок.
Пунктом 18.8 ст.18 Закону № 889 передбачено, що сума коштів, яка підлягає поверненню платнику, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларацію.
Відповідно до абз.3 п.11 Порядку №58/78/22 повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку з доходів фізичних осіб на банківський рахунок платника податку здійснюється органом Державного казначейства України на підставі висновку, поданого органом державної податкової служби України до відповідного органу Державного казначейства України не пізніше ніж п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного терміну від дня отримання органами державної податкової служби України податкової декларації.
Так, відповідач № 2 - управління Державного казначейства у місті Красний Луч 25.08.2010 року отримало висновок ДПІ в м. Красний Луч за № 464 від 20 серпня 2010 року на суму 609,72 грн., що підтверджується записом за № 336 в Журналі реєстрації висновків місцевого бюджету (аркуші справи 181, 182).
25.08.2010 року управління Державного казначейства у місті Красний Луч перерахувало зазначені у висновку кошти (609,72 грн.) на банківський рахунок позивача - ОСОБА_3 платіжним дорученням за № 550 від 25.08.2010 року (аркуші справи 183-185).
На виконання Постанови КМУ від 21.12.2005 року за № 1232 «Питання Державного казначейства України» та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операції по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства, затвердженої наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 року за № 119 (зі змінами) затверджений Довідник відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету (Наказ Державного казначейства від 15.01.2007 року за № 5 «Про затвердження Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету» (далі - Наказ ДКУ від 15.01.2007 №5).
Згідно з додатком до наказу ДКУ від 15.01.2007 за № 5 зазначається балансовий рахунок та код бюджетної класифікації доходів, які відносяться до «податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності». В платіжному дорученні № 550 від 25.08.2010 року балансовий рахунок - це 3321. В наказі ДКУ від 15.01.2007 року за № 5 на цей балансовий рахунок є свій код бюджетної класифікації доходів - це 11011100.
Статтею 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» встановлено, що контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснюються органами, які повинні забезпечувати їх надходження, згідно з додатком № 8 до цього Закону.
Згідно додатку № 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Державна податкова адміністрація України за кодом бюджетної класифікації 11011100 є органом, за яким закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, а органи державного казначейства відповідно до додатку № 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» здійснюють лише контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень та проведенні платежів за всіма кодами бюджетної класифікації.
Положенням про Державне казначейство України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року за № 1232 (далі - Положення № 1232) встановлено, що Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується.
Казначейство є учасником системи електронних платежів Національного банку. Основними завданнями Казначейства є забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка.
Тобто органи казначейства по даному виду платежів є банківською установою, яка тільки перераховує кошти на відповідний рахунок, який вказується у підтверджувальному документі (у даному випадку - це висновок податкового органу). Виходити за межі цього документу (висновку ДПІ) орган казначейства не має повноважень.
Крім того, в Порядку №58/78/22 зазначається, що оплата послуг банків при поверненні платникам податків надміру утриманого (сплаченого) податку з доходів фізичних осіб здійснюється за рахунок коштів бюджету, до якого зараховується цей податок. Враховуючи вищевикладене, податковий орган повинен був передбачити при наданні висновку до органів казначейства видатки на оплату цих послуг, так як згідно додатку №8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» за податковими органами закріплений контроль за рухом цих коштів.
Враховуючи викладене, органи державного казначейство діяли на підставі, в спосіб та в межах повноважень, та не порушували та не могли порушувати законні права та інтереси позивача.
Відповідно до зазначених документів управління Державного казначейства у місті Красний Луч не занижувало розмір суми до повернення, а навпаки було перерахована на банківський рахунок позивача та сума, яка була визначена у висновку ДПІ в м. Красний Луч.
Щодо застосування штрафів до відповідача № 2, то відповідно до абз.5 п.п.20.4.2 п.20.4 ст.20 Закону № 889 нарахування штрафів передбачених зазначеним п.п.20.4.2 самостійно здійснюється органом Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.4 Порядку нарахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року за № 127 «Про затвердження Порядку нарахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб» (далі-Постанова № 127), затвердженого на виконання підпункту 20.4.2 пункту 20.4 статті 20 Закону № 889, орган Державного казначейства приймає рішення про нарахування штрафу на підставі інформації, що міститься у висновку органу державної податкової служби про суму надміру сплаченого податку.
