Справа № 727/4824/21

                                                       Провадження № 1-кп/727/12/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2022 року                                                                 м.Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

представника потерпілої ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження №12021262020001010 від 24.04.2021 року по обвинуваченню

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чернівці, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, розлученої, має на утриманні неповнолітню дитину 2014 року народження, із середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2021 року, приблизно о 02 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_8 , керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ-Сенс», реєстраційний номер  НОМЕР_1 , рухаючись своєю смугою руху по вул. Г. Майдану, зі сторони Площі Соборної, в напрямку вул. Південно-Кільцева, в м. Чернівці, із швидкістю, що не перевищує максимальнодопустиму в межах населеного пункту.

Наближаючись до буд. 42, вказаної вулиці, де наявний нерегульований пішохідний перехід позначений дорожнім знаком 5.35.1(2) ПДР України («Пішохідний перехід») та дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР («Зебра»), проявила неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, маючи об`єктивну можливість вчасно виявити небезпеку для руху, а саме пішохода ОСОБА_9 , яка переходила проїзну частину дороги в межах пішохідного переходу, справа наліво відносно напрямку руху автомобіля марки «ЗАЗ-Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не надала перевагу у русі пішоходу та не вжила заходів для зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснила наїзд на останню.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому основи 5-ї плюсневої кістки правої ступні без зміщення відламків, які згідно висновку судово-медичного експерта № 379 мд від 28.04.2021 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров`я.

Дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_10 скоїла в результаті порушення та невиконання вимог п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 12.2 та 18.1 встановлених «Правилами дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія:

-п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб неповинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

-п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

-        п. 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8   свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення,  передбаченого ч.1 ст. 286  КК України   визнала та пояснила, що вночі 24.04.2021 року, близько 2 год. , вона їхала на автомобілі «ЗАЗ-Сенс»,  по вул. Героїв Майдану з сторони Соборної площі. Їхала не швидко та побачила як ішли чоловік з жінкою. Вони були п`яні і між собою сварилися. Потім чоловік перейшов дорогу, а жінка залишилася на другому боці вулиці та запалювала цигарку. В той час обвинувачена відволікла увагу на чоловіка і що трапилося праворуч передньої частини автомобіля не побачила. Можливо вона правим боком автомобіля зачепила потерпілу, але вона цього не бачила. Можливо потерпіла впала сама, бо була нетвереза. Обвинувачена визнає себе винуватою, в тому, що все це трапилося на пішохідному переході. Потерпілій пропонувала допомогу в формі відвідин в лікарні, однак від такої допомоги вона відмовилася. В грошовому виразі обвинувачена допомоги не пропонувала, оскільки коштів не має. Каже, що має великий водійський досвід – з 1992 року, керувала транспортними засобами і за кордоном, і на Україні. Просить не позбавляти її права керування транспортними засобами, оскільки це її єдиний засіб заробітку. Офіційно вона не працевлаштована, має на утриманні неповнолітню дитину, якій 7 років, перебуває у скрутному матеріальному становищі, в зв`язку з карантинними обмеженнями. Щиро жалкує про те, що сталося. Просить вибачення у потерпілої. Цивільний позов не визнає, в зв`язку з тим, що у неї відсутні кошти в тому розмірі в якому просить відшкодувати потерпіла, а також тому, що жодних підтверджуючих документів матеріальної та моральної шкоди остання не надала.

Потерпіла в судовому засіданні суду надала показання про те, що 24.04.2021 року близько другої години ночі вона з чоловіком поверталася додому. На вул. Героїв Майдану біля Червоноармійського ринку, на пішохідному переході, чоловік встиг перейти дорогу, а вона ні. Автомобіль наближався до неї не швидко, але вона була впевнена, що її пропустять. Думала, що водій її бачить. Однак водій, мабуть, на щось відволікся і автомобіль зачепив її правим крилом, внаслідок чого вона впала. Не знає чи був наїзд на ногу, чи просто вона від поштовху автомобіля невдало впала, але вона отримала травму ноги. Чоловік викликав швидку і поліцію. Вона спочатку могла стати на ногу. Працівники швидкої допомоги обробили відкриту рану і поїхали. Поки відбувалася розмова з поліцією вона зрозуміла, що на ногу стати не може, тому чоловік повторно викликав швидку, яка повезла її на вул. Фастівську в лікарню. Там діагностували перелом і наклали гіпс. І всі дії які проводилися поліцією на місці ДТП вже відбувалися без неї . Вона бачила автомобіль, який наближався до неї, там частина дороги досить освітлена.. До цього з ногою проблем у неї не було. Крім перелому ноги у неї був також синець на віску та відкрита ранка. Вона понесла витрати на лікування, але яку саме суму було витрачено не пам`ятає та чеків у неї про ці витрати немає, так як в лікарні чеків їй не давали. Нога у гіпсі була напротязі п`яти тижнів, під час яких вона приймала ліки. Милиці нею були придбані на сайті ОЛХ, тому чеки про їх придбання у неї відсутні. Наразі вона змушена носити ортопедичні устілки або ортопедичне взуття. Також під час пригоди у неї впав телефон , в якому розбився екран. Експертизи чи опису про пошкодження телефону вона не робила. Витрати на адвоката становили приблизно 8000 грн. Моральна шкода полягає в тому, що вона підвела свого сина, який був випускником школи, а вона є головою батьківського комітету. Син змушений був їй допомагати у різноманітних господарських справах, бо чоловік постійно на роботі, і таким чином втратив можливість готуватися до ЗНО. Вона не могла виконувати домашню роботу, а також втратила можливість поїздки до Єгипту, яка була заздалегідь запланована. Обвинувачена їй нічого не відшкодувала. Розмова про відшкодування була, але ОСОБА_11 каже, що не має можливості відшкодувати їй завдані збитки і вони не дійшли згоди про суму відшкодування. Покарання обвинуваченій просить застосовувати відповідно до вимог закону.

Свідок ОСОБА_12 суду надав показання про те, що 24.04.2021 року він з дружиною ОСОБА_5 повертався додому. На вул.. Героїв Майдану дружина почала запалювати цигарку, тому залишилася позаду, а він перейшов вулицю. Коли перейшов побачив, що до пішохідного переходу наближається автомобіль. Дружина в той час перебувала на пішохідному переході і автомобіль зачепив її правим крилом, від чого вона впала. Автомобіль проїхав ще приблизно 5 метрів і зупинився. Свідок зателефонував у поліцію.

Крім визнання винуватості обвинуваченою ОСОБА_8 , суд, заслухавши показання потерпілої, свідка і дослідивши інші докази у справі, вважає, що її провина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України доведена повністю і підтверджується також письмовими доказами, достовірність яких не викликає у суду сумнівів, а саме:

- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого встановлено , що 24.04.2021 року внесені відомості в єдиний державний реєстр судових рішень за ст.. 286 ч.1 КК України ( а.с.1)

-рапортом старшого слідчого СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_13 від 24.04.2021 року щодо ДТП 24.04.2021 року ( а.с.5 )

- даними протоколу огляду місця ДТП від 24.04.2021 року, під час якого було оглянуто місце ДТП на вул. Героїв Майдану в м. Чернівці за участі водія ОСОБА_8 , вилучений транспортний засіб «ЗАЗ-Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виготовлені схема ДТП, фото таблиці. (а.с. 6-23)

-даними  висновку автотехнічної експертизи №СЕ-19/126-21/3555 -ІТ від 06.05.2021 року, за яким робоча гальмова система автомобіля  ЗАЗ-Сенс», реєстраційний номер  НОМЕР_1   на момент огляду перебуває у працездатному стані. Несправностей, які могли б спричинити  ДТП не виявлено. Рульове керування автомобіля  ЗАЗ-Сенс», реєстраційний номер  НОМЕР_1   на момент огляду перебуває  у працездатному стані. Зовнішні світлові прилади  автомобіля ЗАЗ-Сенс», реєстраційний номер  НОМЕР_1  на момент огляду перебувають в працездатному стані, несправностей, які моглиб спричинити ДТП не виявлено ( а.с.36-43)

-висновком судово-медичного експерта  №379 мд від 28.04.2021 року, за яким у ОСОБА_5 виявлено тілесне ушкодження у вигляді перелому основи 5-ї плюснової кістки правої ступні без зміщення відламків. Вищевказане тілесне ушкодження виникло в результаті дії твердого тупого предмету, могло виникнути при дорожньо – транспортній пригоді, по строку та обставинах може відповідати вказаному в фабулі постанови і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров`я ( а.с.67)

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 19.05.2021 року за участі потерпілої ОСОБА_5 , в ході якого ОСОБА_5 розказала та показала обставини ДТП 24.04.2021 року, зі схемою до ДТП. (а.с. 68-73).

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 12.05.2021 року за участі свідка ОСОБА_12 , в ході якого ОСОБА_12 розказав та показав обставини ДТП 24.04.2021 року, зі схемою до ДТП. (а.с. 80-86).

-даними у висновку автотехнічної експертизи №СЕ 19/126-21/4217-ІТ від 24.05.2021 року, за яким: «у даній дорожній ситуації водій автомобіля «ЗАЗ-Сенс», реєстраційний номер  НОМЕР_1 ОСОБА_8 повинна була діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.2 та 18.1. В даній дорожньо- транспортній обстановці, при обставинах вказаних у вихідних даних, в діях водія автомобіля «ЗАЗ-Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 вбачається невідповідність вимогам пункту 18.1 ПДР, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням ДТП. Оцінка дій пішохода ОСОБА_5 не вимагає застосування спеціальних технічних пізнань і може бути зроблена слідчим самостійно відповідно до положень  Правил дорожнього руху ( а.с.93-102).

Оцінюючи у сукупності всі зібрані та досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, встановленим, що своїми діями, які виразились у порушення Правил безпеки дорожнього руху України особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України.

Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було.

Всі ці обставини були встановлені судом та знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду доказами, дослідженими судом.

Таким чином, дослідивши всі докази у їх сукупності та надавши їм відповідну оцінку, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що її дії правильно кваліфіковані за частиною 1статті 286КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_8 суд визнає: щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_8 , судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченій ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, наслідки вчиненого кримінального правопорушення; особу обвинуваченої, яка свою провину визнала, раніше не судима, те, що на обліках у лікаря нарколога та психіатра вона не перебуває; її матеріальний стан, зважаючи на те, що вона не працює; те, що вона є одинокою матір`ю і має на утриманні малолітню дитину; наявність місця реєстрації та проживання; наявність обставини, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують її покарання, керуючись принципом  справедливості та індивідуалізації призначення покарання, вважає за доцільне призначити обвинуваченій покарання у виді штрафу у межах, встановлених санкцією ч.1 ст.286 КК України за якою вона обвинувачується, з позбавленням права керувати транспортними засобами. Таку міру суд вважає необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Потерпілою ОСОБА_5 заявлений цивільний позов, в якому остання просить стягнути з обвинуваченої на її користь 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди. Моральну шкоду потерпіла обгрунтовує фізичними та моральними стражданнями, спричиненими внаслідок ДТП, тим, що порушився її звичайний ритм життя і вона не мала можливості вільно самостійно пересуватися, потребувала стороннього догляду та не могла виконувати домашню роботу і цей тягар перейшов на її рідних. Втратила можливість поїздки до Єгипту. Зараз вона змушена постійно носити ортопедичне взуття або взуття з спеціальними ортопедичними устілками.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди потерпілій, суд враховує положення Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 р., зокрема п. 4, який встановлює, що відповідно до ст.137 ЦПК (1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. А також п. 9 вказаної Постанови, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи із наведеного суд вважає, що безумовно потерпіла зазнала моральних страждань внаслідок отримання тілесних ушкоджень середньої тяжкості та має право на відшкодування такої шкоди. При цьому суд не приймає до уваги доводи потерпілої про втрату можливості відпочинку в Єгипті, як такі, що нічим не підтверджені.

Суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди з урахуванням характеру та обсягу страждань потерпілої ОСОБА_5 з дотриманням засад розумності, виваженості та справедливості, а також матеріального стану обвинуваченої необхідно визначити у сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень. В задоволенні решти позову слід відмовити.

Крім того з обвинуваченої ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 необхідно стягнути документально підтверджені витрати на правову допомогу відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог , що складає 4800 грн. Клопотань про зменшення суми таких витрат обвинувачена та її захисник не заявляли.

З позовними вимогами про стягнення матеріальної шкоди потерпіла не зверталася.

Питання про документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у сумі 2402 грн. 68 коп., необхідно вирішити відповідно до ч.2  ст.124 КПК України.

Речовими доказами слід розпорядитися відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_5 - 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_5 - 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн. понесених судових витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти цивільного позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 2402 (дві тисячі чотириста дві) грн. 68 коп. судових витрат за проведення експертизи.

Речовий доказ: автомобіль марки ««ЗАЗ-Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_1 » , що знаходиться на зберіганні на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Чернівецькій області, за адресою м. Чернівці вул. Комунальників 4-В - повернути власнику ОСОБА_14 .

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1