Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 лютого 2011 року Справа № 2а-761/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Лагутіна А.А.,
при секретарі судового засідання: Кашкаровій Г.Є.,
за участю представників сторін:
прокурора – не прибув
від позивача –Адамович І.О.(довіреність №2 від 04.01.2011 року),
від відповідача – Волошин М.І.(довіреність № 01/4-10-08 від 04.01.2011року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом прокурора м.Стаханова Луганської області в інтересах держави в особі Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції до державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю в сумі 2971,07 грн., -
ВСТАНОВИВ:
20 січня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора м.Стаханова Луганської області в інтересах держави в особі Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції до державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю в сумі 2971,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Державне підприємство «Первомайськвугілля» зареєстроване як суб’єкт господарювання виконавчим комітетом Стахановської міської ради та перебуває на обліку як платник податків і зборів у Державній податковій інспекції в м. Стаханові Луганської області.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом строки.
Станом на 01.10.2010 заборгованість відповідача перед бюджетом складає з орендної плати за землю у сумі 2971,07 грн.
Враховуючи, що самостійно податковий борг з орендної плати за землю в загальній сумі 2971,07 грн. державне підприємство «Первомайськвугілля» не сплатило, позивач просить стягнути його в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Прокурор в судове засідання не зявився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не доповів.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву та пояснив, ДП «Первомайськвугілля» підтверджує, що станом на 01.10.2010 року дійсно має податкову заборгованість, у зв’язку з несвоєчасною сплатою до бюджету плати за землю у розмірі 2971,07 грн., тому позовні вимоги ними визнаються в повному обсязі
Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків – відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 2971,07 грн., виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати норми раніше діючого законодавства.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Державне підприємство «Первомайськвугілля» знаходиться на обліку у державній податковій інспекції в м. Стаханові Луганської області як платник податків і зборів.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно із статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до статті 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов’язку подання податкової декларації до 01 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов’язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Податкове зобов’язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов’язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю»).
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» державне підприємство «Первомайськвугілля» є суб’єктом плати за землю (платником).
Державне підприємство «Первомайськвугілля» в податковому розрахунку земельного податку від 20.01.2010 (арк. справи9) визначило на 2010 рік податкове зобов’язання з земельного податку в розмірі 9007,98 грн.
Станом на 01.10.2010 року податковий борг по земельному податку ДП «Первомайськвугілля» складає 2971,07 грн. Заборгованість виникла станом на 30.06.2010 року по строку на 30.06.2010 року за розрахунком № 694 від 27.01.2010 року на суму 750,66 грн., залишок на 01.10.2010 року складає 719,09 грн., по строку на 30.07.2010 року на суму 750,66 грн., по строку на 30.08.2010 року на суму 750,66 грн., по строку на 30.09.2010 року на суму 750,66 грн., всього 2971,07 грн., що підтверджується розшифровкою податкового боргу ДП «Первомайськвугілля». (арк. справи 10).
Підпунктом 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) та статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» Державне підприємство «Первомайськвугілля» суму податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця не сплатило, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 2971,07 грн.
Згідно із пунктом 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.
Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) позивачем відповідачу надіслано першу податкову вимогу від 26 лютого 2010 року № 1/35, яка отримана відповідачем 12.03.2010, про що свідчить підпис бухгалтера відповідача (арк. справи 7); та другу податкову вимогу від 12 квітня 2010 року № 2/59, яка отримана відповідачем 15.04.2010 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи останнього (арк. справи 8).
17 травня 2010 року державною податковою інспекцією в м. Стаханові Луганської області відносно державного підприємства «Первомайськвугілля» прийнято рішення № 122/5289/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 11).
Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Оскільки відповідач на час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 2971,07 грн., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що прокурор відповідно до пунктів 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов прокурора м.Стаханова Луганської області в інтересах держави в особі Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції до державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю в сумі 2971,07 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «Первомайськвугілля» (ід.код 32320594, місцезнаходження: 94000, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Куйбишева, 18а) податкову заборгованість з орендної плати за землю в сумі 2971,07 грн. (дві тисячі дев’ятсот сімдесят одна грн. 07 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 08 лютого 2011 року.
СуддяА.А. Лагутін