Справа № 2-332

                                                                                                                                                                           2011 рік

З А О Ч Н Е     Р І  Ш  Е  Н Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М     У К Р А Ї Н И

11 січня  2011 року                           Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим  

у складі  судді:     Переверзєвої Г.С.,

при секретарі:     Казаченко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом

                ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики   ,

 В   С   Т   А   Н  О  В  И  В:

Позивач, уточнивши позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в сумі 63520 гривень та відсотки за користування чужими коштами, а також судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 березня 2008 року  між ним та відповідачем був укладений договір позики, підтверджений розпискою , згідно якому він (позивач) надав відповідачу позику на суму, еквівалентну 10000 доларів США, а та зобов’язалася в строк до 01 квітня 2008 року повернути йому цю суму. 04 жовтня 2010 року ОСОБА_2 повернула частину боргу в сумі, еквівалентній 1000 доларів США та зобов’язалась повернути решту позики в строк до 05 жовтня 2010 року, але не повернула. Вже після його звернення до суду відповідачка відшкодувала йому ще 7940 гривень, у зв’язку з чим на цей час сума її основного боргу складає 63520 гривень. Також просить суд стягнути з відповідачки  три відсотки річних за весь час прострочення нею виконання зобов’язання .

    Відповідач в судове засідання не з’явилась, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, причин неявки суду не надала.

    Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.. 225 ЦПК України.

           Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає  задоволенню.

Судом встановлено, що 06 березня 2008 року ОСОБА_2 у ОСОБА_1  були одержані в позику гроші в сумі, еквівалентній 10000 доларів США та відповідач зобов'язалася повернути їх позикодавцеві в строк до 01 квітня 2008 року, на підтвердження чого ОСОБА_2 була дана письмова розписка (а.с. 7).

    Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики складається у письмовій формі, якщо його сума не менше ніж вдесятеро перевищує встановлений законом розмір  не оподатковуваного податком мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Договір позики між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений у письмовій формі і на підтвердження його укладення позичальником була надана письмова розписка, факт написання якої відповідач не заперечила.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність іншій стороні грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві борг у строк та в порядку, встановлені договором.  

Як встановлено судом, 04 жовтня 2010 року відповідач повернула позивачеві частину боргу в сумі, еквівалентній 1000 доларів США (а.с. 8) та згідно пояснень позивача, 25 грудня 2010 року вона відшкодувала йому ще 7940 гривень.

Таким чином, як видно з письмових доказів, які є в матеріалах справи,  ОСОБА_2 умов договору позики від 06 березня 2008 року не виконала, і борг в повному обсязі в обумовлений договором строк не повернула.

На цей час сума заборгованості ОСОБА_2 за договором позики, з врахуванням офіційного курсу гривні до долару, підтвердженого довідкою відділення № 3 ПАТ «Банк Кіпру» в м. Ялта (а.с. 11) складає 63520 гривень, що еквівалентно 8000 доларів США, які є залишком заборгованості відповідачки та підлягають примусовому стягненню з неї.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, по вимозі кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Три відсотки річних від простроченої ОСОБА_2 суми за весь час прострочення виконання зобов’язання, тобто з  01 квітня 2008 року і по день ухвалення рішення складає 5716,80 гривень  та ця сума також підлягає стягненню з відповідачки, яка прострочила виконання грошового зобов’язання.

Оскільки позов підлягає   задоволенню, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню  витрати по оплаті судового збору і витрат на інформаційно – технічне забезпечення справи.

           На підставі викладеного,  керуючись   ст.ст. 60, 208, 209, 212,214,215, 217  ЦПК України, ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049  ЦК України,

В  И  Р   І  Ш  И  В:

Позов – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики  у розмірі 63520 гривень, три відсотки річних в сумі 5716,8 гривень судові витрати у вигляді судового збору в сумі 714,60 гривень, витрат на інформаційно – технічне забезпечення справи в сумі 120 гривень, а всього – 70071,4 (сімдесят тисяч сімдесят одна) гривня 40 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді АРК через Ялтинський міський суд у порядку та строки згідно ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя –