Справа №  1-204/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 січня 2011 року м.Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

          головуючого судді: Бобрушко В.І.

          при секретарі Кошілко Н.М.

          з участю прокурора Рошинець В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину,

передбаченого ч.1 ст.185  КК України,

                                                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

          ОСОБА_1, 11 листопада 2010 року, близько 18-ї години, в с. Лопухів, по вул. Зарічна, Тячівського району, таємно, шляхом вільного доступу, з метою подальшого збуту, викрав кузов від автомобіля марки «Москвич-412», належний потерпілому ОСОБА_2, чим спричинив йому матеріальну шкоду на суму 250 гривень 90 копійок.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся та пояснив, що в 2007 році він побачив, що на вулиці Зарічна в с. Лопухів, на березі річки «Брустурянка», знаходився металевий кузов від автомобіля марки «Москвич». 11 листопада 2010 року, йдучи по вулиці Зарічна, він звернув увагу, що даний кузов закиданий різним сміттям, а тому вирішив, що він нікому не належить. Зранку того ж дня він відчистив кузов від сміття та вирішив здати його на металобрухт. Оскільки він не в змозі був відтягти кузов, він пішов додому за своїм рідним братом ОСОБА_3, щоб попросити в нього допомоги завантажити кузов. Прийшовши до брата, він сказав йому, що знайшов неналежний нікому металевий кузов. Після цього вони завантажили цей кузов з автомобіля на підводу з кіньми і відвезли його на металобрухт до ОСОБА_4, який придбав в них цей кузов за 180 гривень. Йому було відомо, що кузов з автомобіля марки «Москвич»належить потерпілому ОСОБА_2, але забрав кузов від нього без його відому. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд суворо його не карати.     

Розглянувши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину в судовому засіданні доведена. Крім його особистого визнання це стверджується зібраними під час досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.               

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що близько півтора року назад він із свого двору поставив на вулицю Зарічна в с. Лопухів кузов з автомобіля марки «Москвич»та залишив його напроти свого будинку. Даний кузов був в напіврозібраному стані так як запчастини він використав на інший автомобіль. 13.11.2010 року, близько 11 години, він виявив відсутність свого кузова автомобіля та побачив, що він знаходиться в дворі ОСОБА_4 Як кузов потрапив до ОСОБА_4 йому не відомо. На даний час викрадений кузов автомобіля марки «Москвич»йому повернуто, матеріальних та моральних претензій до підсудного ОСОБА_1 він не має, заподіяна йому шкода відшкодована повністю, а тому просить суд суворо підсудного не карати та не застосовувати відносно нього міру покарання у вигляді позбавлення волі..

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 11 листопада 2010 року, близько 19 години, до нього додому на підводі прийшли ОСОБА_1 і його брат ОСОБА_3 та запропонували йому придбати кузов від автомобіля марки «Москвич», на що він погодився та купив від них кузов автомобіля за 180 гривень. Після цього вони розвантажили кузов на його подвір’я та поїхали. Звідки в них цей кузов йому не відомо.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 11 листопада 2010 року, близько 18 години. до нього додому прийшов його рідний брат ОСОБА_1 та повідомив, що він знайшов металевий кузов від автомобіля марки «Москвич»на вулиці Зарічна, що в с. Лопухів, який він хоче здати як металобрухт, але сам він не впорається і йому потрібна допомога. Після цього вони взяли з дому коні з підводою та поїхали на вищенаведене місце, де погрузили кузов на підводу та відвезли ОСОБА_4, так як останній займається прийомом металобрухту, і продали його за 180 гривень, після чого поїхали додому.

Свідок ОСОБА_2 на досудовому слідстві ствердив, що 13 листопада 2010 року, близько обіду, йому стало відомо, що невідомі особи викрали кузов від автомобіля марки «Москвич», який знаходився навпроти будинку його сина ОСОБА_2 Також син йому повідомив, що кузов знаходиться на дворогосподарстві ОСОБА_4, але звідки в останнього його кузов йому не відомо.

З протоколів огляду від 13.11.2010 року та доданих до нього фото таблиць встановлено місце вчинення злочину.

(а.с. 5-9)

Довідкою ПП ОСОБА_5 від 13.11.2010 року стверджено вартість викраденого кузова марки «Москвич».

(а.с. 21)

Таким чином, оцінивши зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

          При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, обставини справи, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_1: визнання своєї вини, щире каяття.

          Обставини, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1 суд не знайшов.

При призначенні конкретного виду і розміру покарання відносно підсудного ОСОБА_1 з врахуванням наведеного, за наявності альтернативної санкції ч. 1 ст. 185 КК України, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства та відносно нього необхідно і доцільно призначити покарання у виді громадських робіт.

          Цивільного позову не заявлено.

Судових витрат не має.

Речовий доказ по справі: кузов від автомобіля марки «Москвич», який знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, слід залишити потерпілому як володільцю.  

          Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд,

З  А  С  У  Д  И  В :

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді 200 (двісті) годин громадських робіт.

Цивільного позову не заявлено.

Судових витрат не має.

Речовий доказ по справі: кузов від автомобіля марки «Москвич», який знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, залишити потерпілому як володільцю.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області  через Тячівський районний суд протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Головуючий:                                                            Бобрушко В.  І.