Тобто, вимога Позивача до відповідача № 2 самостійно нарахувати пеню на суму зайво сплаченого, заявленого до відшкодування, але не повернутого своєчасно податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік, самостійно нарахувати компенсацію для покриття збитків та втрат Позивача із врахуванням темпів зростання споживчих цін є необґрунтованою, оскільки суд не вбачає вини відповідача № 2 у даному випадку.
За таких обставин, позовні вимоги до відповідача № 2 в частині застосування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб та інші вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання податкове роз’яснення ДПА України, а саме: лист за № 14312/7/17-0717 від 09.07.2009 року видане ДПА України із перевищенням своїх повноважень, визнати його незаконним (чи недійсним) в зазначених частинах з огляду на таке.
Висновки позивача щодо законності чи незаконності мотивів, які містяться у листі за № 14312/7/17-0717 від 09.07.2009 року, який виданий ДПА України, суд не приймає до уваги, оскільки цей лист не носить характеру нормативно-правового акту, який тягне за собою юридичні та правові наслідки для платників податків та інших учасників даних правовідносин, а є лише роз’яснювальним листом та зміст якого може бути оскаржено до суду у встановленому законом порядку шляхом пред’явлення окремого позову про питання законності чи незаконності цього податкового роз’яснення, а тому у даному випадку це питання не потребує захисту прав, свобод та інтересів фізичної особи у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади у розумінні ст.2 КАС України.
Крім того, позивач у тексті позовної заяви (аркуш справи 71) просив суд використати свої повноваження, залучити ДПА України до справи в якості відповідача № 3 та перевірити чи є видане ДПА України зазначене узагальнене податкове роз’яснення лист за № 14312/7/17-0717 від 09.07.2009 року затвердженим у встановленому порядку. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вимог КАС України, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_3 ДПА України у якості відповідача № 3 по справі не зазначив, позовні вимоги до ДПА України не висунув.
Приймаючи до уваги, що у суду відсутні повноваження щодо самостійного залучення ДПА України в якості відповідача № 3 по справі, відсутність вимог щодо зазначено податкового органу у підсумковому переліку вимог позивача (аркуші справи 89-93) ця вимога до суду є безпідставна та така що не підлягає розгляду та задоволенню.
Щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв’язку з діями відповідача та розглядом справи, суд вважає, що підлягають задоволенню та поверненню позивачу лише наступні витрати, які підтверджені документально, а саме:
- сума витрат на сплату судового збору в розмірі відповідно до задоволених вимог (всього 17 вимог, з яких частково задоволено лише 3) (аркуш справи 2);
- загальна сума витрат за чеками від ДП «Укрпошта» в розмірі 21,73грн. (аркуш справи 128, 160).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення судових витрат, тому суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню в загальній сумі 21,79 грн. Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати у зазначеному розміри на користь позивача підлягатимуть стягненню з державного бюджету України.
Що стосується інших позовних вимог позивача, то суд не вбачає підстав для їх задоволення у зв’язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
Керуючись ст.ст.2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в місті Красний Луч Луганської області, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про визнання необґрунтованими, невмотивованими, протиправними та незаконними дій, бездіяльності, рішень та стягнення коштів задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії відповідача № 1 - Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області щодо неповернення ОСОБА_3 у повному розмірі надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік у сумі 750,02 грн.
Зобов`язати відповідача № 1 - державну податкову інспекцію в м. Красний Луч Луганської області та відповідача № 2 - Головне управління Державного казначейства України в Луганській області повернути позивачу - ОСОБА_3 решту суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік у загальному розмірі 146,40 (сто сорок шість грн. сорок коп.) грн.
Зобов’язати відповідача № 1 - державну податкову інспекцію в м. Красний Луч Луганської області сплатити на користь ОСОБА_3 штраф за затримку повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік у загальному розмірі 221,38 (двісті двадцять одну грн. тридцять вісім коп.) грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 у відшкодування судових витрат 21,79 (двадцять одну грн. сімдесят дев’ять коп.) грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити повністю за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено в повному обсязі та підписано 01 лютого 2011 року.
СуддяА.А. Лагутін