Справа  №  2-а-201/11  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                 У К Р А Ї Н И

           31 січня 2011 року                                                                     м. Ніжин                                                                           

          Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Пантелієнко В.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради про перерахунок і стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

В С Т А Н О В И В:

12.01.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що вона у зв'язку з народженням дитини відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»(далі за текстом Закон) перебуває на обліку у відповідача. Відповідачем, як органом, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, відповідно до  Закону була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що згідно із ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»,  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі  встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, але відповідач не в повному обсязі здійснював виплату допомоги на дитину та разову допомогу при народженні дитини, а тому просила зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату допомогу за період  з липня 2010 року по грудень 2010 року.

Представник відповідача в запереченні просить відмовити у задоволенні позовних вимог, так як ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»(в редакції від 28.12.2007 року), передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Оскільки, саме така сума нараховується та виплачується позивачці як щомісячна допомога на дитину, просить в позові ОСОБА_1 відмовити.  

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається в порядку скороченого провадження без присутності сторін відповідно до ст. 183-2 КАС України.  

Дослідивши докази у справі, суд приходить до  наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1  є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 6) та фактично здійснює догляд за дитиною. Позивачка перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради  та їй на підставі Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»призначена допомога по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку.

З часу народження дитини  управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради нараховує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, яка  виплачувалась   в мінімальному розмірі.   

          Згідно ст. 13 Закону України  «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»(редакція від 09.07.2007 року), право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно    до   ст. 152   Конституції    України   закони  та  інші  нормативно-правові  акти,  які за рішенням Конституційного суду України визнаються неконституційними, втрачають  чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.    

З 01.01.08 року Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року № 107-VI внесено зміни до Закону України  «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»і ст. 15 викладено в новій редакції, яка передбачає,  що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.    

Зазначені зміни до ст.15 Закону України  «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»чинність не втратили, неконституційними не визнавалися.    

Посилання позивачки на ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», суд до уваги не приймає, оскільки його преамбулою визначено, що цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.    

При наявності спеціального закону, а саме - Закону України  «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», преамбулою якого визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.    

Таким чином, при наявності спеціального закону, суд зобов’язаний застосовувати  спеціальний закон, яким є ст.15 Закону України  «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яка на даний час є чинною, неконституційною не визнана та є обов’язковою для її застосування відповідачем.    

Враховуючи, що позивачкою не надавалася довідка про середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, ні відповідачу, ні суду, управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради, законно та обґрунтовано виходив із вимог ст.15 Закону України  «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»та здійснювало виплату в мінімальному розмірі передбаченому Законом.    

За таких обставин суд вважає, що правових підстав для задоволення позову не має.    

Керуючись ст. ст.  158-163 КАС України,  –   

П О С Т А Н О В И В:

          В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради про перерахунок і стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку –відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного апеляційного суду через  Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня   отримання копії постанови.  

Суддя                                                                                      В.Г. Пантелієнко