Справа №  2-а-27/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

(вступна та резолютивна частини)

          24 січня 2011  року                                         м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

судді Олійника В.П.,

при секретарі –Павленко О.В.,

з участю представника позивача-адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача-Дякина Р.О.,

представника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача-Управління Держкомзему у м.Ніжині Чернігівської області-ОСОБА_3.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним і скасування висновку із проекту землеустрою та зобов"язання погодити проект землеустрою,

встановив:

          Відповідно до правил ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі відкладається до 31 січня 2011 року.

          Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст.13, 17, 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини”, ст.ст.1, 2 Закону України “Про охорону археологічної спадщини”, ст.ст.19, 20, 118 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

          Адміністративний позов задовольнити  повністю.

          Визнати протиправним та скасувати висновок Головного Управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської обласної державної адміністрації від 14 вересня 2010 року №3195-П із проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0673 га у власність для будівництва та обслуговуванння жилого будинку, господарських будівель і  споруд по провулку АДРЕСА_1.

          Зобов"язати Головне Управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської обласної державної адміністрації погодити проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0673 га у власність для будівництва та обслуговуванння жилого будинку, господарських будівель і споруд по провулку АДРЕСА_1.

          Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           

          Суддя                                                                                           Олійник В.П.

справа № 2-а-27/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

          24 січня 2011  року                                                                                           м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

судді Олійника В.П.,

при секретарі –Павленко О.В.,

з участю представника позивача-адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача-Дякина Р.О.,

представника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача-Управління Держкомзему у м.Ніжині Чернігівської області-ОСОБА_3.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним і скасування висновку із проекту землеустрою та зобов"язання погодити проект землеустрою,

встановив:

          Позивачем заявлені вимоги про визнання протиправним і скасування висновку із проекту землеустрою від 14 вересня 2010 року щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність (далі-Висновок) та зобов"язання погодити даний проект землеустрою, посилаючись на те, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (далі-Будинок), 03 вересня 2008 року надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, на якій розташований Будинок, даний проект відповідачем не погоджений, оскільки земельна ділянка розташована на території пам"ятки археології, при цьому спірна земельна ділянка належить до категорії земель житлової та громадської забудови, відомості про внесення пам"ятки археології відповідно до Висновку до Державного реєстру нерухомих пам"яток України відсутні, розпорядником спірної земельної ділянки є Ніжинська міська рада.

          В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 підтримав позов за обставин, викладених в позовній заяві, пояснивши, що позивач виявив намір приватизувати не археологічну пам”ятку, а земельну ділянку, під поверхнею якої може знаходитись така пам”ятка.

          Представник відповідача Дякин Р.О. в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що спірна земельна ділянка розташована в межах пам”ятки археології, яка взята під державну охорону згідно розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 08 жовтня 1993 року, і на яку є паспорт за 1982 рік, у зв”язку з неналежним рівнем фінансування пам”ятка археології, на якій розміщена спірна земельна ділянка, не внесена до Державного реєстру нерухомих пам"яток України, спірна земельна ділянка віднесена до земель історико-культурного призначення, рішення органу місцевого самоврядування щодо віднесення спірної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення не приймалось.

          Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача-Управління Держкомзему у м.Ніжині Чернігівської області-ОСОБА_3., в судовому засіданні вважала за необхідне позов задовольнити, пояснивши, що спірна земельна ділянка віднесена до земель житлової та громадської забудови, розмежування земель до державної та комунальної власності не проводилось.

          Враховуючи наявні у справі докази, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову зі слідуючих підстав.

          В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником кв.№2, 11/20 часток кв.№1, 9/20 часток кв.№1 Будинку, Рішенням Ніжинської міської ради від 03 вересня 2008 року останньому надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування Будинку, Висновком від 14 вересня 2010 року відповідач не погоджує проект відведення, оскільки земельна ділянка розташована на території пам”ятки археології, взятого на облік розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 08 жовтня 1993 року №459.

          Положеннями ст.ст.19, 20 ЗК України встановлено поділ земель України на категорії  на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Докази на підтвердження віднесення земельної ділянки, на якій розташований Будинок, до земель історико-культурного призначення відсутні, посилання представника відповідача на віднесення спірної земельної ділянки до даної категорії грунтується на припущеннях.

          Відповідно до ст. 1 Закону України “Про охорону археологічної спадщини”  археологічна спадщина України - сукупність пам”яток археології, що перебувають під охороною держави, та пов'язані з ними території, а також рухомі культурні цінності (археологічні предмети), що походять з об”єктів археологічної спадщини.

          Приписами ст.ст.13, 17, 18 Закону України “Про охорону культурної спадщини” встановлений обов”язок реєстрації об”єктів культурної спадщини шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; пам”ятка, крім пам”ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності; об”єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини; перелік пам'яток, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України.

          Відповідно до Паспорта від 10 січня 1982 року окольне місто літописного м.Нежатина є пам”ятником археології, місце розташування-центральна частина м.Ніжина, територія пам”ятки знаходиться під сучасною забудовою, категорія охорони-місцева, балансова належність Ніжинській міській раді, тобто археологічною пам”яткою є культурний шар окольного міста літописного м.Нежатина, при цьому докази на підтвердження занесення даної пам”ятки археології до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, віднесення спірної земельної ділянки до категорії археологічної пам”ятки та до переліку об”єктів, що не підлягають приватизації- відсутні, тобто Висновок прийнятий відповідачем без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

          За таких обставин відповідачем не виконаний обов"язок щодо доказування правомірності свого Висновку згідно ч.2 ст.71 КАС України.

          Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст.13, 17, 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини”, ст.ст.1, 2 Закону України “Про охорону археологічної спадщини”, ст.ст.19, 20, 118 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

          Адміністративний позов задовольнити  повністю.

          Визнати протиправним та скасувати висновок Головного Управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської обласної державної адміністрації від 14 вересня 2010 року №3195-П із проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0673 га у власність для будівництва та обслуговуванння жилого будинку, господарських будівель і  споруд по провулку АДРЕСА_1.

          Зобов"язати Головне Управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської обласної державної адміністрації погодити проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0673 га у власність для будівництва та обслуговуванння жилого будинку, господарських будівель і споруд по провулку АДРЕСА_1.

          Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                 Олійник В.П.           .