Справа № 2-а-142/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 січня 2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                                         Сеніна В.Ю.

при секретарі                                                            Кравченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и в:

в листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Голосіївському районі м. Києва, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати його провести перерахунок та виплату їй пенсії за віком у відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 календарний рік з 01.06.2010.

Позовні вимоги мотивує тим, що звернувшись 02.06.2010 до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", останнім було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік (із розрахунку 1197,91 грн.), хоча на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач мав би застосувати показник середньої заробітної плати за 2009 рік (із розрахунку 1650,43 грн.).

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надіслав до суду письмове заперечення в якому проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду у Голосіївському районі м. Києва та отримує пенсію за віком.

Звернувшись 02.06.2010 до Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва із заявою щодо здійснення їй перерахунку, позивачу було здійснено перерахунок пенсії за ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік.

Дізнавшись про своє порушене право на отримання пенсії, позивач 27.10.2010 звернулася до відповідача із заявою та 29.10.2010 отримала відповідь, з якої вбачається, що у зв’язку з тим, що питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески законодавчо не врегульовано, перерахунки пенсій у 2009 та 2010 роках відповідно до підпункту третього пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік.

Такі дії відповідача суд вважає неправомірними та такими, що не ґрунтуються на Законі та протирічать Конституції України.

Відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування" особа має право на перерахунок пенсії у разі якщо після призначення пенсії, вона продовжувала працювати. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв у роботі та здійснюється з заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, а саме за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 40 зазначеного Закону для визначення заробітної плати, з якої обчислюється пенсія застосовується показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії, виходячи з показника середньої заробітної плати за 2009 рік.

Посилання представника відповідача у письмових запереченнях на відсутність законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески у зв’язку з чим відповідач здійснює перерахунок пенсії, керуючись підпунктом третім пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою, на думку відповідача, і передбачено застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік, суд вважає необґрунтованими.   

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання щодо реалізації права на соціальний захист, неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Зокрема, Конституційний Суд України у рішенні від 09.07.2007 №6рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних Законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 положення підпункту 9 пункту 35 та положення підпункту 10 пункту 35 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007, якими було передбачено проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначається згідно ст. 40 цього Закону, втратили чинність як такі, що є неконституційними.   

Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відтак, після визнання неконституційними положень Закону, залишаються діючими положення, які були змінені, тобто положення ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в редакції 2003 року.

Дійсно, постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлено, що у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при проведенні перерахунку пенсії позивачу застосуванню підлягають статті 40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", а не положення Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Також слід звернути увагу, що застосування у 2010 році показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік протирічить тексту самої Постанови Кабінету Міністрів України № 530, якою передбачено застосування показника середньої заробітної плати працівників у середньому  на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Таким чином, враховуючи зміст підпункту 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530, суд вважає, що при проведенні перерахунку в 2010 році застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати за 2009 рік.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії відповідача є неправомірними, оскільки Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і здійснити позивачу перерахунок пенсії за календарний рік, що передує року такого перерахунку, але у порушення вимог зазначених статей цього не зробив.

При визначенні судом дати, з якої необхідно відповідачеві здійснити перерахунок пенсії, суд врахує вимоги ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої перерахунок призначеної пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно. Оскільки матеріалами справи встановлено, що таку заяву було подано 02.06.2010, то перерахунок необхідно здійснювати з 01.06.2010.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 КАС України, а саме: з Державного бюджету України підлягає стягненню на користь позивача 3 грн. 40 коп. сплаченого нею судового збору, а також витрати на правову допомогу в розмірі 17 грн. Заявлена позивачем вимога щодо стягнення на її користь 400 грн., затрачених на правову допомогу, є такою, що не ґрунтується на законі з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАСУ граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави" передбачено, що якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, її граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5% розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

З матеріалів справи вбачається, що на надання правової допомоги позивачу особою, що її надавала, було затрачено 3 години. Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 № 2857-VI погодинний розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2011 по 31.03.2011 встановлено в розмірі 5,66 грн., а отже сума, що підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача становить 17 грн. (3 год. х 5,66 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 19, ст. 152 Конституції України, ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 6, 94, 160-163 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 за 2010 рік із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі  м. Києва провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік (1650,43 грн.) з 01 червня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 17 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з часу її проголошення.

Суддя